Справа № 420/29672/23
25 квітня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 30.10.2023 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому позивач просить:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 10.10.2023 року;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 10.10.2023 року.
06.11.2023 ухвалою позов залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
16.11.2023 за допомогою системи «Електронний суд» представником позивача подано заяву про усунення недоліків позову.
Ухвалою від 07.12.2023прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Одеській області та отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учасник ліквідації 2-ї категорії. Страховий стаж позивача становить 38 років. Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії із збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній до 01.10.2017 без застосування двоскладової формули при її обчисленні. Відповідач у зазначеному перерахунку відмовив з посиланням на те, що розмір пенсії за віком обчислений відповідно до п.2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ та з врахуванням норм ч.2 ст.27 Закону № 1058-ІV, є меншим, ніж той, який позивач отримує, тому проводити перерахунок пенсії недоцільно. З 11.10.2017, підвищується розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством до дня її призначення в порядку, передбаченому ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з абз.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яка набрала чинності з 11.10.2017, за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений. Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в п.2 ст. 56 Закону № 796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Пенсія позивачу призначена до внесення змін до закону, які передбачили цю умову (тобто до 11.10.2017), а попередня редакція цієї статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін. Оскільки пенсія позивачу не призначається вперше, а належить до перерахунку, то на неї не поширюється вказана умова. Позивач є учасником ліквідації 2-ї категорії тому на нього розповсюджується дія ст. 56 Закону №796-XII. Отже, перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватися за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік. Позивач набув право на збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений ч. 2 ст. 56 Закону № 796 стаж (20 років для чоловіків) в момент призначення йому пенсії, а тому не може бути позбавлений такого права прийнятими в подальшому законами, оскільки це звужує вже досягнуті ним права, що суперечить положенням статей 22 та 58 Конституції України. Позивач вважає дії відповідача протиправним та такими, що суперечать чинному законодавству України та звернувся з позовом до суду.
22.12.2023 від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву де вказано, що вимоги, викладені у позовній заяві вважають не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком, призначену зі зменшенням пенсійного віку згідно ст.55 Закону України від 28.02.1991 № 796-XІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яку розраховано відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 21.09.2023 за вх. № 29603/Ш-1500-23 на електронну адресу Головного управління надійшла заява позивача у довільній формі від 19.09.2023 щодо перерахунку пенсії відповідно до ч.2 ст. 56 Закону № 796 шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж. Оскільки позивач звернувся до Головного управління не із заявою за додатком 3 до Порядку №22-1, а із заявою довільної форми, така заява була розглянута Головним управлінням в порядку Закону України «Про звернення громадян. Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений спеціальним законом. Спірні відносини виникли у вересні 2023 року, оскільки з відповідною заявою позивач звернулася 21.09.2023. На цей час Законом № 2148 до ч. 2 ст. 56 Закону № 796 було внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону № 1058. Ці норми є такими, що розповсюджуються на правовідносини, які виникли або тривали на час набрання ними чинності. Зважаючи на те, що надбавки за понаднормативний стаж відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону № 796 позивач не мав, питання щодо її призначення повинно було вирішуватися за законодавством, що діяло на час подання заяви, тобто 21.09.2023. На підставі ч. 2 ст. 56 Закону 2148 з урахуванням змін, внесених Законом № 2148 від 03.10.2017. Умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону № 1058. Оскільки пенсію позивачу призначено згідно з ч. 1 ст. 27 Закону №1058, а тому не має права на отримання надбавки за понаднормативний стаж.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позовну заяву, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх наданими до справи доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорія, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 24.12.1992 (а.с. 12).
Позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, призначену 31.08.2015 зі зменшенням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII, перебуває на обліку у відповідача.
19.09.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про перерахунок пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років у відповідності до положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній до 01.10.2017 без застосування двоскладової формули при її обчисленні (а.с.11).
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 10.10.2023 № 30712-29603/Ш-02/8-1500/23 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії згідно із ч.2 ст. 56 Закону № 796 в редакції, що діяла до внесення змін Законом України від 03.10.2017 №2148, без застосування «двоскладової» формули підстави відсутні, оскільки суперечить чинному законодавству (а.с.11 зв.).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Приписами ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначено в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII (далі Закон №796-XII).
В ст. 56 Закону №796-XII визначені пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) для осіб, на яких розповсюджується дія цього Закону.
Положеннями п. 2 ст. 56 Закону №796-XII (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії серпень 2015 року) встановлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Законом України від 03.10.2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі Закон №2148-VIII) пункт 2 доповнено словами і цифрами «у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За приписами ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (чинна редакція з 01.01.2004) розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де:П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно достатті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Положеннями ч. 2 ст. 27 Закону №1058-IV передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Отже, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV передбачено два варіанти обчислення розміру пенсії за віком у солідарній системі, з яких особа може обирати найбільш вигідний для себе. Перший варіант за новою формулою, другий за так званою «двоскладовою формулою». Основою для обчислення розміру пенсії за новою формулою є скоригована заробітна плата та коефіцієнт страхового стажу. Другий варіант за «двоскладовою формулою» передбачає визначення розміру пенсії, яка складається із двох частин, які сумуються: одна частина припадає на період стажу до набрання чинності Законом №1058-IV(стаж до 01.01.2004) і визначається відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а друга частина пенсії - на період страхового стажу після набрання чинності вказаним Законом.
Приписами ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV (в первинній редакції) було визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Положеннями ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV (в чинній редакції) передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
В абзаці 4 ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV зазначено, що для визначення розміру пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV прийнятий 09.07.2003 та набрав чинності 01.01.2004.
До набрання чинності Законом №1058-IV, тобто до 01.01.2004, порядок обчислення пенсії із заробітної плати визначався Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII.
В ст.19 Закону № 1788-XII (в редакції до 01.01.2004), зазначено, що пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії. Працівникам, зайнятим на роботах, передбачених пунктом «а» статті 13 і статтею14 цього Закону, за кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.
Статтею 64 Закону № 1788-XII визначено, що пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.
У відповідності до ст. 65 Закону №1788-XII за правилами про визначення середньомісячного фактичного заробітку, для обчислення пенсій брався заробіток (за вибором того, хто звернувся за пенсією): за 24 останніх календарних місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудової діяльності перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних перерв у роботі. Середньомісячний заробіток за 24 календарних місяці і за 60 календарних місяців визначався шляхом ділення загальної суми заробітку за 24 календарних місяці роботи підряд (перед зверненням за пенсією) чи за 60 календарних місяців роботи підряд (протягом всієї трудової діяльності) відповідно на 24 чи 60. При цьому за бажанням того, хто звернувся за пенсією, місяці з неповним числом робочих днів у зв'язку з їх влаштуванням на роботу або звільненням враховувалися як повні календарні місяці роботи. У тих випадках, коли той, хто звернувся за пенсією, пропрацював менше 24 календарних місяців, середньомісячний заробіток визначався шляхом ділення загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на число цих місяців.
З урахуванням зазначених правових норм вбачається, що п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ застосовується з урахуванням ст.19 Закону № 1788-XII, саме завдяки приписам ч.2 ст.27 Закону № 1058-IV.
Оскільки, саме за загальними правилами, визначеними у статті 19 Закону №1788-XII (тобто за раніше діючим законодавством), пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку, а за кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, то відповідно, що з урахуванням п. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ громадянам, що мають статус постраждалих від Чорнобильської катастрофи категорій 1, 2, 3, 4, пенсія збільшується на 1 відсоток заробітку на пільгових умовах, тобто за кожний повний рік роботи понад 20 років чоловікам і 15 років жінкам.
Враховуючи, що ч.1 ст.27 Закону № 1058-IV не передбачає обрахунку пенсії у відсотках до заробітку, тому й можливість збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за понаднормативний стаж за цією правовою нормою виключена. Відповідно перерахунок пенсії на умовах, визначених у п. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ, є неможливим.
При цьому ч.2 ст.27 Закону № 1058-IV дає можливість особі скористатися своїм правом на те, щоб частину розміру її пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, було визначено відповідно до раніше діючого законодавства, тобто із відсоткового відношення до заробітку.
Саме тому Законом № 2148-VIII, що набрав чинності 11.10.2017, п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ було доповнено словами і цифрами «у разі призначення пенсії на умовах ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оскільки, позивачу пенсія обрахована на умовах, визначених у ч.1 ст.27 Закону № 1058-IV, і позивач не виявив бажання перейти на пенсію за віком на умовах ч.2 цієї статті (у заяві від 19.09.2023 позивач просить провести перерахунок пенсії), відповідно правові підстави для застосування п. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ відсутні.
При вирішенні даної справи судом враховано правові висновки Верховного Суду, зокрема, у постановах від 29.08.2022 у справі № 300/1390/19 від 12.12.2022 у справі № 280/656/20, за змістом яких Законом № 2148-VIII змінено правове регулювання відносин в частині збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений пунктом 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ і таке збільшення є можливим лише на умовах, визначених ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV.
Верховний Суд зробив висновок, що оскільки позивач не виявив бажання перейти на пенсію за віком на умовах ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV, а наголошував на збереженні визначених частиною першою ст. 27 Закону № 1058-IV умовах пенсійного забезпечення, то відповідач правомірно відмовив у перерахунку пенсії позивачу зі збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років (для чоловіків).
З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про перерахунок пенсії 19.09.2023 (а.с. 11).
Зміни внесені Законом № 2148-VIII до п.2 ст.56 Закону № 796-ХІІ розповсюджуються на правовідносини, які виникли або тривали на час набрання ними чинності.
Відповідно до чинної на час реалізації норми п. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону №1058-IV.
Зважаючи на те, що надбавки за понаднормативний стаж відповідно до п.2 ст.56 Закону № 796-ХІІ позивач раніше не мав, питання щодо її призначення повинно вирішуватися за законодавством, що діє на час подання заяви (19.09.2023), тобто на підставі п.2 ст.56 Закону № 796-ХІІ з урахуванням змін, внесених Законом № 2148-VIII.
Позивач, яким не дотримано цієї умови (адже пенсію йому призначено згідно з частиною першою статті 27 Закону №1058-IV) не може бути нараховано доплату за понаднормативний стаж на підставі п.2 ст.56 Закону № 796-ХІІ.
Аналогічний висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 06.09.2023 у справі №300/2091/21, а тому суд враховує їх при розгляді цієї справи відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.
Суд вважає необґрунтованим посилання представника позивача в позовній заяві на правовий висновок в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі №560/675/17, оскільки у ній висвітлені правовідносини, що мали місце до внесення змін Законом №2148-VIII.
Відповідно до правових положень зазначених в постанові Верховного Суду по справі № 300/2000/20 суд повинен враховувати останню правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у цій категорії спорів.
З урахуванням зазначеного суд не враховує висновки в постанові Верховного Суду від 26.12.2022 у справі № 520/4297/19, оскільки в даних правовідносинах враховує останню правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.09.2023 у справі № 300/2091/21.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є не обґрунтованими, та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 6, 14, 90, 243-246, 250, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 10.10.2023 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 10.10.2023 року - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя O.A. Вовченко
.