Справа № 560/831/24
іменем України
26 квітня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправною відмову (бездіяльність) військової частини НОМЕР_1 стосовно нездійснення нарахування і виплати ОСОБА_1 грошове забезпечення (посадовий оклад: оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років; підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія) та додаткової винагороди за період 04.09.2023 по 16.01.2024 (дата подання позову), яка збільшується до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу лікування та безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 за період 04.09.2023 по 16.01.2024 (дата подання позову) грошове забезпечення (посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років, підвищення посадового окладу; надбавки; доплати, премія) та додаткову винагороду, яка збільшується до 100000 гри в розрахунку на місяць пропорційно часу лікування та безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуваючи на військовій службі у ЗСУ, 04 вересня 2023 року отримав травму під час безпосередньої участі у бойових діях. В подальшому проходив стаціонарне лікування. Вказує, що станом на момент подання позову продовжує проходити стаціонарне лікування та реабілітацію. Однак, незважаючи на вищевикладене, грошове забезпечення (посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія) та додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн, передбачена Постановою КМ України №168 від 28.02.2022 року, не були йому виплачені за період з 04.09.2023 по 16.01.2024 (дата подання позову) під час лікування після отримання травм під час участі у бойових діях та під час виконання завдань щодо захисту Батьківщини. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 18.01.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 01.04.2024 суд витребував в Міністерства оборони України актуальну інформацію про засоби зв'язку з військовою частиною НОМЕР_1 (адресу для листування, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти тощо) для можливості вручення останній процесуальних документів та отримання доказів у справі №560/831/24.
Представник відповідача подав до суду повідомлення з доданими документами на ухвалу суду від 01.04.2024, у якому зазначає, що з приводу заявлених у позовній заяві претензій до військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 до посадових осіб у частині не звертався. Під час телефонної розмови помічника командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи із солдатом ОСОБА_1 , який зараз перебуває на реабілітації та у процесі проходження ВЛК, останній заявив, що претензій до військової частини з порушених чи інших питань немає. Також йому було надано роз'яснення з приводу його подальших дій, що стосується лікування, реабілітації та належного інформування військової частини НОМЕР_1 стосовно прийнятого рішення ВЛК.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Позивач, перебуваючи на військовій службі у Збройних Силах України, 04 вересня 2023 року отримав травму під час безпосередньої участі у бойових діях. В подальшому проходив безеперервне стаціонарне лікування з 06.09.2023 по 10.10.2023 року.
Відповідно до Довідки ВЛК №5709 від 20.12.2023 проведено медичний огляд ОСОБА_1 та встановлено, що згідно класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04.07.2007 № 370, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 07.08.2007 за № 902/14169 - травма тяжкого ступеня. Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини (підтверджено довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) видана командиром в/ч НОМЕР_1 від 05.10.2023 №2408). Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
Відповідно до Довідки ВЛК №1716х від 09.10.2023 року проведено медичний огляд позивача ВЛК хірургічного профілю Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» 09.10.2023. Зазначено, що за наказом МОЗ №370 від 04.07.2007 - травма тяжкого ступеня. Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини (довідка про обставини поранення від 05.10.2023 №2408 видана командиром військової частини НОМЕР_1 ).
На підставі цієї довідки позивачу було надано відпустку для лікування після поранення терміном на 30 днів.
Відповідно до довідки ВЛК №5189 від 09.11.2023 року згідно класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04.07.2007 № 370, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 07.08.2007 за № 902/14169- травма тяжкого ступеня.
Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини (підтверджено довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданою командиром в/ч НОМЕР_1 від 05.10.2023 №2408.
На підставі указаної довідки позивачу було надано відпустку для лікування після поранення терміном на 30 днів.
У розташування військової частини позивач повернувся 16.12.2023 року. На підставі Направлення від військової частини НОМЕР_1 №103 від 09.01.2024 року у зв'язку з наявністю остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта з вираженим больовим синдромом, позивача було направлено на стаціонарне лікування до КНП «Хмельницька обласна лікарня» ХОР. 05.03.2024 року, позивачу було видано направлення №846 на стаціонарне обстеження та проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби. Станом на 16.04.2024 року солдат позивач у розташування військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження служби не повертався.
Відповідно до довідки про дохід позивача за період з 15 серпня 2023 року по 01 квітня 2024 року, військовою частиною НОМЕР_1 нараховано та виплачено за:
- вересень 2023 року: щомісячне основне та додаткове грошове забезпечення - 22167,68 грн, додаткова винагорода - 16666,67 грн;
- жовтень 2023 року: щомісячне основне та додаткове грошове забезпечення - 22167,68 грн, додаткова винагорода - 115591,40 грн;
- листопад 2023 року: щомісячне основне та додаткове грошове забезпечення - 22167,68 грн, додаткова винагорода - 0,00 грн;
- грудень 2023 року: щомісячне основне та додаткове грошове забезпечення - 22167,68 грн, додаткова винагорода - 10645,16 грн;
- січень 2024 року: щомісячне основне та додаткове грошове забезпечення - 22167,68 грн, додаткова винагорода - 8709,68 грн;
- лютий 2024 року: щомісячне основне та додаткове грошове забезпечення - 22167,68 грн; додаткова винагорода - 196774,20 грн.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нарахування і виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди за період 04.09.2023 по 16.01.2024, яка збільшується до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу лікування та безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Абзацем 4 пункту 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Також, суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв'язку із пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
Відповідно до пункту 7 окремого доручення Міністра Оборони України від 23.06.2022 № 912/в/29, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень належить включати військовослужбовців, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
При цьому підставою для видання такого наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.
З документів, наданих відповідачем, суд встановив, що за період вересня 2023 року по лютий 2024 року позивач отримував щомісячне основне та додаткове грошове забезпечення - 22167,68 грн щомісяця.
Окрім того, за період проходження лікування у зв'язку із отриманим пораненням 04.09.2023 року під час виконання бойового завдання, в лютому 2024 року позивачу було додатково нараховано 196774,2 грн, а саме:
- за 21 день проходження лікування протягом жовтня 2023 року - 67741,94 грн;
- за 30 днів проходження лікування протягом листопада 2023 року - 100000 грн;
- за 9 днів проходження лікування протягом грудня 2023 року - 29032,26 грн.
Загальна сума додатково виплачених коштів у лютому 2024 року за період лікування старшого солдата ОСОБА_1 складає - 193822,59 грн.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідачем виконано у повному обсязі обов'язок щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення та додаткової винагороди за період 04.09.2023 по 16.01.2024, яка збільшується до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу лікування. Як наслідок, відсутні ознаки протиправної бездіяльності відповідача.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідач у спірних правовідносинах довів, що він не допустив протиправної бездіяльності, тому немає правових підстав для задоволення позовних вимог.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат у справі не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя В.К. Блонський