Рішення від 26.04.2024 по справі 460/784/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2024 року м. Рівне №460/784/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Фізичноїособи-підприємця ОСОБА_1

доЗахідного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Рівненській області,

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову № ЗХ/РВ/8573/Ж5/17-00-07-05-17/2538911108-ФС від 23 листопада 2023 року.

Позивач в обґрунтування позову в позовній заяві зазначає, що інспекторами податкового органу проведена фактична перевірка в магазині, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складений акт фактичної перевірки. В Акті перевірки зазначено про порушення: допущення до роботи продавця ОСОБА_2 без оформлення трудових відносин у встановленому законодавством порядку. Позивач зазначає, що Постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 23.11.2023 є протиправною.

Позивач вказує, що відповідач не повідомив її про дату одержання акта фактичної перевірки ГУ ДПС у Рівненській області від 10.10.2023, а також про час розгляду справи, що суперечить вимогам законодавства.

Сама перевірка була проведена без участі позивача та без належного підтвердження повноважень перевіряючих, тому позивач оскаржує дії посадових осіб ГУ ДПС у Рівненській області в судовому порядку. Крім того, ФОП ОСОБА_1 зазначає, що ревізори особу продавця встановили без будь-яких документальних підтверджень, паспорт така особа не надавала. Таким чином, позивач вважає акт фактичної перевірки недопустимим доказом.

Вказує, що відповідач надіслав постанову позивачу без зазначення адреси отримувача, тому лист знаходився в поштовому відділенні до закінчення терміну зберігання і не був належним чином вручений позивачу. У зв'язку з цим позивач була позбавлена можливості сплатити 50 відсотків штрафу протягом 10 банківських днів з моменту отримання оскаржуваної постанови. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 23.01.2024 клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено частково: до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №460/784/24 зупинено стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЗХ/РВ/8573/Ж5/17-00-07-05-17/2538911108-ФС від 23.11.2023, якою на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 67000,00 грн.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що на його адресу надійшли матеріали перевірки від Головного управління ДПС у Рівненській області, якими установлено факт допуску позивачем до роботи ОСОБА_2 без укладення трудового договору. У встановленому законом порядку позивача було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи про накладення штрафу, проте позивач на розгляд справи не прибув. З матеріалів податкового органу установлено факт порушення позивачем законодавства про працю, що слугувало правовою підставою для винесення оскаржуваної постанови, яка є правомірною. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 07.02.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Рівненській області.

Податковий орган надав пояснення по суті справи та зазначає, що позивачем не дотримано вимог статті 24 КЗпП України в частині обов'язкового укладання трудового договору у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином, Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, приймаючи оскаржувану постанову, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, а тому правові підстави для визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу відсутні.

Ухвалою суду від 16.02.2024 у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі - відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2024 ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року з питань забезпечення позову в справі № 460/784/24 - скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено повністю.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; основний вид економічної діяльності 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

На підставі Наказу Головного управління ДПС у Рівненській області «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 » від 29.09.2023 №1536-п та Направлень на перевірку від 29.09.2023 №2376/Ж3/17-00-07-05-15 та №2377/Ж3/17-00-07-05-15 проведено фактичну перевірку в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , з 02 жовтня 2023 року терміном 10 діб (а.с.112-116).

Інспекторами складений Акт фактичної перевірки реєстраційний №8573/Ж5/17-00-07-05-17/2538911108 (далі - Акт перевірки), яким установлено порушення пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Наказу №13 від 21.01.2016 Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)»:

не забезпечено використання режиму попереднього програмування щодо товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а саме: чек №1958 від 15.06.2023, чек №2037 від 03.08.2023, чек №2040 від 04.08.2023, чек №2063 від 20.08.2023, чек №2124 від 29.09.2023 без зазначення коду УКТ ЗЕД для підакцизних товарів;

за результатами аналізу фіскальних чеків із СОД РРО встановлено вибірково при здійсненні розрахункових операцій протягом 2023 року при реалізації алкогольних напоїв, що маркуються відповідними марками акцизного податку, у фіскальних чеках РРО не забезпечено відображення цифрового значення штрихового коду МАП на алкогольні напої на загальну суму 22441,22 грн (згідно з додатком №1 до Акту фактичної перевірки);

при покупці пива «Закарпатське» 1,2 л за ціною 65,00 грн розрахункову операцію здійснювала продавець ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), у якої не укладено трудові відносини з ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (а.с.58-61).

16 жовтня 2023 року Міжрегіональним управлінням за вх. №12928/ЗХ/1-23 одержано акт перевірки ГУ ДПС у Рівненській області за №8573/Ж5/17-00-07-05-17/2538911108 від 11.10.2023, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю у фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , у зв'язку із чим листом від 17.10.2023 вих. №ЗХ/3.1/11532-23повідомлено позивача, що у відповідності до пункту 2 Порядку №509 отримання акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, є підставою для накладення штрафу.

Відповідачем скеровано на адресу позивача рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №3Х/РВ/ДПС-8573/Ж5/17-00-07-05-17/2538911108 від 17.10.2023, яким ФОП ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про накладення штрафу відбудеться 23 листопада 2023 року (а.с.66-67).

Відповідно до трекінг-відстеження поштового відправлення за №7900829525336, 24.10.2023 року відправлення, а саме повідомлення про дату одержання документів та рішення щодо розгляд справи було вручене особисто.

23 листопада 2023 року уповноваженою посадовою особою Міжрегіонального управління, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта перевірки Головного управління ДПС у Рівненській області №8573/Ж5/17-00-07-05- 17/2538911108 від 11.10.2023, керуючись статтею 259 КЗпП України, Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509, та на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України, вирішено накласти на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 67000, 00 грн відповідно до постанови № ЗХ/РВ/8573/Ж5/17-00-07-05-17/2538911108-ФС (а.с.7).

Не погоджуючись з постановою, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Повноваження, правові відносини суб'єктів владних повноважень та суб'єктів господарювання у сфері дотримання законодавства про працю, питання нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, відповідальність за порушення законодавства про працю врегульовуються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 (далі - Порядок № 823), Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509), Податковим кодексом України (далі - ПК України), а також положеннями статті 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Державний нагляд (контроль) в силу вимог статті 1 Закону № 877-V - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, які справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України).

За приписами підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пунктів 80.1, 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Пунктом 80.10 статті 80 ПК України визначено, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Так, згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Водночас в силу правого визначення пункту 86.5. статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Відтак суд приходить до висновку, що участь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та підписання нею акта (довідки) перевірки є необов'язковою, оскільки в силу наведених вище приписів податкового законодавства підписання такого акта здійснюють посадові особи контролюючого органу та особа, яка проводила розрахункові операції.

Водночас у акті, що слугував підставою для притягнення позивачки до відповідальності, наявні як підписи посадових осіб податкового органу, так і особи, яка здійснювала розрахункову операцію (продавця ОСОБА_2 ).

При цьому підставою для застосування до позивачки штрафних санкцій на підставі постанови про накладення штрафу слугували порушення, виявлені в ході фактичної перевірки, що зафіксовані у відповідному акті.

Суд зазначає, що у даній адміністративній справі предметом спору є Постанова ЗХ/РВ/8573/Ж5/17-00-07-05-17/2538911108-ФС, яка винесена Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці; вказаний контролюючий орган не проводив відповідну перевірку; оскаржуване рішення прийняте на підставі матеріалів та Акта перевірки, які надійшли від Головного управління ДПС у Рівненській області.

Тобто, відповідач - Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці не порушував та не міг порушувати приписів норм законодавства щодо порядку призначення, процедури проведення фактичної перевірки та оформлення результатів - складання Акта перевірки.

Крім того, судом встановлено, що позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (справа №460/27664/23) про визнання протиправними дій посадових осіб Головного управління ДПС у Рівненській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 на підставі наказу №1536-п від 29.09.2023; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №8379/17000705-22 від 30.10.2023 на підставі Акта фактичної перевірки, на підставі якого прийнята і оскаржувана Постанова № ЗХ/РВ/8573/Ж5/17-00-07-05-17/2538911108-ФС.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 у справі №460/27664/23 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Рівненській області - залишено без задоволення.

Встановлені обставини свідчать про те, що вирішуючи питання щодо правомірності чи протиправності оскаржуваної Постанови № ЗХ/РВ/8573/Ж5/17-00-07-05-17/2538911108-ФС (яка винесена Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці), у суду відсутні будь-які правові підстави для надання оцінки правомірності підставам призначення перевірки, її проведення та оформлення результатів - складення Акта перевірки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок №509).

Відповідно до пункту 1 Порядку №509, цей Порядок визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України “Про зайнятість населення”.

За приписами пункту 2 Порядку №509, штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв'язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Отже, акт перевірки ДПС чи її територіального органу є підставою для винесення рішення про накладення штрафу.

Відповідно до пункту 3 Порядку №509, справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

З матеріалів справи установлено, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи про накладення штрафу:

листом від 17.10.2023 №3Х3.1/11532-23 повідомлено позивача, що у відповідності до пункту 2 Порядку №509, 16.10.2023 за вх. №12928/ЗХ/1-23 одержано акт перевірки ГУ ДПС у Рівненській області за №8573/Ж5/17-00-07-05-17/2538911108 від 11.10.2023, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, є підставою для накладення штрафу;

на адресу позивача скеровано рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу від №3Х/РВ/ДПС-8573/Ж5/17-00-07-05-17/2538911108 від 17.10.2023, яким ФОП ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про накладення штрафу відбудеться 23 листопада 2023 року (а.с.64-67).

Відповідно до трекінг-відстеження поштового відправлення за №7900829525336, 24.10.2023 року відправлення, а саме повідомлення про дату одержання документів та рішення щодо розгляд справи було вручене особисто 24.10.2023 (а.с.65).

Суд критично оцінює посилання позивача про відсутність в рішенні щодо розгляду справи про накладення штрафу зазначення конкретного часу, на якій призначено розгляд справи.

Відповідно до типової форми рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27 жовтня 2020 року №2161, передбачено зазначення лише дати та місце розгляду справи.

Зважаючи на приписи пункту 3 Порядку №509 та враховуючи те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд зазначає, що правом на участь у розгляді справи позивач не скористався.

Суд також зазначає, що сам по собі факт відсутності особи під час розгляду справи про накладення штрафу не свідчить та не може свідчити про протиправність рішення (його необґрунтованість), яке оскаржується, оскільки у даному випадку відповідач виконав обов'язок щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи.

Положення Порядку №509 щодо призначення справи про накладення штрафу до розгляду та повідомлення особи про такий розгляд, спрямовані саме на можливість реалізації особою права надати пояснення по суті виявленого порушення та надати відповідні документи на спростування висновків акта перевірки, чого позивачем зроблено не було.

По суті виявленого порушення суд зазначає наступне.

Актом перевірки установлено порушення, зокрема: при покупці пива «Закарпатське» 1,2 л за ціною 65,00 грн розрахункову операцію здійснювала продавець ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), у якої не укладено трудові відносини з ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідно до частини першої статті 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

За правилами статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

В умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин, визначеного главою III-Б цього Кодексу, трудовий договір є основним засобом регулювання трудових відносин працівників та роботодавців (власників приватних підприємств), у яких кількість працівників або рівень оплати праці відповідає критеріям, встановленим статтею 49-5 цього Кодексу.

У разі застосування спрощеного режиму регулювання трудових відносин, за взаємною згодою сторін, у трудовому договорі можуть визначатися додаткові права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови припинення або дострокового розірвання договору.

За визначенням статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу; 6-2) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

При укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР):

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

За визначенням статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР):

роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;

місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

З матеріалів справи слідує, що особою, яка фактично проводила розрахункові операції була саме ОСОБА_2 .

Перед початком фактичної перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , працівниками ГУ ДПС у Рівненській області було надано продавцю магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 копію наказу №1536-п від 20.04.2023 року та надано для ознайомлення направлення на перевірку від 29.09.2023 року №2376/ЖЗ/17-00-07-05-15 та №2376/ЖЗ/17-00-07-05-15.

Продавець магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 , ознайомившись із вказаними направленнями на перевірку та копією наказу, відмовилась від підписання направлень на перевірку та отримання копії наказу, про що складено акт від 10.10.2023 року №571/Ж6/17-00-07-05 відмови від підписання направлень на перевірку та отримання копії наказу «Про проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 » (а.с.111).

Перевірка здійснена в присутності продавця ОСОБА_2 .

За результатами фактичної перевірки з питань дотримання вимог законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій складено акт від 11.10.2023 №8573/ж5/17-00-07-05- 17/2538911108. В акті перевірки зазначено, що продавець ОСОБА_2 з актом перевірки ознайомилась, один примірник отримала, про що свідчить підпис ОСОБА_2 на сторінці 4 акта перевірки від 11.10.2023 №8573/ж5/17-00-07-05- 17/2538911108 (а.с.16-17).

Продавець ОСОБА_2 , надала пояснення від 09.10.2023р. та вказала, що «Я, ОСОБА_2 , працюю в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_2 у ФОП ОСОБА_1 біля двох тижнів, щодо кодів в чеках та акцизних марок, які не відображають при продажі алкогольних напоїв, пояснюю тим, що не знала, що потрібно так робити. В подальшому підприємець має укласти зі мною трудовий договір» (а.с.118).

Оцінюючи вказані обставини та докази, суд зазначає, фактично ОСОБА_2 працювала в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » продавцем без укладення трудового договору з ФОП ОСОБА_1 .

Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 №413 установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв'язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

Відповідно до статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.

Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об'єднання.

За приписами частини першої статті 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

В силу вимог абзацу 2 частини другої цієї статті, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

За правилами частин третьої, четвертої статті 265 КЗпП України, штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, позивачем не дотримано вимог статті 24 КЗпП України в частині обов'язкового укладання трудового договору у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тому оскаржувана Постанова № ЗХ/РВ/8573/Ж5/17-00-07-05-17/2538911108-ФС від 23 листопада 2023 року по суті виявленого порушення є правомірною та обґрунтованою.

Суд критично оцінює посилання позивача на те, що постанова не була належним чином вручена йому з метою штучного створення умов для стягнення з позивача суми штрафу у збільшеному розмірі.

Відповідно до абзацу 3 пункту 4 Постанови №509 постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб'єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв'язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Таким чином, постанова № ЗХ/РВ/8573/Ж5/17-00-07-05-17/2538911108-ФС від 23 листопада 2023 року була скерована для ФОП ОСОБА_1 , що підтверджено копією конверта поштового відправлення рекомендованого листа та довідки про причини повернення, наявними в матеріалах справи (а.с.62-63).

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення - Постанови №№ ЗХ/РВ/8573/Ж5/17-00-07-05-17/2538911108-ФС від 23 листопада 2023 року в порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління ДПС у Рівненській області, про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 26 квітня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (пл. Міцкевича, буд. 8,м. Львів,Львівська обл.,79000, ЄДРПОУ/РНОКПП 44778105)

Суддя Н.В. Друзенко

Попередній документ
118659412
Наступний документ
118659414
Інформація про рішення:
№ рішення: 118659413
№ справи: 460/784/24
Дата рішення: 26.04.2024
Дата публікації: 29.04.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; процедур здійснення контролю Державною аудиторською службою України. Державного фінансового контролю
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.04.2024)
Дата надходження: 23.01.2024
Предмет позову: про визнання протиправною та скасування постанови
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ДРУЗЕНКО Н В
3-я особа без самостійних вимог на стороні відповідача:
Головне управління ДПС у Рівненській області
відповідач (боржник):
Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці
позивач (заявник):
Фізична особа-підприємець Гнедко Світлана Миколаївна
представник позивача:
Адвокат Осіпова Ганна Вікторівна