Справа № 540/530/20
25 квітня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження звіт (від 16.04.2024 року за № 14865/24) Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області,-
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року по справі № 540/530/20 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправних дій та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року, із урахуванням виплачених сум.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року по справі №540/530/20 - набрало законної сили 07.08.2020 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 р. задоволено заяву ОСОБА_1 (від 05.03.2024 року за вхід. № АВ/420/34/24) про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення в справі №540/530/20. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057) подати до Одеського окружного адміністративного суду протягом 30 днів, з дня отримання даного судового рішення, звіт про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року по справі № 540/530/20.
16.04.2024 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надійшов звіт (вхід. № 14865/24) про виконання рішення, в якому відповідач просить суд прийняти звіт про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року по справі № 540/530/20.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області зазначено, що на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року по справі № 540/530/20 проведено в серпні 2020 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Розмір пенсії після перерахунку склав: з 01.01.2018 - 3795,73 грн.; з 01.01.2019 - 4749,29 грн.; з 01.01.2020 - 5702,85 грн. Виплата пенсії в перерахованому розмірі здійснюється з вересня 2020 року. Сума доплати по перерахунку пенсії за період з 01.01.2018 року по 01.09.2020 становить - 29147,84 грн., та виплачена на рахунок Позивача в липні 2023 року в повному обсязі.
Так, вирішуючи питання прийняття звіту, встановлення нового строку на подання звіту про виконання судового рішення, або накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, суд виходить із наступного.
Частиною 1 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, виходячи з вищенаведеного, законодавцем за наслідками розгляду звіту передбачено вичерпний перелік дій суду.
Суд зазначає, що головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.
Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Дослідивши наданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області звіт про виконання рішення суду від 16.04.2024 року (вхід. № 14865/24) у справі №540/530/20, суд зазначає, що сума доплати по перерахунку пенсії за період з 01.01.2018 року по 01.09.2020 становить 29147,84 грн., та виплачена на рахунок Позивача в липні 2023 року в повному обсязі. Також відповідач до звіту про виконання судового рішення долучив копії розрахунків станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2018 року, згідно з якими відсотковий обсяг грошового забезпечення позивача становить 90%.
Поряд із цим, відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області не надано жодних доказів на підтвердження того, що на даний час позивачу виплачується пенсія з урахуванням 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
Так, суд наголошує, що відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.ч.2-4 ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічні приписи містить стаття 14 КАС України.
Крім того, згідно зі ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
В абз.3 п.2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Також, у Рішенні від 26.06.2013 року Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
В пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту, а відтак, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов'язок. Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Судом встановлено, що відповідачем, на дату подання звіту про виконання судового рішення, не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що наразі ОСОБА_1 виплачується пенсія з урахуванням 90 % відповідних сум грошового забезпечення, а отже поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області звіт щодо виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 року у справі №540/530/20, фактично є безпідставним та документально не підтвердженим.
Згідно з ч.2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - відмовити, та з урахуванням ч. 2 ст. 382 КАС, встановити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 03.04.2020 року в адміністративній справі №540/530/20.
Керуючись статтями 121, 248, 256, 382 КАС України, суд, -
1. Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 року у справі №540/530/20.
2. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 року в адміністративній справі №540/530/20, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надати у двохмісячний строк, з дня отримання цієї ухвали, звіт про виконання у повному обсязі Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 року в адміністративній справі №540/530/20, з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання.
Копію ухвали направити учасникам справи, відповідачу до виконання.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Ухвалу складено 25.04.2024 р., з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці, у період часу з 15.04.2024 р. по 24.04.2024 р., включно.
Суддя Ю.В. Харченко