Справа № 560/8414/23
26 квітня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С.розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень по адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.04.2021 у цій справі суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 , перерахованої з 01.03.2023 з урахуванням індексації на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсії та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2023 році." Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням індексації на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсії та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2023 році", без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених коштів.
Від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду. Як вбачається зі змісту заяви, порушення він вбачає в подальшому протиправному обмеженні своєї пенсії максимальним розміром під час перерахунку, здійсненого відповідачем з 01.03.2024.
Від Головного управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області пояснень щодо заяви не надходило.
Вирішуючи заяву, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» при виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню). Після закінчення наданого строку державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу та вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів, а також попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання рішення без поважних причин державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого готується звернення до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.
Згідно зі статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Водночас, у випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач звертається до органу ДВС для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Після того, як використані можливості примусового виконання, однак рішення не виконане, стягувач набуває права звернутись до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України. Зазначений висновок міститься у рішенні Великої Палати Верховного Суду від 09.12.2021 у справі № 9901/235/20.
Судом встановлено, що у справі №560/8414/23 позивачу видано виконавчий лист, який пред'явлений до виконання. 25.09.2023 відкрите виконавче провадження ВП№72867929, яке триває по теперішній час.
Таким чином, на цей час виконання рішення здійснюється державним виконавцем у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» і зі змісту заяви позивача не вбачається, що державним виконавцем використані усі передбачені чинним законом засоби для належного та повного виконання судового рішення.
З огляду на це, задоволення вимог заяви у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України є передчасним, оскільки повнота та правильність виконання рішення суду на даний час підлягає контролю зі сторони державного виконавця у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Керуючись статтями 248, 254, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя І.С. Козачок