про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
26 квітня 2024 року м. Рівне №460/4281/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), у якому просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу з 01.01.2024 щомісячного підвищення до пенсії за законом як непрацюючому пенсіонеру у розмірі двох мінімальних заробітних плат, виходячи з розрахункової величини, станом на грудень місяць 2023 року (6700 х 2), визначених статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
зобов'язати відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату з 01.01.2024 щомісячного підвищення до пенсії за законом, як непрацюючому пенсіонеру у розмірі двох мінімальних заробітних плат, виходячи з розрахункової величини, станом на грудень місяць 2023 року (6700 х 2), відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі з огляду на наступне.
Згідно даних КП "Діловодство спеціалізованого суду", 06 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати з 24.03.2023 доплати до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату за період з 24.03.2023 доплати до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
В обґрунтування такої позовної заяви було зазначено, що позивач зареєстрований і проживає в населеному пункті, яке відповідно до переліку населених пунктів, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджених постановою Кабінету Міністрів Української РСР №106 від 23 липня 1991 року, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення та перебуває на обліку Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області, з огляду на що відповідач повинен проводити виплату щомісячної доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на радіоактивно забрудненій території, передбаченої статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року у справі № 460/8833/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у ненарахуванні та невиплаті підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 з 24.03.2023 року нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року в справі № 460/8833/23 набрало законної сили 12 грудня 2023 року.
Проаналізувавши предмет спору в справі № 460/4281/24, суд зауважує, що він є частиною предмету спору в справі № 460/8833/23, оскільки позовні вимоги в справі № 460/8833/23 про нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі двох мінімальних заробітних плат поширювались також на період з 01.01.2024.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що предмет спору у справі № 460/4281/24 є аналогічним предмету спору у справі № 460/8833/23.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків. Право на суд, відповідно до практики Європейського Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій вирішені рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/8833/23.
Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно частини другоїстатті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
Крім цього, приписами частини першої статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Верховний Суд у постанові від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17 підкреслив, що правові норми КАС України стосовно судового контролю, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Разом з тим позивач вважає, що виплата підвищення до пенсії у розмірі 3200,00 грн (з розрахунку 1600,00х2) свідчить про невизнання за позивачем права на щомісячні виплати двох мінімальних заробітних плат у наступних розмірах: з 01.01.2024 - 14200,00 грн, з 01.04.2024 - 16000,00 грн. Зазначає, що зменшення розміру такої виплати грубо порушує її право на мирне володіння своїм майном та є таким, що не ґрунтується на нормах закону та практики ЄСПЛ.
Тобто, позивач вказує на протиправні дії відповідача щодо виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року в адміністративній справі № 460/8833/23, при цьому ініціює новий судовий спір шляхом подання позовної заяви, не звертаючись при цьому до суду першої інстанції із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Як вже зазначав суд, за своєю суттю даний спір виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року в адміністративній справі № 460/8833/23, зокрема, щодо нарахування підвищення до пенсії згідно статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством.
Відтак, той факт, що позивач вважає суму підвищення до пенсії меншою, ніж це передбачено законодавством не свідчить про те, що між даними сторонами виник новий публічно-правовий спір.
Відповідно достатті 129-1 Конституції Українисудове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
З огляду на наведене, суд вважає, що при розгляді позовних вимог позивача, які фактчно зводяться до невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна за змістом правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а та від 06.02.2019 у справі № 816/2016/17, а також Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 580/3376/20, від 27.04.2021 у справі № 460/418/20, від 28.05.2021 у справі № 540/942/20, від 02.12.2021 у справі № 808/1156/18.
Зокрема, на правильність вирішення спірного питання саме у порядку подання заяви, передбаченої статтею 383 КАС України, вказав і Верховний Суд у постанові від 23.09.2020 у справі № 760/3142/17, наголосивши, що оскільки набрало законної сили судове рішення з того самого фактичного предмету спору (право позивача на доплату до пенсії згідно статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"), то дії відповідача, вчинені на виконання судового рішення, не можуть бути розглянуті в окремому провадженні.
Отже, хоча позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату з 01.01.2024 щомісячного підвищення до пенсії за законом, як непрацюючому пенсіонеру у розмірі двох мінімальних заробітних плат, виходячи з розрахункової величини, станом на грудень місяць 2023 року (6700 х 2), відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення, що, в силу вже згаданих приписів статей 382, 383 КАС України, пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відтак, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення у справі № 460/8833/23 порушувалися його права чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти нову позовну заяву.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Таким чином, проаналізувавши предмет позову у справі № 460/4281/24, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату з 01.01.2024 щомісячного підвищення до пенсії за законом, як непрацюючому пенсіонеру у розмірі двох мінімальних заробітних плат, виходячи з розрахункової величини, станом на грудень місяць 2023 року (6700 х 2), відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", фактично спрямовані на виконання іншого судового рішення (рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року в адміністративній справі № 460/8833/23). Тобто, обраний позивачем у цій частині спосіб захисту є одним із способів виконання вищевказаного рішення, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі № 460/4281/24.
Керуючись статтями 170, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до частини п'ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати позивачу, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 26 квітня 2024 року.
Суддя О.В. Поліщук