Справа № 500/1848/24
26 квітня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якому просить:
визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №/ПС 192550008296 від 14.03.2024 про відмову у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи в Городоцькому автотранспортному підприємстві 22033 з 11.12.1984 по 17.06.1986 та з 01.10.1986 по 23.01.1990;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди роботи в Городоцькому автотранспортному підприємстві 22033 з 11.12.1984 по 17.06.1986 та з 01.10.1986 по 23.01.1990, згідно з записами у трудовій книжці, наказами про прийняття на роботу №99 від 05.12.1984 та про звільнення з роботи №51 від 17.06.1986, наказом про прийняття на роботу №79 від 01.10.1986, виданих Городоцьким автотранспортним підприємством 22033 та даних архівної довідки, виданої Городоцьким трудовим архівом Городоцької міської ради Хмельницької області №27/01-32 від 15.01.2024.
Позов обґрунтований тим, що позивач 07.03.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільський області з заявою про призначення йому пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.03.2024 №/ПС 192550008296, ОСОБА_1 відмовлено в призначені пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано окремі періоди роботи в Городоцькому автотранспортному підприємстві 22033, оскільки в наказах про прийняття його на роботу та звільнення з роботи прізвище зазначено як « ОСОБА_2 », що не відповідає прізвищу « ОСОБА_2 », згідно з паспортом.
Позивач зазначає, що допущення помилки в написанні прізвища працівника не може впливати на право щодо призначення пенсії, оскільки підставою для призначення такої є відповідний стаж роботи. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, що в свою чергу не може бути підставою для позбавлення фізичної особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.
Відтак позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 03.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, витребувано від відповідача письмові докази.
Відповідач відзив на позов у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі), не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 03.04.2024 та копія позовної заяви з додатками були доставлені в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 03.04.2024 та 29.03.2024 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.21, 21 зворот).
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), після досягнення віку 60 років, 07.03.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про призначення пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 14.03.2024 №/ПС 192550008296 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У рішенні вказано, що вік заявника 60 років 06 днів, при необхідному 60 років. Необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", становить 31 рік. Страховий стаж заявника складає 30 років 08 місяців.
Також у рішенні зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи в Городоцькому автотранспортному підприємстві 22033, за записами трудової книжки, а саме:
з 11.12.1984 по 17.06.1986, оскільки в наданому для підтвердження належності трудової книжки наказі №99 від 05.12.1984 про прийняття на роботу та наказі №51 від 17.06.1986 про звільнення з роботи зазначено прізвище « ОСОБА_2 », яке не відповідає прізвищу « ОСОБА_2 », згідно паспорта МС НОМЕР_1 ;
з 01.10.1986 по 23.01.1990, оскільки в наданому для підтвердження належності трудової книжки наказі про прийняття на роботу №79 від 01.10.1986, прізвище зазначено « ОСОБА_2 », яке не відповідає прізвищу « ОСОБА_2 », згідно паспорта НОМЕР_2 (а.с.13).
Позивач не погоджується з таким рішенням суб'єкта владних повноважень, вважає його протиправним та таким, що порушує його право на соціальний захист, а тому звернувся до суду з цим позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-ІV).
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (частина третя статті 24 Закону №1058-ІV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи, серед іншого, також зараховується: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Судом досліджено записи трудової книжки ОСОБА_1 , серії НОМЕР_3 , дата заповнення 01.03.1964. Щодо спірного періоду роботи трудова книжка містить такі відомості:
Городоцьке автотранспортне підприємство 22033,
запис №4, 11.12.1984, прийнятий слюсарем по ремонту автомобілів третього розряду, підстава: наказ №99 від 05.12.1984,
запис №6, 17.06.1986, звільнений за власним бажанням, підстава: наказ №51 від 17.06.1986,
Городоцьке автотранспортне підприємство 22033,
запис №7, прийнятий водієм третього класу пасажирських перевезень, підстава: наказ № 79 від 01.10.1986,
запис №8, 23.01.1990, звільнений за власним бажанням, підстава: наказ №10 від 23.01.1990.
Записи про звільнення засвідчені підписами уповноважених осіб та скріплені печатками підприємств (а.с.8-9 зворот).
Трудова книжка велася російською мовою, відомості про працівника первинно були вказані російською мовою « ОСОБА_3 », в подальшому внесені зміни до трудової книжки в частині прізвища, імені, по батькові, такі відомості вказані українською мовою - ОСОБА_1 згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Гусятинським РВ УМВС в Тернопільській області 07.07.1998 (а.с.8).
Додатково на підтвердження цього періоду трудової діяльності позивач надав до територіального органу Пенсійного фонду України разом з заявою про призначення пенсії копії наказів по Городоцькому автотранспортному підприємству 22033 №99 від 05.12.1984 про прийняття на роботу, №51 від 17.06.1986 про звільнення з роботи, № 79 від 01.10.1986 про прийняття на роботу, №10 від 23.01.1990 про звільнення з роботи (а.с.10-12).
Кадровою службою Городоцького автотранспортного підприємства 22033 діловодство велося російською мовою, вказані вище накази видані російською мовою щодо « ОСОБА_3 ».
Саме зазначення в цих наказ прізвища « ОСОБА_2 », тоді як в паспорті громадянина України прізвище заявника « ОСОБА_2 », стало підставою для незарахування спірних періодів до страхового стажу.
Суд зазначає, що дійсно має місце некоректний переклад прізвища з російської мови « ОСОБА_2 » на українську « ОСОБА_2 », яке в паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 у відомостях про особу російською мовою вказане як « ОСОБА_2 ». Проте такий недолік у написанні прізвище у наказах по підприємству ніяким чином не впливає на можливість зарахувати спірний період до страхового стажу. Мова йде про одну й ту ж особу ОСОБА_1 .
Крім того, первинним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка, яка за спірних обставин містить належні та достатні відомості про зміну відомостей стосовно написання прізвища працівника. Такого документу є достатньо для зарахування страхового стажу без додаткового його підтвердження наказами по підприємству про прийняття та звільнення з роботи.
Недоліки у написанні прізвища працівника через некоректний переклад з російської мови на українську в документах, що підтверджують страховий стаж, при тому що судом достеменно встановлено, що мова йде саме про ОСОБА_1 , при наявності інших належно оформлених записів, що містять відомості про роботу, не є підставою для не зарахування спірних періодів до страхового стажу позивача. Також суд зазначає, що в рішенні Головного управління про відмову у призначенні пенсії не оспорюються інші відомості щодо періодів роботи позивача. Таким чином, відповідач протиправно не зарахував спірні періоди до страхового стажу позивача.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №/ПС 192550008296 від 14.03.2024 про відмову у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи в Городоцькому автотранспортному підприємстві 22033 з 11.12.1984 по 17.06.1986 та з 01.10.1986 по 23.01.1990 є протиправним та підлягає скасуванню. З метою захисту порушених прав позивача задоволенню підлягає і похідна позовна вимога про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати позивачу вказані спірні періоди роботи в Городоцькому автотранспортному підприємстві 22033 з 11.12.1984 по 17.06.1986 та з 01.10.1986 по 23.01.1990.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Тернопільській області судовий збір у розмірі 1211,20 грн, сплачений відповідно до квитанції від 26.03.2024 (а.с.3).
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, місто Харків, 61022 ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №/ПС 192550008296 від 14.03.2024 про відмову у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи в Городоцькому автотранспортному підприємстві 22033 з 11 грудня 1984 року по 17 червня 1986 року та з 01 жовтня 1986 року по 23 січня 1990 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи в Городоцькому автотранспортному підприємстві 22033 з 11 грудня 1984 року по 17 червня 1986 року та з 01 жовтня 1986 року по 23 січня 1990 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 26 квітня 2024 року.
Суддя Чепенюк О.В.