Справа № 420/29784/23
26 квітня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
До Одеського окружного адміністративного суду 31.10.2023 надійшов позов Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Ухвалою суду від 06.11.2023 позов залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали, роз'яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду інформації про наявність у позивача, його представника та відповідача електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
09.11.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову, у якій повідомлено, що у Головного управління ДПС в Одеській області та його представника ОСОБА_2 наявний електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС. У відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Ухвалою від 07.12.2023 прийнято до розгляду позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області, відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до інтегрованої картки платника (ІКП) та розрахунку податкового боргу, наявна непогашена податкова заборгованість/недоїмка ОСОБА_1 , яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати з фізичних осіб на загальну суму 373146, 20 грн. У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» № 0005144-1306-1532 від 12.04.2023. Вказану вимогу було направлено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу відповідача. Відповідач в добровільному порядку не сплатив заборгованість, що зумовило позивача звернутися до суду із даним позовом.
Відзив на позов не надходив.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного.
ОСОБА_1 , 14.05.2003 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця (запис №25320170000003303) та взятий на податковий облік.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; 46.24 Оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що станом на 25.09.2023, відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки про податкову заборгованість, податкова заборгованість ОСОБА_1 становить 373146,20 грн.
Вказана заборгованість виникла в наслідок несплати відповідачем самостійно визначених податкових зобов'язань з орендної плати за період з березня 2022 року по серпень 2023 року за податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).
Згідно п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України).
Згідно із пп.14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
При цьому, відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України).
При цьому, норми Податкового кодексу України не містить обов'язку контролюючого органу повторно вручати платнику податків податкову вимогу у разі зміни суми податкового боргу.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості у встановлені законодавством строки, податковим органом винесено податкову вимогу форми «Ф» від 12.04.2023 за № 0005144-1306-1532, яку направлено за адресою місцезнаходження відповідача, однак повернуто, не врученою з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2 вказаної статті у редакції, чинній на момент направлення податкової вимоги).
За правилами п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Доказів сплати відповідачем вищевказаної заборгованості чи скасування вищевказаної податкової вимоги відповідачем до суду не надано.
При вирішенні даної справи, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 21.03.2018 року у справі №820/1751/17, в якій зазначено, що: «…Як зазначено Судом, ПК України не покладено на контролюючий орган обов'язку виносити та надсилати нову вимогу в разі існування будь-якого непогашеного зобов'язання, визначеного податковою вимогою, раніше надісланою контролюючим органом. При цьому, приписи п. 59.1 ст. 59 ПК України в частині суми такого боргу не підлягають застосуванню, як це помилково вважає відповідач, так як покладають лише обов'язок на контролюючий орган направляти податкову вимогу по виявленому податковому боргу вперше …».
З огляду на викладене та зважаючи на те, що відповідач не надав до суду доказів погашення податкового боргу, не надав доказів оскарження вищевказаної податкової вимоги, оскільки сума податкового зобов'язання є узгодженою та наявна у відповідача станом на час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов Головного управління ДПС в Одеській області - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості по орендній платі з фізичних осіб у сумі 373146,20 грн на бюджетний рахунок № UА038999980334119812000015660, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./Болградська ТГ/18010900.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166).
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).
Суддя О.А. Вовченко