26 квітня 2024 року Справа № 480/558/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/558/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, у якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 30.11.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 30.11.2023.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та з 2010 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно з пунктом 2, частиною 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки. Відповідач розглянув вказану заяву відмовив позивачу в призначені пенсії за віком на загальних підставах, оскільки позивачу вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до Закону №1058-IV. Позивач вважає вказану відмову незаконною, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав.
Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивачу з 2010 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за віком за Списком №1, що була призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.
30.11.2023 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії.
За результатами розгляду заяви, листом від 20.12.2023 Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області повідомило позивача про те, що за електронною базою даних про отримувачів пенсій у Сумській області позивач отримує пенсію за віком за Списком №1. За наявного на час її призначення у 2010 році стажу роботи за Списком №1, позивачу призначена пенсія за віком зі зменшенням загальновстановленого пенсійного віку (60 років) на 10 років, а саме у віці 50 років. Отже, за наявного пільгового стажу за Списком № 1 пенсія за віком призначена згідно з вимогами чинного законодавства, нормами якого не передбачено проведення перерахунку пенсії за віком, призначеної зі зниженням пенсійного віку, у зв'язку з досягненням особою загальновстановленого на сьогодні пенсійного віку (а.с. 11).
Не погодившись з відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З 01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Так, згідно зі статтею 9 Закону №1058-IV за рахунок коштів ПФУ в солідарній систем призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з пунктом 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Статтею 27 Закону №1058-IV встановлено, що розмір пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнту страхового стажу, обчислених за нормами статей 24, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно зі статтею 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
За приписами частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
З вищевикладеного вбачається, що особам, які в питаннях пенсійного забезпечення мають пільгу, що полягає у зниженні пенсійного віку, пенсія за віком, згідно з вищенаведеними положеннями законодавства призначається, перераховується та виплачується відповідно до положень Закону №1058-IV.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.05.2021 року у справі №185/1473/17.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Як встановлено судом, з 2010 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, тобто із застосуванням пільги, яка полягала у зниженні пенсійного віку, проте вид пенсії, що йому призначена - це пенсія за віком, яка згідно з вищенаведеними положеннями законодавства призначається, перераховується та виплачується відповідно до Закону №1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004. Тобто позивач помилково припускається думки, що пенсія за віком на пільгових умовах йому призначена згідно із Законом №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Водночас подана позивачем заява до пенсійного органу стосувалась призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), що йому призначена у 2010 році, а тому такий самий вид пенсії не міг бути призначений повторно на підставі положень Закону №1058-IV у зв'язку з досягненням ним загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV та, відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки. При цьому законодавства не передбачено подання такої заяви після досягнення пенсіонером, якому призначена пільгова пенсія, пенсійного віку для призначення загальної пенсії за віком, пенсійна виплата не переглядається.
Таким чином, оскільки позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах, яка є тією ж пенсією за віком, тільки призначена на певних пільгових умовах через особливості виконуваної трудової функції (зі зниженням пенсійного віку і стажу), підстави для перерахунку розміру такої пенсії після досягнення пенсійного віку (60 років) із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за останні три роки, що передують досягненню такого пенсійного віку (за 2020-2022 роки), відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.12.2021 у справі №185/951/17, від 17.05.2021 у справі №185/1473/17. При цьому правові висновки, на які позивач посилається у позовній заяві не є релевантними до обставин цієї справи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи те, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, питання щодо повернення йому судових витрат у вигляді сплаченого судового збору судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько