Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
26 квітня 2024 року справа № 520/27339/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григоров Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро" (вул. Чернишевська, буд. 66,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ39820081) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61052, код ЄДРПОУ44131658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новаагро" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 липня 2023 року №317/35002301 від Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "НОВААГРО", винесене на підставі акту перевірки від 22 червня 2023 року за №353/35-00-23-01/39820081.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем було подано до контролюючого органу документацію з трансфертного ціноутворення з порушенням строків її подання, в зв'язку з чим ухвалено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.07.2023 р. №317/35002301.
Позивач вказує, що контролюючим органом, в порушення пункту 113.6. статті 113 Податкового кодексу України, не враховано обставини що пом'якшують від подільність та не зменшено розмір штрафних санкцій, як цього вимагає податковий кодекс на 50%, що призвело до винесення незаконного податкового повідомлення-рішення. Зокрема, позивач вказує, що контролюючий орган не взяв до уваги повномасштабне вторгнення на територію України збройним формуваннями російської федерації з 24.02.2022р. та, зокрема, те, що на початку березня 2022 року внаслідок бомбардування російськими військами будівлі Почесного консульства Азербайджану, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого 7 була пошкоджена офісна будівля, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, будинок 66, де здійснює свою господарську діяльність позивач, внаслідок чого було пошкоджено документацію.
Відповідач з позовними вимогами не погодився, надавши до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що у контролюючого органу відсутня про подання позивачем відповідно до норм підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення ПК України заяви та документів, що підтверджують неможливість виконання податкового обов'язку, а також з приводу неможливості вивезення (втрати) первинних документів. Рішення з цього приводу контролюючим органом не приймалось.
З урахуванням викладеного відповідач вважав оскаржуване податкове повідомлення-рішення цілком обгрунтованим та законним.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що Державною податковою службою України було направлено ТОВ «Торговий будинок «НОВААГРО» лист №17430/6/99-00-23-02-01-06 від 23.12.2022р. про необхідність подання до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків документації з трансфертного ціноутворення про контрольовані операції здійснені з контрагентами-нерезидентами «ESEK COMPANY LP», «GALEXIM GRUP», «OPTIMONT INVESTMENT LTD», «AL AMAL GENERAL TRADING LIMITED», «SAFETY INTER TRANS LIMITED», «UWF COMPANY OU», за 2017-2018 звітні роки.
Граничний строк на подання документації з трансфертного ціноутворення - 31 січня 2023 року.
Вказана документація була подана ТОВ «ТБ «НОВААГРО» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків 22.02.2023р., тобто з порушенням строку на її подання, що сторонами у справі не заперечується.
В червні 2023р. фахівцями контролюючого органу було проведено документальну позапланову перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «ТБ «НОВААГРО», за наслідками якої складено Акт перевірки від 22.06.2023р. № 353/35-00-23-01/39820081, за висновками якого встановлено порушення ТОВ «ТБ «НОВААГРО» п.п. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 ПК України в частині несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення за 2017-2018 звітні роки на запит ДПС України.
За наслідками розгляду зазначеного Акту перевірки контролюючим органом було прийнято оскаржуване в цій справі податкове повідомлення-рішення №317/35002301 від 17.07.2023 р., відповідно до якого, з посиланням на п. 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 і абзацу 5 пункту 120.6 ст. 120 ПК України, до позивача застосовано штраф у розмірі 147 928, 0 грн.
За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення Рішенням ДПС України від 28.09.2023р. № 28828/6/99-00-06-03-01-06, його залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.
Нормативне регулювання спірних правовідносин наступне.
Статтею 39 Податкового кодексу України врегульовано питання трансфертного ціноутворення.
Підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України передбачені засади визначення операцій контрольованими.
Так, за положеннями п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.1 ст. 39 ПК України, контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до цього підпункту, вони набирають чинності з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни;
Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими;
ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а"-"в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими.
Відповідно до п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України, господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності). Невиключний перелік таких операцій наведений у цьому пункті.
За положеннями п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України, Господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Пунктом 39.4 статті 39 Податкового кодексу України врегульовано порядок складення та подання звітності для податкового контролю.
Відповідно до п.п. 39.4.1 п. 39.4 ст. 39 ПК України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.
Згідно п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України, платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронні довірчі послуги".
У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді (п.п. 39.4.2.1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України).
Платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати звіт (уточнюючий звіт) про контрольовані операції за звітний період, який перевіряється.
Форма та порядок складання звіту про контрольовані операції встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п.п. 39.4.2.2 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній має містити, зокрема, таку інформацію:
а) дані щодо материнської компанії міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків, зокрема, назву, державу (територію) резидентства, адресу реєстрації, реєстраційний номер (номери), присвоєні материнській компанії в державі (на території) її реєстрації, код (коди) материнської компанії як платника податків у державі (на території) її реєстрації;
б) дані щодо юридичної особи, яка є уповноваженим учасником міжнародної групи компаній на подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків (у разі наявності такої юридичної особи), зокрема, її назву, державу (територію) податкового резидентства, адресу реєстрації, реєстраційний номер (номери), присвоєні уповноваженій особі в державі (на території) її реєстрації, код (коди) як платника податків у державі (на території) її реєстрації, або інформацію про те, що група не зобов'язана подавати звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній відповідно до законодавства інших країн;
в) дату, яка є останнім днем фінансового року, за який готується консолідована фінансова звітність міжнародної групи компаній, а у разі, якщо така звітність не готується, - дату закінчення фінансового року відповідно до внутрішніх положень материнської компанії міжнародної групи компаній;
г) інформацію щодо розміру сукупного консолідованого доходу міжнародної групи за фінансовий рік, що передує звітному, розрахованого згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія групи.
Форма та порядок складання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Приписами п.п. 39.4.3 п. 39.4 ст. 39 ПК України визначено, що платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період.
Таким чином, положеннями п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України було зобов'язано платників податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Згідно п. 39.4.4. ст. 39 ПК України, на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті.
Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022 року підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України був доповнений пунктом 69, яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначені особливості справляння податків і зборів.
Підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в редакції Закону № 2118-IX, було передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В свою чергу Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022 року, були внесені зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, які діяли станом і на дату виникнення у позивача обов'язку по поданню документації.
Внесеними змінами установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в редакції Закону України від 12 травня 2022 року № 2260-IX, який діяв і станом на 01.10.2022 року, установлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються (підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
В свою чергу, п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022 року, встановлено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:
дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;
строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;
строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.
Таким чином, з 27.05.2022 року, тобто з дати набрання чинності Закону України № 2260-IX, поновлено, зокрема, перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством для реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
Вказане свідчить про виникнення з цього моменту у платників податків (які мають можливість своєчасно виконувати податкові зобов'язання) обов'язку дотримуватись визначених Податковим кодексом України строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів.
Крім того, з моменту набрання чинності вказаного Закону України № 2260-IX (27.05.2022 року), платники податків, які мають можливість виконати свої зобов'язання, передбачені Податковим кодексом України та щодо яких не зупинено перебіг строків, однак не виконали їх, несуть за це відповідальність, передбачену податковим законодавством.
Винятком з цього правила є лише випадки, коли граничний термін виконання таких податкових зобов'язань припадав на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", тобто з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 року. У такому разі платники звільнялись від відповідальності за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
В даній справі, заперечуючи проти оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач посилається на наявність підстав, що визначені ст. 112-1 ПК України як пом'якшуючи обставини, хоча фактично зміст обгрунтувань позовної заяви зведено до запровадження в Україні воєнного стану та відповідних наслідків цього в аспекті податкового законодавства та змін, що було запроваджено до нього в зв'язку із воєнним станом, висновки щодо застосування яких наведено судом вище.
Суд зазначає, що відповідно до абзацу 1 пункту 109.1. статті 109 Податкового кодексу України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 113-6 ст. 113 ПК України, 113.6. у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом'якшує відповідальність, розмір штрафу становить 50 відсотків від розміру, встановленого відповідною статтею цього Кодексу.
Обставини, що пом'якшують відповідальність особи визначено ст. 112-1 ПК України. Так, ними визначено : вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність (п. 112-1.1.1.); вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин (п.112-1.1.2.); самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (крім складів правопорушень, передбачених статтями 123 та 125-1 цього Кодексу) (п.112-1.1.3.); контролюючий орган може визнати обставинами, що пом'якшують відповідальність особи, також і інші обставини, не передбачені пунктом 112-1.1 цієї статті (п.112-1.2.).
Позивач вказував, що при застосуванні до нього штрафних санкцій в даному випадку слід було взяти до уваги наявність підстав, що визначені п.112-1.1.2. ст. 112-1 ПК України, а саме: вчинення діяння при збігу тяжких обставин. При цьому, в тексті позовної заяви позивач вказав на наявність в нього саме «тяжких обставин», випустивши слова «особистих» та «сімейних», які прямо визначені у тексті п.112-1.1.2. ст. 112-1 ПК України та охоплені єдиним змістом вказаної норми ПК України.
Синтаксична і змістовна характеристика вказаної норми та, зокрема, застосування законодавцем прикметників «особистих» та «сімейних» в контексті визначення обставин, що пом'якшують відповідальність особи, вказує на те, що такі обставини притаманні лише фізичній особі - платнику податків. Відтак, суд виходить з того, що зазначену норму слід тлумачити за її сукупним змістом, а отже під особистими слід визнавати, зокрема, хворобу особи, а сімейними, зокрема, загибель близьких чи інші обставини, які несприятливо склалися для винної фізичної особи.
Очевидно, що позивач, як юридична особа, не може мати особистих та/або сімейних обставин, що властиві лише фізичній особі, яка згідно ч. 1 ст. 24 ЦК України визначена людиною як учасником цивільних відносин.
З врахуванням викладеного суд зауважує, що питання застосування до позивача штрафу як міри відповідальності має відбуватись з урахуванням наведених вище норм підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, які цитовано вище.
Таким чином, доводи позивача про пошкодження документів внаслідок воєнний дій, які викладено ним в позовній заяві мали бути реалізовані ним в контексті визначення можливості або неможливості виконання ним своїх податкових обов'язків як платником податків, що зумовлює звернення до контролюючого органу з відповідною заявою та ухвалення останнім рішення за наслідками її розгляду.
Позивачем не вказано про надання ним жодних заяв до контролюючого органу з приводу неможливості виконання податкового обов'язку або неможливості вивезення (втрату) первинних документів, матеріали справи таких відомостей не містять.
Відтак оцінюючи доводи відповідача про те, що оскільки інформація щодо подання ТОВ «ТБ НОВААГРО» відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України повідомлення про неможливість вивезення (втрату) первинних документів у податкових органів відсутня, а тому оскаржуване рішення є обгрунтованим і законним, суд зазначає наступне.
Підпунктом 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих РФ територіях України і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, як виняток із положень ст. 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підставами неможливості пред'явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих РФ територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).
Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв'язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від'ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв'язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих РФ територіях України, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов'язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.
Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.
Втрата документів, що не пов'язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих РФ територіях України, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.
Обов'язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.
З аналізу викладених положень ПК України вбачається, що Податковий кодекс містить положення, за якими підставами звернення платника податків до податкового органу з приводу застосування підпункту 69.28. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ є:
1) втрата первинних документів (знищення чи зіпсуття) за умови провадження діяльності платника податків на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих РФ територіях України;
2) знаходження первинних документів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих РФ територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією РФ проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який не скасований і на теперішній час.
06 грудня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" згідно із якою, перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року №309 затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ.
Ведення на території міста Харкова протягом 2022 року активних бойових дій, ворожі обстріли міста є загальновідомими фактами, які доказуванню не підлягають.
Разом з тим, cуд не вправі надати оцінку поза встановленим податковим законодавством порядком доводам позивача, викладеним в позовній заяві, про наявність обставин, які зумовлюють пом'якшення його відповідальності за ст. 112-1 ПК України при застосуванні штрафу.
Як вказано вище, суд вважає неможливим наявність у позивача тяжких особистих та сімейних обставин, які можуть бути оцінені в контексті застосування вимог податкового законодавства в межах цієї справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 КАС України, згідно якої підлягають відшкодуванню або оплаті витрати позивача - не суб'єкта владних повноважень лише при задоволенні адміністративного позову.
Отже, з урахуванням результатів розгляду справи підстави для розподілу судових витрат у даній справі відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 6-11, 14, 77, 134, 139, 243-246, 247, 250, 255, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.В. Григоров