Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
25 квітня 2024 року №520/20202/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лариси Мар'єнко, розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Зміївська овочева фабрика", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0212120413 від 17.07.2023;
- стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" судові витрати в повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що вважає податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 17.07.2023 №0212120413, яким до ПрАТ "Зміївська овочева фабрика" застосовано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 1769524,91 грн, незаконне та підлягає скасуванню, оскільки Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року введений воєнний стан на території України, який діє на теперішній час. згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" територія Слобожанської селищної територіальної громади Чугуївського району Харківської області в період з 25.04.2022 до 10.12.2022 була включена до складу територій , які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій. Підприємство перебуває в безпосередній близькості від Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго", яка перебуває під постійними ракетними обстрілами, що призводить до регулярних та довготривалих аварійних відключень електроенергії. Також, Торгово-промислова палата України ухвалила рішення уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану. Можливість реєстрації податкових накладних з'явилась у платників тільки після 27.05.2022, відповідно, порушення строків реєстрації податкових накладних було здійснено з об'єктивних причин. Крім того, податковим органом не взято до уваги положення Закону України від 12 січня 2023 року №2876-IX "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування", яким підрозділ 2 доповнено пунктами 89 та 90 у зв'язку з дією воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, якими пом'якшено відповідальність за порушення платником податків строків реєстрації податкових накладних та збільшено термін їх подачі. Отже, застосування податкового органу до позивача штрафних санкцій за збільшеними ставками є необґрунтованим.
Також, представник позивача зазначив, що притягнення платника до відповідальності можливе лише за наявності його вини. Проте, в рамках камеральної перевірки жодним чином не досліджено обставини, що свідчать про винність та умисність діянь платника податків. У свою чергу, відсутність вини платника податків, як необхідної складової правопорушення, обумовлює протиправність зобов'язань за оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням.
Ухвалою суду від 07.08.2023 року призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено розгляд справи у підготовче судове засідання.
Представник відповідача надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти позову, просить відмовити у його задоволенні, вказуючи, що відповідач діяв в межах чинного законодавства України, та посилаючись, зокрема, на правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 17.07.2023 №0212120413. Так, стосовно правовідносин щодо несвоєчасної реєстрації чи не реєстрації податкових накладних в період до 27.05.2022 підлягають застосуванню положення п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, з 27.05.2022 - пункт 69 розділу ХХ ПК України, а з 08.02.2023 - пункт 89-90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України. Підстав для застосування у відношенні позивача положень пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України не має, так як останній не набув статусу, платника податків, у якого відсутня можливість виконання податкового обов'язку.
Представник позивача у відзиві на позовну заяву не погодився з доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, наполягав на відсутності у підприємства фізичної змоги (можливості) зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, складені у червні 2022 року. Крім того, в письмових поясненнях представник позивача вказує, що відповідачем неправильно розраховано відсоткову ставку штрафних санкцій, оскільки переважна частина податкових накладних надіслана на реєстрацію через електронний кабінет платника в межах операційного дня до 20:00 години, однак, квитанції про реєстрацію податкових накладних зареєстровані іншою датою, що суперечить Порядку ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246.
Протокольною ухвалою суду від 03.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Протокольною ухвалою суду від 16.04.2024, з урахуванням положень ст.243, 250 КАС України, вирішено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи №520/20202/23 в порядку письмового провадження.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Зміївська овочева фабрика", зареєстроване 14.03.2002 як суб'єкт господарювання - юридична особа в Єдиному державному реєстрі фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб та громадських формувань за кодом 31834736, зареєстроване за адресою: Балаклійське шосе, буд.17-А, смт.Слобожанське, Чугуївський район, Харківська область, 63460.
Видами діяльності товариства за КВЕД є: 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (основний).
Співробітниками податкового органу проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Приватним акціонерним товариством "Зміївська овочева фабрика".
За результатами камеральної перевірки складено акт від 15.06.2023 №18978/20-40-04-13-03/31834736.
Висновками акту перевірки, з посиланнями на абзац 14 пункту 201.10 статті 201 розділу V, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10, пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України зазначено, що ПрАТ "Зміївська овочева фабрика" порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підприємством позивача до Головного управління ДПС у Харківській області подано заперечення на акт перевірки.
Рішенням Головного управління ДПС у Харківській області від 12.07.2023 №37490/6/20-40-13-08 заперечення ПРАТ "ЗОФ" від 30.06.2023 №30/06_1 залишено без задоволення та висновку акту камеральної перевірки від 15.06.2023 №18978/20-40-04-13-03/31834736 залишено без змін.
17.07.2023 на підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0212120413, яким за даними Єдиного реєстру податкових накладних за звітний період лютий 2022 - лютий 2023 року, квітень 2023 року встановлено порушення граничних строків реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України та згідно із пунктом 120-1 статті 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних та до Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" застосовано штраф у сумі 1769524,91 грн.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 17.07.2023 №0212120413 протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На виконання підпунктів 16.1.2, 16.1.3 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Керуючись пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За визначенням, що міститься у ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".
За приписами п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
У зв'язку із набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року №591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)") підрозділ 10 розділу XX “Перехідні положення” ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту: "За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню".
Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.
Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У зв'язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону №2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції: "У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Закон 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов'язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Законом України від 13 грудня 2022 року №2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п'ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року; реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.
З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.
Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року №2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно акту перевірки та розрахунку штрафної санкції вбачається, що позивачем в період з 01 лютого 2022 по 31 травня 2022 року складено та направлено на реєстрацію податкові накладні, граничний строк подачі яких 15.07.2022 року на загальну суму податку на додану вартість 464844,53 гривні, а саме: №68 від 30.04.2022, №82 від 27.05.2022, №53 від 31.03.2022, №39 від 29.04.2022, №45 від 30.04.2022, №50 від 30.04.2022, №11 від 09.04.2022, №93 від 31.05.2022, №65 від 31.05.2022, №58 від 20.05.2022, №57 від 20.05.2022, №89 від 31.05.2022, №41 від 29.04.2022, №78 від 30.04.2022, №60 від 30.04.2022, №73 від 30.04.2022, №5 від 08.04.2022, №96 від 31.05.2022, №90 від 31.05.2022, №94 від 31.05.2022, №72 від 30.04.2022, №48 від 17.05.2022, №41 від 13.05.2022, №91 від 31.05.2022, №83 від 27.05.2022, №35 від 12.05.2022, №54 від 31.03.2022, №66 від 31.03.2022, №28 від 23.04.2022, №6 від 08.04.2022, №16 від 15.04.2022, №71 від 30.04.2022, №95 від 31.05.2022, №15 від 01.02.2022, №66 від 28.02.2022, №1 від 09.03.2022, №42 від 28.02.2022, №33 від 18.02.2022, №61 від 28.02.2022, №43 від 28.02.2022, №55 від 28.02.2022, №53 від 28.02.2022, №25 від 14.02.2022, №20 від 11.02.2022, №62 від 28.02.2022, №49 від 28.02.2022, №27 від 23.03.2022, №36 від 18.02.2022, №58 від 28.02.2022, №68 від 28.02.2022№17 від 09.02.2022, №13 від 03.02.2022, №58 від 31.03.2022, №4 від 11.02.2022, №67 від 28.02.2022, №63 від 28.02.2022, №47 від 28.02.2022, №50 від 28.02.2022, №14 від 03.02.2022, №37 від 31.03.2022, №37 від 18.02.2022, №26 від 14.02.2022, №40 від 24.02.2022, №64 від 31.03.2022, №47 від 31.03.2022, №41 від 28.02.2022, №48 від 28.02.2022, №34 від 18.02.2022, №59 від 28.02.2022, №35 від 18.02.2022, №29 від 28.03.2022, №21 від 12.02.2022, №6 від 14.02.2022, №54 від 28.02.2022, №12 від 04.02.2022, №44 від 28.02.2022.
Також згідно акту перевірки та розрахунку штрафної санкції в період з 01 червня по 30 листопада 2022 року позивачем направлялись на реєстрацію податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість 782619,85 гривень, а саме: №84 від 30.06.2022, №78 від 30.06.2022, №75 від 29.06.2022, №80 від 30.06.2022, №81 від 30.06.2022, №82 від 30.06.2022, №77 від 30.06.2022, №84 від 30.06.2022, №83 від 30.06.2022, №55 від 23.06.2022, №79 від 30.06.2022, №63 від 27.06.2022, №41 від 17.06.2022 - граничний строк подачі, яких 15.07.2022 року, та №29 від 14.07.2022, №8 від 05.07.2022, №26 від 17.03.2022, №10 від 06.07.2022, №20 від 09.07.2022, №33 від 14.07.2022, №35 від 15.07.2022, №21від 09.07.2022, №18 від 09.07.2022, №36 від 15.07.2022, №12 від 07.07.2022, №5 від 02.07.2022, №2 від 01.07.2022, №27 від 13.07.2022, №7 від 05.07.2022, №34 від 14.07.2022, №11 від 07.07.2022 - граничний строк подачі 30.07.2022 року, №47 від 26.09.2022, №61 від 30.09.2022, №68 від 30.09.2022, №74 від 30.09.2022, №80 від 30.09.2022, №60 від 30.09.2022, №58 від 30.09.2022, №30 від 16.09.2022, №66 від 30.09.2022, №44 від 24.09.2022, №79 від 30.09.2022, №72 від 30.09.2022, №59 від 30.09.2022, №78 від 30.09.2022, №63 від 30.09.2022, №75 від 30.09.2022, №43 від 23.09.2022, №65 від 30.09.2022, №70 від 30.09.2022, №67 від 30.09.2022 №73 від 30.09.2022 - граничний строк подачі 15.10.2022 року, №38 від 21.10.2022, №48 від 26.10.2022, №41 від 22.10.2022, №43 від 24.10.2022, №72 від 31.10.2022, №51 від 29.10.2022, №33 від 19.10.2022, №49 від 28.10.2022, №65 від 31.10.2022, № 57 від 31.10.2022, №46 від 25.10.2022, №29 від 17.10.2022, №45 від 25.10.2022 - граничний строк подачі 15.11.2022 року.
Представник позивача у письмових поясненнях на позов вказує, що зазначені податкові накладні направлялися податковому органу 15.07.2022 року, 30.07.2022 року, 15.10.2022 року та 15.11.2022 року відповідно в межах операційного дня до 20:00, що підтверджується скріншотами файлів спеціалізованого програмного забезпечення - комп'ютерної програми M.E.doc, однак, податковим органом зареєстровані лише 18.07.2022, 01.08.2022, 18.10.2022, 19.10.2022 та 16.11.2022 року.
Дослідивши надані позивачем скріншоти файлів спеціалізованого програмного забезпечення - комп'ютерної програми M.E.doc, судом встановлено, що дійсно, перелічені вище податкові накладні направлені на реєстрацію 15.07.2022, 30.07.2022, 15.10.2022 та 15.11.2022 до 20 год. 00 хв, але були зареєстровані лише 18.07.2022, 01.08.2022, 18.10.2022, 19.10.2022 та 16.11.2022 року.
Надаючи оцінку доводам позивача в цій частині, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН.
Згідно з п.5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України “Про електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до п.п.11-15 Порядку Після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
При цьому, за п.3 Порядку, операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Таким чином, як ПК України, так і Порядком передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення їх перевірки платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування протягом операційного дня.
Враховуючи вищевикладені норми Податкового кодексу України та Порядку №1246, квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, в усіх без виключення випадках, при направленні платником податків податкових накладних/розрахунків коригування для реєстрації має бути надіслана платнику податків до 20 години того ж дня.
Так, згідно до електронних повідомлень, що створюються системою M-E.doc автоматично після формування та направлення до ЄРПН податкових накладних зазначені вище ПН були надіслані в ЄРПН в граничний строк подачі податкових накладних у проміжок часу 15.07.2022 з 18 год. 00 хв. по 18 год. 02 хв., 30.07.2022 з 08 год. 23 хв. по 08 год. 24 хв., 15.10.2022 з 17 год. 34 хв по 17 год. 35 хв., 15.11.2022 з 07 год. 40 хв по 07 год 43 хв. тобто протягом тривалості операційного дня, встановленого пп.69.18. підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України. Впродовж того ж операційного дня квитанції про прийняття та/або неприйняття зазначених ПН - позивачем отримано не було.
Отже, порушення строків надсилання платнику податків квитанції про прийняття податкових накладних призвело до порушення строків реєстрації відповідних податкових накладних, оскільки станом на кінець операційного дня позивач не отримав інформації про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації накладних.
В свою чергу, пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Тобто, якщо до 20 години операційного дня, в який платником податків було направлено податкові накладні для їх реєстрації, йому не було надіслано квитанцію, відповідні податкові накладні вважаються зареєстрованими у цей день.
Аналогічну правову позицію було викладено Верховним Судом у постановах від 22.11.2018 у справі № 813/815/18, від 23.01.2018 у справі № 806/832/17, від 10.06.2019 у справі № 802/1825/16-а, від 28.09.2022 справі № 200/4176/20-а.
Отже, при проведенні камеральної перевірки контролюючим органом було проігноровано той факт, що вказані вище податкові накладні, належним чином та у встановлений законодавцем строк надіслані позивачем в межах граничного строку для їх подання, тому підстав для притягнення позивача до фінансової відповідальності в цій частині та нарахування штрафних санкцій у розмірі 124746,44 гривні не було.
Крім того, представник позивача зазначив, що податкові накладні в межах операційного дня направлялись податковому органу:
1) №7 від 03.06.2022, №50 від 15.07.2022, №76 від 15.06.2022 №9 від 03.06.2022, №8 від 03.06.2022 - подані на реєстрацію 15.07.2022, зареєстровані в ЄДРПН - 18.07.2022; №84 від 01.10.2023, №85 від 01.10.2022, №86 від 01.10.2022, №87 від 01.10.2022, №88 від 01.10.2022 - подані на реєстрацію 15.11.2022, зареєстровані 16.11.2022; №76 від 01.09.2022, №10 від 07.09.2022, №18 від 10.09.2022, №24 від 14.09.2022, №7 від 06.09.2022 - подані на реєстрацію 15.10.2022, зареєстровані 18.10.2022; №17 від 09.09.2022 - подано на реєстрацію 15.09.2022, зареєстровано 18.10.2022; №18 від 11.10.2022, №6 від 04.10.2022, №15 від 08.10.2022, №28 від 13.10.2022 - подані на реєстрацію 15.11.2022, зареєстровані 16.11.2022, тобто з порушенням строку реєстрації податкових накладних до 15 календарних днів;
2) №87 від 31.08.2022, №106 від 31.08.2022, №88 від 31.08.2022, №105 від 31.08.2022, №103 від 31.08.2022, №97 від 31.08.2022, №49 від 20.08.2022, №102 від 31.08.2022, №79 від 31.08.2022, №60 від 26.08.2022, №99 від 31.08.2022, №55 від 25.08.2022 - подані на реєстрацію 15.10.2022, зареєстровані в ЄДРПН - 19.10.2022; №46 від 19.08.2022, №96 від 31.08.2022, №89 від 31.08.2022, №86 від 31.08.2022, №92 від 31.08.2022, №93 від 31.08.2022, №91 від 31.08.2022, №52 від 23.08.2022, №84 від 31.08.2022, №104 від 31.08.2022, №81 від 31.08.2022, №101 від 31.08.2022, №94 від 31.08.2022, №80 від 31.08.2022, №83 від 31.08.2022, №100 від 31.08.2022, №70 від 29.08.2022 - подані на реєстрацію 15.10.2022, зареєстровані в ЄДРПН - 18.10.2022, тобто з порушенням строку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів;
3) №97 від 31.07.2022 подана на реєстрацію 15.10.2022, зареєстрована в ЄДРПН - 18.10.2022; №48 від 24.09.2022 подана на реєстрацію 14.12.2022, зареєстрована в ЄДРПН 15.12.2022, тобто з порушенням строку реєстрації податкових накладних від 31 до 60 календарних днів.
Суд зазначає, що вказані факти направлення на реєстрацію податкових накладних в межах операційного дня підтверджується скріншотами файлів спеціалізованого програмного забезпечення - комп'ютерної програми M.E.doc, наданими представником позивача в ході судового розгляду справи. Таким чином, суд погоджується з доводами представника позивача в тій частині, що факт надсилання податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН в межах операційного дня (до 20:00 години) впливає на визначення розміру штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.
Згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а-г цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Враховуючи те, що, податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Що стосується можливості застосування в межах цих правовідносин розміру штрафних санкцій, передбачених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, колегія суддів зазначає таке.
Законом України від 12 січня 2023 року №2876-ІХ (далі Закон №2876-ІХ), який набрав чинності 08 лютого 2023 року (тобто діяв на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення), підрозділ 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України доповнено пунктами 89 та 90 наступного змісту:
89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997 зазначив, що стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Верховним Судом в постанові від 30 січня 2024 року в справі № 280/4484/23 викладена така позиція: "Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов'язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.
Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.
А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.
Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року)".
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що податковим органом протиправно застосовано до податкових накладних:
1) за порушення строку реєстрації податкових накладних до 15 календарних днів по податковим накладним: №7 від 03.06.2022, №50 від 15.07.2022, №76 від 15.06.2022 №9 від 03.06.2022, №8 від 03.06.2022, №84 від 01.10.2023, №85 від 01.10.2022, №86 від 01.10.2022, №87 від 01.10.2022, №88 від 01.10.2022, №76 від 01.09.2022, №10 від 07.09.2022, №18 від 10.09.2022, №24 від 14.09.2022, №7 від 06.09.2022, №17 від 09.09.2022, №18 від 11.10.2022, №6 від 04.10.2022, №15 від 08.10.2022, №28 від 13.10.2022 - штрафні санкції у розмірі 20% суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних, в той час як повинно бути застосовано 10%;
2) за порушення строку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів по податковим накладним: №87 від 31.08.2022, №106 від 31.08.2022, №88 від 31.08.2022, №105 від 31.08.2022, №103 від 31.08.2022, №97 від 31.08.2022, №49 від 20.08.2022, №102 від 31.08.2022, №79 від 31.08.2022, №60 від 26.08.2022, №99 від 31.08.2022, №55 від 25.08.2022, №46 від 19.08.2022, №96 від 31.08.2022, №89 від 31.08.2022, №86 від 31.08.2022, №92 від 31.08.2022, №93 від 31.08.2022, №91 від 31.08.2022, №52 від 23.08.2022, №84 від 31.08.2022, №104 від 31.08.2022, №81 від 31.08.2022, №101 від 31.08.2022, №94 від 31.08.2022, №80 від 31.08.2022, №83 від 31.08.2022, №100 від 31.08.2022, №70 від 29.08.2022 - штрафні санкції у розмірі 30% суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних, в той час як повинно бути застосовано 20%;
3) за порушення строку реєстрації податкових накладних від 31 до 60 календарних днів по податковим накладним №97 від 31.07.2022 та №48 від 24.09.2022 - штрафні санкції у розмірі 40% суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних, в той час як повинно бути застосовано 30%.
Таким чином відповідачем протиправно нараховано за вказаними податковими накладними суму штрафних санкцій у загальному розмірі 25765,27 гривень.
Щодо посилань позивача на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким визначено, що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставиною непереборної сили (форс-мажорною обставиною), суд зазначає наступне.
Форс-мажорні обставини повинні бути встановлені щодо конкретного платника податків з урахуванням обставин, що безпосередньо позбавили можливості саме даного платника податків виконати відповідний обов'язок.
З приводу належності підтвердження факту настання форс-мажорних обставин листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 Верховний Суд у постанові від 06.09.2023 у справі №910/6234/22 зазначив, що вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.
Також, Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Щодо наданих суду експертного висновку Харківської торгово-промислової палати щодо первинного фіксування стану нерухомого майна та активів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок воєнних (бойових) дій від 31.07.2023 року №88-ПМ/23 як на підставу неможливості виконання податкового обов'язку з реєстрації податкових накладних, слід зазначити, що вказаний висновок засвідчує факт знищення та пошкодження майна Приватне акціонерне товариство "Зміївська овочева фабрика" внаслідок обстрілу території фабрики військовослужбовцями Російської Федерації невстановленого виду озброєння та снарядами невстановленого калібру 09.03.2023 року.
Суд звертає увагу на те, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Законом України від 12.05.2022 №2260-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX", встановлено особливості для справляння податків і зборів.
Відповідно до абзаців 1, 3, 5 пп. 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої Податкового кодексу України відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
29 липня 2022 року наказом Міністерства Фінансів України №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Порядок №225).
Даний наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за №967/38303 та набрав чинності 06.09.2022.
Згідно з п.1 Розділу ІІ Порядку №25 до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов'язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов'язку, передбачені цим Порядком.
Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) є:
1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
2) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
3) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;
4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов'язків);
5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об'єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов'язана з такими обставинами:
посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;
юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.
6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;
7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
Відповідно до п.3 розділу II Порядку №225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
У разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов'язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Пунктом 4 розділу II Порядку №225 визначено, що до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких після дати набрання чинності цим Порядком з'явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
У разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов'язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов'язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
Згідно з п.7 Розділу ІІІ Порядку №225 платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов'язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов'язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов'язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Судом з матеріалів справи встановлено, що ПрАТ "Зміївська овочева фабрика" до податкового органу з заявою про неможливість виконання платником податків податкового обов'язку не зверталось та експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 30.07.2023 №88-МП/23 не надавав.
Отже, посилання позивача на вказаний лист ТПП України не є обґрунтованими та позивачем не доведено належними фактами та доказами наявність в нього форс-мажорних обставин та неможливість саме у зв'язку з форс-мажорними обставинами своєчасно зареєструвати спірні податкові накладні.
Беручи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2023 №0212120413 в частині зайво нарахованих штрафних санкцій у сумі 150511,71 грн.
В іншій частині, з урахуванням наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 17.07.2023 №0212120413 прийняте у відповідності до норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому підстави для скасування податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафу на суму 1619013,20 грн (1469524,91 грн - 150511,71 грн) відсутні.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика".
Що стосується заявленого представником позивача клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20762,00 грн, суд зазначає наступне.
За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі №569/17904/17.
Водночас, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Такий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/16, від 18.10.2018 у справі №813/4989/17.
Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Виходячи з положень частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані такі витрати з розглядом справи.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед” проти України” (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі №826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.
Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі №520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 ст.134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
З матеріалів справи судом встановлено, що 27.07.2023 року між ПрАТ "Зміївська овочева фабрика" та Адвокатським об'єднанням "Тауер" укладено договір №27/07/23 про надання правничої допомоги. Також, 27.07.2023 між Позивачем та Адвокатським об'єднанням "Тауер" укладено Додаткову угоду до Договору №27/07/23 про надання правничої допомоги від 27.07.2023 року, умовами якої передбачено домовленість сторін про те, що Об'єднання надає послуги за Договором у вигляді складання та подання до суду позовної заяви (адміністративного позову), інших заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань, представництва прав та інтересів Клієнта у Харківському окружному адміністративному суді, Другому апеляційному адміністративному суді, Верховному Суді в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балаклійське хлібоприймальне підприємство» до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0212120413 від 17.07.2023.
Крім того, відповідно до вищезазначеної Додаткової угоди до Договору №27/07/23 про надання правничої допомоги від 27.07.2023 року (п.2) сторони домовились, що за надання Об'єднанням правничої допомоги за Договором встановлюється оплата у вигляді фіксованої ставки адвокатського гонорару за годину роботи, що становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2023 (2684,00 грн.) та складає 1342,00 грн, а за участь в одному судовому засіданні встановлюється фіксована ставка адвокатського гонорару, що складає 2000,00 гривень. Загальна вартість наданої правничої допомоги визначається сторонами в Актах про надані послуги (правничу допомогу).
Порядок оплати послуг передбачено п.3 Додаткової угоди до Договору №27/07/23 про надання правничої допомоги від 27.07.2023 року, а саме: Клієнт зобов'язується здійснити оплату за надання Об'єднанням правничої допомоги за Договором на розрахунковий рахунок протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня підписання Акту про надані послуги (правничу допомогу) або в інший строк, якщо такий строк встановлений Сторонами в Акті про надані послуги (правничу допомогу), в розмірі, визначеному сторонами в Акті про надані послуги (правничу допомогу).
06.04.2024 року сторони за Договором №27/07/23 про надання правничої допомоги від 27.07.2023 року підписали Акт про надані послуги (правничу допомогу) №1, відповідно до якого вартість наданих послуг складає 20762,00 грн.
Відповідно до п. 3 Акту про надані послуги (правничу допомогу) № 2 від 02.02.2024 року Клієнт зобов'язується здійснити повну оплату Об'єднанню за надані послуги (правничу допомогу) згідно цього Акту, протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня його підписання Сторонами. Таким чином витрати Позивача на професійну правничу допомогу у даній справі склали 3028,00 грн.
Оскільки відповідно до умов оплати, зазначених в пункті 3 Додаткової угоди від 27.07.2023 року до договору №27/07/23 про надання правничої допомоги від 27.07.2023 року, п.3 Акту про надані послуги (правничу допомогу) №1 від 16.04.2024 року Клієнт зобов'язується здійснити повну оплату Об'єднанню за надані послуги (правничу допомогу) згідно цього Акту, протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня його підписання Сторонами, то в розумінні ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона має сплатити, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Зі змісту Акту про надані послуги (правничу допомогу) №1 від 16.04.2024 за Договором №27/07/23 про надання правничої допомоги від 27.07.2023 року судом встановлено, що адвокатом надано такі послуги:
ознайомлення з актом камеральної перевірки від 15.06.2023 №18978/20-40-04-13-03/31834736, податковим повідомленням-рішенням від 17.07.2023№0212020413, іншими документами підприємства, вивчення практики Верховного Суду, надання консультації клієнту;
складання та подання до Харківського окружного адміністративного суду позовної заяви;
ознайомлення з відзивом на позовну заяву та складання відповіді на відзив;
складання та подання до суду заяви про розгляд справи в режимі відеоконференції;
участь представника у судових засіданням в режимі відеоконференції.
Надаючи оцінку вимогам заявника в цій частині, суд зазначає, що пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
В постанові Верховного Суду від 23.07.2023 у справі №340/4492/22 (адміністративне провадження № К/990/12857/23) судом касаційної інстанції висловлено позицію, згідно якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою статті 134 КАС України, однак, не впливає на обов'язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.
Суд враховує, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару у фіксованій сумі у справі, яка розглядається, є розумність заявлених витрат.
Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
Отже, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Аналізуючи зміст наданих позивачу послуг, зазначених у описі, слід вказати, що такі послуги як ознайомлення з актом перевірки, вивчення судової правктики та надання консультації фактично є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складання позовної заяви.
Таким чином, надаючи оцінку співмірності заявленої до відшкодування суми понесених витрат на правничу допомогу критеріям, встановленим ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, заперечення відповідача проти розміру заявлених витрат на правову допомогу, часткове задоволення позову, виходячи зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, враховуючи суть спірних правовідносин, колегія суд доходить висновку про те, що визначений позивачем розмір витрат для відшкодування у сумі 20762,00 грн є завищеним, з огляду на що підлягає зменшенню до 5000,00 грн.
Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" (Балаклійське шосе, буд.17-А, смт.Слобожанське, Чугуївський район, Харківська область, 63460, код ЄДРПОУ 31834736) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.07.2023 №0212120413, яким до Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації у ЄРПН податкових накладних у сумі 150511,71 гривень.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) на користь Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" (Балаклійське шосе, буд.17-А, смт.Слобожанське, Чугуївський район, Харківська область, 63460, код ЄДРПОУ 31834736) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) на користь Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" (Балаклійське шосе, буд.17-А, смт.Слобожанське, Чугуївський район, Харківська область, 63460, код ЄДРПОУ 31834736) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 25 квітня 2024 року.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО