24 квітня 2024 року справа № 580/987/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про скасування рішень,
Уманське комунальне підприємство «Уманьтеплокомуненерго» звернулось до суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просить:
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Горбатюк В.П. щодо стягнення виконавчого збору та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження в межах ВП №73640581;
- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Горбатюк В.П. про стягнення виконавчого збору ВП №73640581 від 10.01.2024 з примусового виконання виконавчого листа №925/830/23, виданого 27.11.2023 господарським судом Черкаської області;
- скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Горбатюк В.П. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №73640581 від 10.01.2024 з примусового виконання виконавчого листа №925/830/23, виданого 27.11.2023 господарським судом Черкаської області.
Ухвалою судді від 26.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 26.02.2024 зупинено провадження у справі.
Ухвалою суду від 24.04.2024 поновлено провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що заборгованість УКП «Уманьтеплокомуненерго» перед ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», що була предметом стягнення у виконавчих провадженнях № 73640581, утворилася саме за спожитий природний газ, використаний станом за період жовтня 2021 по квітень 2022 року, а тому її врегулювання прямо підпадає під положення Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення».
Про те, що підприємство включено до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості державному виконавцю відомо, так як по УКП «Уманьтеплокомуненерго» винесено ряд інших судових рішень та державним виконавцем здійснено зупинення виконавчих дій.
Державному виконавцю достовірно відомо про те, що у даному випадку заборгованість за виконавчими документами про стягнення заборгованості підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а тому відповідно до вимог пункту 6 частини п'ятої статті27 Закону України «Про виконавче провадження», у даному випадку виконавчий збір не стягується.
У відзиві на адміністративний позов відповідач позов не визнав та зазначив, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Боржник дійсно 12.07.2017 включений до Реєстру наказом Мінрегіону №173, та в подальшому 22.06.2022 наказом Мінрегіону №109 боржник включений до Реєстру окремо за кредитором - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», за іншими кредиторами відповідач не включений до вказаного Реєстру.
Відповідач наголосив, що в матеріалах виконавчого провадження № 73640581 відсутня інформація, що заборгованість згідно наказу № 925/830/23 виданого 27.11.2023 господарським судом Черкаської області підлягає врегулюванню відповідно до Закону України №1730. Тобто боржником не надано державному виконавцю під час виконання рішення суду жодного повідомлення чи пояснення з наявними доказами про участь у процедурі врегулювання заборгованості, стягувачем також ані підтверджено ані спростовано вищевказані доводи боржника.
Відповідач вважає, що при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору діяв у порядку та у спосіб, визначені Законом, тому оскаржувана постанова прийнята на законній підставі та не може бути скасованою.
Також відповідач зазначив, що стягнення з боржника витрат виконавчого провадження є прямим обов'язком державного виконавця при виконанні будь-якого рішення суду чи іншого уповноваженого органу.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
20.12.2023 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Щербак О.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73640581 з примусового виконання наказу №925/830/23 від 27.11.2023 господарського суду Черкаської області про стягнення з УКП «Уманьтеплокомуненерго» на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 14 159 275,92 грн. основного боргу на підставі договору №8378-НГТ-36 постачання природного газу від 13.07.2021 та 212389,14 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
В цей же день, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Щербак О.І. винесено постанову про передачу виконавчого провадження №73640581 на виконання до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ).
10.01.2024 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про прийняття виконавчого провадження та прийнято матеріали виконавчого провадження №73640581.
У матеріалах виконавчого провадження перебуває заява ТОВ «Газопостальна компанія «Нафтогаз Трейдінг», в якій представником стягувача наголошено, залишок заборгованості за виконавчим документом на момент пред'явлення становить 12 832 852,73 грн.
10.01.2024 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесена постанова про стягнення виконавчого збору в сумі 10% залишку заборгованості, що підлягає стягненню на момент відкриття виконавчого провадження в сумі 1283285,27 грн. на користь держави.
Того ж дня винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, які підлягають стягненню з боржника в сумі 315,12 грн.
23.01.2024 на адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшло повідомлення ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» про погашення боржником заборгованості, яка передбачена виконавчим документом в повному обсязі.
Платіжною інструкцією №184 від 26.01.2024 стягнуто з банківського рахунку УКП «Уманьтеплокомуненерго» кошти в сумі 1283285,27 грн. на погашення виконавчого збору та платіжною інструкцією 185 від 26.01.2024 витрат виконавчого провадження в сумі 315,12 грн. на користь держави. Кошти перераховані на користь держави 30.01.2023.
05.02.2023 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №73640581 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із повним фактичним виконанням рішення згідно з виконавчим документом.
Не погоджуючись із правомірністю стягнення витрат виконавчого провадження та виконавчого збору, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404-VIIІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Пункт 6 частини п'ятої статті 27 Закону № 1404-VIII визначає, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.
Дія пункту 6 частини п'ятої статті 27 Закону № 1404-VIII, серед іншого, обумовлюється тією обставиною, що заборгованість боржника за виконавчим документом має бути предметом урегулювання відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
Отже, передумовою застосування пункту 6 частини п'ятої статті 27 Закону № 1404-VIII слугує той факт, що боржник має статус суб'єкта, на якого поширюється дія Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу». Відтак сам по собі факт примусового стягнення заборгованості з боржника автоматично не свідчить про наявність підстав для застосування пункту 6 частини п'ятої статті 27 Закону України “Про виконавче провадження”.
У своїй практиці Верховний Суд уже надавав оцінку сфері дії Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
Так, Верховний Суд у складі колегій суддів Касаційного господарського суду у постановах від 23 червня 2022 року у справі №904/92/20, від 18 липня 2023 року у справі №906/1357/20, від 5 вересня 2023 року у справі №922/3220/20 дійшов висновку, який узагальнено полягає в такому:
«Сфера дії Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» визначена у статті 2 цього Закону. Відповідно до цієї статті дія Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» поширюється виключно на суб'єктів ринку природного газу, що включені до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Отже, лише при одночасному існуванні умов, визначених статтею 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а саме: 1) правовідносини виникли з приводу врегулювання заборгованості за придбаний у Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» природний газ, послуги з його розподілу і транспортування; 2) суб'єкт ринку природного газу, включений до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, підлягають реалізації заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування, передбачені статями 4, 5, 6 цього Закону».
В контексті наведених висновків Верховного Суду, суд зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» від 3 листопада 2016 року №1730-VIII (далі - Закон №1730-VIII), дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з її розподілу/передачі, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до абз. 6 ч. 1 Закону №1730-VIII у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: заборгованість, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону (далі - заборгованість), (до такої кредиторської заборгованості, зокрема, включається заборгованість, щодо якої ухвалено судове рішення про стягнення або затверджено мирову угоду):
кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», суб'єктом господарювання, що здійснює функції постачальника «останньої надії», за спожитий природний газ з 1 червня 2021 року по останнє число шостого місяця після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, а також за послуги з його розподілу і транспортування.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону №1730-VIII для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
Участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до статті 4 цього Закону не потребує обов'язкового включення до реєстру.
Абзацом 10 ч. 2 ст. 3 Закону №1730-VIII включення до реєстру здійснюється безоплатно та за кожним кредитором окремо.
З наведеного законодавчого регулювання вбачається, що для участі в процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону №1730-VIII необхідним є виконання двох умов:
1) включення підприємства-боржника до відповідного реєстру;
2) таке включення відбувається за кожним кредитором окремо.
Обставиною, яка звільняє від обов'язку реєстрації в реєстрі є врегулювання заборгованості з різниці в тарифах на підставі норм ст. 4 Закону №1730-VIII.
Згідно інформації, яка міститься в листі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України №2618/25/10-24 від 12.02.2024 Уманське комунальне підприємство «Уманьтеплокомуненерго» станом на 12.02.2024 включено до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання відповідно до Закону №1730-VIII (далі - Реєстр). Наказом Мінрегіону від 22.06.2022 №109 внесено зміни до Реєстру за заборгованістю підприємства, утвореною станом на 01.06.2021 № запису в Реєстрі 89.1.
Як вбачається з повідомлення Мінрегіону №8/10.1/1893-22 від 22.06.2022 в реєстрі після внесених змін на підставі наказу від 22.06.2022 №109, міститься запис №89.1 про включення позивача до Реєстру та вказано найменування юридичної особи-кредитора: акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», код ЄДРПОУ 20077720.
Суд звертає увагу, що стягнення заборгованості у виконавчому провадженні №73640581 здійснювалось на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», код ЄДРПОУ 42399676.
Доказів включення позивача до Реєстру за кредитором - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», позивач не надав, як не надав доказів врегулювання заборгованості із цим постачальником на підставі норм ст. 4 Закону №1730-VIII.
За таких обставин, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують виконання позивачем необхідних умов для врегулювання заборгованості на підставі Закону №1730-VIII по контрагенту-кредитору ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
З огляду на викладене, на спірні правовідносини не поширюється дія норм пункту 6 частини п'ятої статті 27 Закону № 1404-VIII, яка звільняє від стягнення виконавчого збору, тому викладені позивачем твердження щодо наявності підстав для скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 10.01.2024 у виконавчому провадженні №73640581, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду спору, відповідно, підстави для її скасування відсутні.
Оскільки позовні вимоги про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанови про стягнення витрат виконавчого провадження є похідними від вимог про скасування постанови про стягнення виконавчого збору та окремо позивачем не обґрунтовані, тому в цій частині позов також не підлягає задоволенню.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 287, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Понесені судові витрати залишити за позивачем.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО