Справа № 420/9556/24
25 квітня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання протиправним та скасування Рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області “Про затвердження на посаді заступника голови з питань діяльності виконавчих органів Кубейської сільської ради” від 02.08.2021 року № 353, яким на вказаній посаді затверджено ОСОБА_2 .
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання протиправним та скасування Рішення, - залишено без руху, та, серед іншого, наголошено, що позивачем у позовній заяві не окреслено, не конкретизовано, та жодним доказом не підтверджено які саме права, та охоронювані законом інтереси, зокрема, ОСОБА_1 , порушено оскаржуваним Рішенням Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області “Про затвердження на посаді заступника голови з питань діяльності виконавчих органів Кубейської сільської ради” від 02.08.2021 року № 353.
12.04.2024 року до суду від позивача - ОСОБА_1 надійшла позовна заява (вхід. № 14416/21), в якій позивачем зазначено, що він є жителем с. Кубей, членом територіальної громади Кубейської сільської ради, активним громадянином, який бажає приймати та має право брати участь у житті територіальної громади. Позивач наголошує, що має право реалізацію участі у місцевому самоврядуванні. Також, ОСОБА_1 вказав, що зі змісту оскаржуваного рішення від 02.08.2021 року № 353, вбачається, що воно прийняте з суттєвими порушеннями положень Закону України «Про місцеве самоврядування», та суперечить принципам місцевого самоврядування, що надає право позивачу звернутися до суду з даною позовною заявою.
Водночас, суд повторно акцентує, що відповідно до приписів чинного процесуального законодавства, а саме п. 9 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Натомість, у вищевказаній уточненій позовній заяві ОСОБА_1 не усуває недоліки, визначені Ухвалою суду від 01.04.2024 року, позаяк не вказує які саме його особисті права, та охоронювані законом інтереси, зокрема, як позивача, порушено оскаржуваним Рішенням Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області “Про затвердження на посаді заступника голови з питань діяльності виконавчих органів Кубейської сільської ради” від 02.08.2021 року № 353, та яким чином оскаржуване рішення порушило або вплинуло на права позивача як члена територіальної громади Кубейської сільської ради.
Згідно п. 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Всупереч вказаного нормативного положення в позовній заяві не вказано докази на підтвердження порушення прав позивача саме Кубейською сільською радою Болградського району Одеської області.
Суд звертає увагу позивача на те, частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб, за загальним правилом, є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Отже, право на судовий захист, зазвичай, має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Аналогічний правовий висновок міститься у Постановах Касаційного адміністративного суду від 16.02.2021 року у справі №320/950/19, від 14.03.2018 року у справі №815/219/17, від 22.11.2018 року у справі №766/12374/17.
Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом. Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.
Аналогічний правовий висновок міститься у Постановах Касаційного адміністративного суду від 27.04.2023 року у справі №161/16515/16-а.
Конституційне право на доступ до правосуддя не є безмежним. Метою суду (правосуддя) є захист порушених прав та свобод, належних людині, яка звертається за захистом (її суб'єктивних прав). Разом з цим обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.
Аналогічний правовий висновок міститься у Постанові Касаційного адміністративного суду від 30.06.2021 року у справі №305/2127/16-а.
Звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів особи, тому вона має довести (а суд встановити), що позивачеві належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Законодавство України не передбачає можливості подання позову в «інтересах правопорядку», який відомий у теорії права як actio popularis.
Для звернення до суду особа (позивач) повинна мати матеріально-правову заінтересованість у вирішенні спору. Матеріально-правовий інтерес у порушенні справи - це зв'язок позивача із зазначеним у позовній заяві предметом судового захисту, питання про наявність або відсутність якого вирішується суддею під час попереднього дослідження матеріальної правоздатності позивача, заявленої до суду вимоги та її підстави. Звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів особи, тому вона має довести (а суд - встановити), що позивачеві належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких він звернувся до суду.
Юридична зацікавленість (інтерес) у зверненні до суду повинна мати об'єктивну основу. Для відкриття провадження у справі недостатньо лише суб'єктивного твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому.
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд звертає увагу позивача - ОСОБА_1 , що останній має належним чином обґрунтувати, що існує прояв конкретної правової поведінки відповідача - Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, який має юридичне значення для прав, свобод та законних інтересів позивача, однак в позовній заяві відповідне обґрунтування відсутнє, та жодних доказів, в порушення ст. 5, ст. 160 КАС, на підтвердження того, що оскаржуване рішення порушило або вплинуло на права позивача як члена територіальної громади Кубейської сільської ради, до суду не надано.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що станом на 25.04.2024 р. окреслені в означеному судовому рішенні від 01.04.2024 року недоліки, позивачем, не усунуто.
Відповідно до ч.ч. 2, 6 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, а також з метою надання позивачеві можливості у повному обсязі, з урахуванням вище окреслених акцентів суду, усунути у повному обсязі недоліки позовної заяви, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк для їх усунення, протягом десяти днів з дня отримання даного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 121, 160, 169, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Продовжити позивачеві - ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви.
2. Повідомити позивача - ОСОБА_1 про необхідність протягом десяти днів, з дня отримання даного судового рішення, у повному обсязі, з урахуванням вище окреслених акцентів суду, усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання до суду заяви з відповідними обґрунтуваннями, та належними доказами, враховуючи вище окреслені акценти суду.
3. Роз'яснити позивачеві ОСОБА_1 , що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвалу складено 25.04.2024 р., з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці, у період часу з 15.04.2024 р. по 24.04.2024 р., включно.
Суддя Ю.В. Харченко