Справа № 420/771/24
25 квітня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати незаконним та скасувати Протокол № 1 засідання житлової комісії штабу та управління Південного оперативного командування від 06.02.2008 року в частині зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку;
- зобов'язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 зі складом сім'ї 3 особи: він, його дружина - ОСОБА_2 , 1957 р.н., та син - ОСОБА_3 , 1990 р.н., на квартирному обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов в Одеському гарнізоні, в загальній та першочерговій чергах з 24.11.1995 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах України та з 24.11.1995 року перебував на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов в Одеському гарнізоні, зі складом сім'ї - 3 особи: він, дружина - ОСОБА_2 , 1957 р.н. та син - ОСОБА_3 , 1990 р.н.
Рішенням житлової комісії Одеського гарнізону від 05.01.2005 року (протокол № 8) позивачу була розподілена трикімнатна службова квартира АДРЕСА_1 .
Розпорядженням Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради від 07.06.2005 року № 1520 на вказану квартиру позивачу на склад сім'ї 3 особи: він, дружина - ОСОБА_2 та син - ОСОБА_3 , 09.09.2005 року було видано Ордер на службове жиле приміщення № 1146 серія ПР.
Згідно з Витягом з наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 21.11.2006 року № 1778 21.11.2006 року позивача було звільнено з військової служби у запас із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок Міністерства оборони України.
В 2015 році на фондах управління ІНФОРМАЦІЯ_1 було створено управління оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з присвоєнням відкритого найменування «військова частина НОМЕР_1 ».
Зі створенням військової частини НОМЕР_1 в ній була створена житлова комісія і всі облікові справи осіб, які потребують поліпшення житлових умов в Одеському гарнізоні, які перебували на зберіганні в житловій комісії управління та штабу Південного оперативного командування, були передані на зберігання в цю житлову комісію військової частини НОМЕР_1 .
23.05.2023 року позивач, через відділення поштового зв'язку, звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив надати йому ксерокопії документів його облікової справи та повідомити про номер, за яким він перебуває на квартирному обліку.
Не отримавши відповіді на свою заяву після спливу 4 місяців, в жовтні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не розгляді його заяви від 23.05.2023 року, та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розглянути його заяву від 23.05.2023 року та повідомити про результати її розгляду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 року по справі № 420/27840/23 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо неповідомлення позивача про результати розгляду його заяви від 23.05.2023 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 повідомити позивача про результати розгляду його заяви від 23.05.2023 року.
Ознайомившись з даним рішенням суду, позивачу стало відомо, що 15.11.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву від 14.11.2023 року за вих. № 7212, в якому відповідач наголошує про відсутність спору та порушень прав позивача, оскільки 08.06.2023 року об'єднаною житловою комісією військової частини НОМЕР_1 заяву позивача від 23.05.2023 розглянуто. Про результати розгляду заяви позивача повідомлено листом від 08.06.2023 року за вихідним номером №62 жк.
Ознайомившись з матеріалами судової справи № 420/27840/23 та отримавши копії відповідних документів, зокрема листа від 08.06.2023 року за вихідним номером №62 жк, позивачу стало відомо, що в об'єднаній житловій групі військової частини НОМЕР_1 та в Одеському квартирно-експлуатаційному управлінні його квартирна справа відсутня. Станом на 08.06.2023 року він та члени його родини в черзі військовослужбовців Одеського гарнізону на поліпшення житлових умов не перебувають.
З огляду на отриману інформацію, 13.12.2023 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 та до Одеського квартирно-експлуатаційного управління із заявами, в яких просив повідомити чому у військовій частині НОМЕР_1 та в Одеському квартирно-експлуатаційному управлінні відсутні оригінал та копія його квартирної справи, відповідно, і станом на 08.06.2023 року він та члени його родини в черзі військовослужбовців Одеського гарнізону на поліпшення житлових умов не перебувають, оскільки він перебував на квартирному обліку при житловій комісії управління та штабу Південного оперативного командування та залишався на даному обліку після звільнення з військової служби.
За результатами розгляду вказаної заяви, Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням позивачу направлено листа за вих. № 3376 від 21.12.2023 року, яким повідомлено, що рішенням житлової комісії штабу та управління ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) протоколом № 1 від 06.02.2008 року він був знятий з квартирного обліку, тому в узагальнених списках осіб, які набули право та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання в Одеському гарнізоні - не перебуває.
Про вказане рішення житлової комісії позивач повідомлений не був, а про його існування йому стало відомо після отримання ним 21.12.2023 року ксерокопії Витягу з протоколу №1 від 06.02.2008 року.
Вказане рішення житлової комісії, яке оформлене Протоколом № 1 засідання житлової комісії штабу та управління Південного оперативного командування від 06.02.2008 року, позивач вважає незаконним, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 10.01.2024 року суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду, відкрив провадження в адміністративній справі та ухвалив розгляд справи №420/771/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 02.02.2024 року.
23.01.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну, в якому відповідач зазначає, що позовна заява ОСОБА_1 є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування своєї позиції військова частина НОМЕР_1 вказує, що відповідно до довідки Шепетівської квартирно-експлуатаційної частини району від 24.03.2005 № 6 полковник ОСОБА_1 отримав від Міністерства оборони України окрему, двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , яку залишив сину - ОСОБА_4 . З огляду на вищезазначене, ОСОБА_1 повинен був дізнатися про рішення житлової комісії штабу та управління ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 06.02.2008 року, оформлене протоколом від 06.02.2008 року № 1, про зняття його та членів його сім'ї з квартирного обліку, в цьому ж році. Але звернувся до суду лише через шістнадцять років і одинадцять місяців, тобто 05.01.2024 року , а тому відповідач вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду.
Підготовче судове засідання, призначене на 02.02.2024 року, було перенесено у зв'язку з перебування судді у відпустці. Призначено підготовче судове засідання на 08.02.2024 року.
В підготовче судове засідання, призначене на 08.02.2024 року, з'явилися представники сторін.
Ухвалою суду від 08.02.2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 13.03.2024 року.
20.02.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких, зокрема, зазначено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах з 1 серпня 1975 року. Після закінчення ІНФОРМАЦІЯ_3 в липні 1987 року, позивач, в період з липня 1987 по жовтень 1989 року проходив військову службу в Прикарпатському військовому окрузі, а саме в АДРЕСА_3 . В цей же період позивачу зі складом сім'ї 3 особи: він, дружина та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була розподілена двокімнатна квартира АДРЕСА_2 . Після народження 10.03.1990 року в сім'ї позивача другого сина - ОСОБА_6 , він отримав право на житло більшої площі, в зв'язку з чим з 24.11.1995 року був повторно зарахований на квартирний облік. Вказану квартиру АДРЕСА_2 позивач утримував до листопада 1999 року та, згідно Довідки № 2861 від 15.11.2000 року Будинкоуправління № НОМЕР_2 Шепетівської квартирно-експлуатаційної частини району, залишив сину ОСОБА_4 , що було передбачено, чинним на той час, Положенням про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 03.02.1995 року № 20, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1995 року за № 43/579, який був чинний в період з 03.03.1995 року по 10.11.2006 року. Зокрема, пункт 24 Положення № 20 визначав, що надання житла військовослужбовцям провадиться після здачі ними жилої площі, яку вони займали, за попереднім місцем служби (навчання), крім випадків, коли там залишилися проживати повнолітні члени їх сім'ї. З серпня 2001 року позивач проходив військову службу в управлінні ІНФОРМАЦІЯ_5 був зарахований з 24.11.1995 року на квартирний облік в м. Одесі. Зарахування на квартирний облік саме з 24.11.1995 року було здійснено відповідно до вимог абзацу 4 пункту 11 Положення № 20, відповідно до якого військовослужбовці Збройних Сил України, які перебувають на квартирному обліку, при переміщенні по службі на вищу, рівнозначну посаду, а також з вищих посад на нижчі за підставами, передбаченими підпунктами "а", "б" та "д" пункту 36 Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу та підпунктами "а" та "б" пункту 27 Тимчасового положення про проходження військової служби прапорщиками та мічманами (затверджені Указом Президента України від 13 травня 1993 року № 174/93), пов'язаному з переїздом до іншого гарнізону, приймаються на квартирний облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку за останнім місцем служби, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового та позачергового одержання жилих приміщень.
Крім того, позивач вказує, що Законом України від 24 червня 2004 року № 1865-ІV «Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"», який набрав чинності 01.01.2005 року та є чинним до цього часу, статтю 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" було викладено в новій редакції. При цьому, пункт 2 Прикінцевих положень Закону № 1865-ІV визначає, що військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які погребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим Законом забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку. Дану норму закону було застосовано при забезпеченні позивача в червні 2005 року трикімнатною службовою квартирою АДРЕСА_1 , що підтверджується Розпорядженням Приморської районної адміністрації від 07.06.2005 року № 1520, та при звільненні його з військової служби, що підтверджується, наявним в матеріалах справи, Витягом з наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 21.11.2006 року № 1778, яким позивача було звільнено з військової служби у запас із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок Міністерства оборони України.
При цьому, законність перебування позивача на квартирному обліку та забезпечення його трикімнатною службовою квартирою АДРЕСА_1 перевірялася житловою комісією штабу та управління Південного оперативного командування, житловою комісією Одеського гарнізону, посадовими особами житлової групи квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси та посадовими особами Приморської районної адміністрації Одеської міської ради. З огляду на викладене, позивач вважає, що заява представника відповідача про неможливість перебування позивача на квартирному обліку в зв'язку з отриманням ним в 1988 році двокімнатної квартири АДРЕСА_2 є необґрунтованою.
Судове засідання, призначене на 13.03.2024 року, було перенесено на 19.03.2024 року у зв'язку з перебування судді у відпустці.
В судове засідання, призначене на 19.03.2024 року, з'явилися представник позивача та представник відповідача.
Під час розгляду справи по суті сторони у вступному слові надали свої пояснення щодо змісту та підстав своїх вимог і заперечень щодо предмета позову.
Представник позивача позовні вимоги підтримував та просив задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволення.
У судовому засіданні 19.03.2024 року суд з'ясував думку учасників справи щодо продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 19.03.2024 року, суд задовольнив клопотання учасників справи та на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України та перейшов до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши сторін, розглянувши подані заяви по суті справи та докази для їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проходив військову службу з 01.08.1975 року по 21.11.2006 року.
Згідно витягу з послужного списку ОСОБА_1 проходив військову службу, зокрема, в:
- з 23.07.1987 р. по 20.10.1989 р. командир мотострілецького батальйону Прикарпатського військового округу;
- з 26.05.1992р. по 30.10.1992р. - зарахований у розпорядження Міністра оборони України;
- з 31.03.1993 р. по 27.04.1999 р. - начальник оперативного відділення - заступник начальника штабу Прикарпатського військового округу;
- з 27.04.1999 р. по 06.11.2000 р. начальник оперативного відділення - заступник начальника штабу Західного оперативного командування;
- з 06.11.2000р. по 17.08.2001 р. начальник відділу - заступник начальника штабу Західного оперативного командування;
- з 17.08.2001 р. по 11.11.2005 р. начальник групи (підготовки офіцерів штабів,тактичної підготовки) - заступник начальника відділу (польової виучки) управління бойової підготовки управління оперативного командування Південного оперативного командування;
- з 11.11.2005 р. начальник відділу (польової виучки) управління бойової підготовки управління оперативного командування Південного оперативного командування.
Позивачу зі складом сім'ї 3 особи: він, дружина та син ОСОБА_5 , 1981 р.н., була розподілена двокімнатна квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується талоном до ордеру № 282 від 01.12.1988 року.
Вказану квартиру згідно Довідки № 2861 від 15.11.2000 року Будинкоуправління № НОМЕР_2 Шепетівської квартирно-експлуатаційної частини району, позивач залишив сину ОСОБА_4 .
Згідно з витягом із протоколу засідання житлової комісії штабу та управління Південного Оперативного Командування № 1 від 21.01.2004 року, вбачається, що комісія постановила: «відповідно до вимог чинного житлового закону України, існуючої черги клопотати перед житловою комісією гарнізону по наданню житлової площі полковнику ОСОБА_1 в першу чергу при отриманні житла за списком 1995 року. Склад сім'ї: дружина ОСОБА_2 , 1957 р.н., син ОСОБА_6 1990 р.н.».
Рішенням житлової комісії Одеського гарнізону від 05.01.2005 року (протокол № 8) позивачу була виділена трикімнатна службова квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується листом квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси від 19.01.2005 року № 295.
Розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 07.06.2005 року № 1520 ухвалено затвердити протоколи організацій та видати ордера за їх клопотаннями та заявами громадян, зокрема, службовий, ОСОБА_1 , військовослужбовцю, на ізольовану квартиру АДРЕСА_4 , на склад родини три особи (він, дружина - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_3 ).
09.09.2005 року Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради, на підставі розпорядження від 07.06.2005 року № 1520, ОСОБА_1 було видано ордер на службове жиле приміщення № 1146 серія ПР, склад сім'ї: дружина - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_3 .
Відповідно до наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 21.11.2006 року № 1778 позивач був звільнений з військової служби у запас за пунктом 67, підпунктом "б" (за станом здоров'я) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, у зв'язку з реформуванням Збройних сил України із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок Міністерства оборони України.
В 2015 році на фондах управління ІНФОРМАЦІЯ_1 було створено управління оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з присвоєнням відкритого найменування «військова частина НОМЕР_1 ».
Рішенням житлової комісії Південного оперативного командування від 06.02.2008 року, оформленим протоколом № 1, позивача було знято з квартирного обліку як такого, що не підтвердив поліпшення житлових умов.
Позивач, не погоджуючись з зняттям його з квартирного обліку, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1, 9 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 року (в редакції, що діяла станом на взяття позивача на квартирний облік), держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами. Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Згідно з ч. 1, 8 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 року (у чинній редакції) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української PCP, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, у разі звільнення з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням штатів, а також звільнені з військової служби особи, які стали особами з інвалідністю I чи II групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, мають право на безплатне одержання у приватну власність жилого приміщення, яке вони займають у будинках державного житлового фонду.
В свою чергу, згідно п. 8 ст. 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей», особи, які звільнилися з військової служби і потребують поліпшення житлових умов, протягом трьох років після звільнення забезпечуються житловими приміщеннями у порядку, передбаченому законодавством, або мають право на одержання кредитів на індивідуальне будівництво чи придбання житла з погашенням їх за рахунок коштів Державного бюджету України.
У відповідності до пункту 18 частини 1 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надається така пільга: позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.
Відповідно до ст. 34, 37, 43 ЖК УРСР потребуючими поліпшення умов визнаються громадяни, забезпечені житловою площею нижчою за рівень, визначений чинним законодавством, а облік таких осіб здійснюється за їх місцем роботи або за їх місцем проживання. Громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Згідно п. 12 «Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра Оборони України від 03.02.1995 року №20 (в редакції, що діяла станом на взяття позивача на квартирний облік), військовослужбовці перебувають на квартирному обліку у військовій частині та КЕЧ району до отримання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті, а саме: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала необхідність для надання іншого жилого приміщення; при переміщенні військовослужбовця до нового місця служби у інший населений пункт; при засудженні військовослужбовця до позбавлення волі на термін понад 6 місяців, крім умовного засудження; при наданні відомостей, що не відповідають дійсності та які стали основою для прийняття на облік або неправомірних дій командування при вирішенні питання про прийняття на облік.
Відповідно до п. 3, 24, 29 «Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року №1081, військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини. У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства. Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.
Пункт 30 «Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року №1081, передбачає випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку, а саме у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством.
З урахуванням зазначеного, військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже і на залишення на обліку до отримання ними житла, в тому числі й у разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків передбачених пунктом 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі №487/5835/17, від 01 квітня 2020 року у справі №638/5769/18, від 08 квітня 2020 року у справі №683/2197/18, від 19 травня 2020 року у справі №683/2198/18.
Згідно з п. 3.10-3.12 «Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень», затвердженої Наказом Міністра оборони України 06.10.2006 року №577, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.10.2006 року за №1171/13045, військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.
Якщо військовослужбовець, який перебуває на обліку, обирає для проживання після звільнення з військової служби, з урахуванням існуючого порядку реєстрації, інший населений пункт, відповідний командир військової частини за проханням військовослужбовця за 6 місяців до звільнення в запас або у відставку за віком подає до військового комісаріату і квартирно-експлуатаційного органу необхідні документи для зарахування військовослужбовця на квартирний облік, на якому він перебуває до одержання житла. На підставі повідомлення квартирно-експлуатаційного органу про зарахування такого військовослужбовця до черги на отримання житла у військовому комісаріаті він знімається з квартирного обліку за останнім місцем служби. Він також може скористатися правом отримати житлове приміщення після звільнення з військової служби від виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради на загальних підставах відповідно до чинного законодавства.
Військовослужбовцю, який перебуває на обліку, черговість надання житлового приміщення може бути перенесена на рік, якщо він без підстав відмовився від виділеного житлового приміщення, що відповідає встановленим вимогам та розміру. Рішення про перенесення черги приймається житловою комісією військової частини, яка зарахувала військовослужбовця на квартирний облік, та повідомляється нею військовослужбовцю у 15-денний термін із зазначенням причини у письмовій формі.
Військовослужбовці знімаються з обліку в цьому населеному пункті в разі: поліпшення житлових умов, унаслідок чого зникла потреба в наданні житла; переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів наявності підстав для зняття позивача з обліку для отримання житла.
Крім того, посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на не підтвердження поліпшення житлових умов суд вважає безпідставним, оскільки доказів на підтвердження того, що позивач повідомлявся про засідання житлової комісії штабу та управління Південного оперативного командування в передбаченому порядку та викликався на нього не надано, також як не надано доказів повідомлення позивача про наявність недоліків в обліковій справі, що позбавило можливості надати всі необхідні документи у визначений термін з метою усунення таких недоліків.
Отже, оскільки підстави визначені законом для зняття позивача з обліку потребуючих поліпшення житлових умов не настали, тому таке зняти з квартирного обліку є неправомірним.
Також, будь-які належні і допустимі докази того, що позивач був зарахований на квартирний облік внаслідок подання ним відомостей, що не відповідають дійсності, або неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік, у матеріалах справи відсутні.
Згідно положень п. 2, абз. 1 п. 4 Розділу І, п. 1, 7, 8 Розділу ІІ чинної Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 року №380, забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями від Міністерства оборони України здійснюється за рахунок новозбудованого, вивільненого або придбаного житла; надання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення (за згодою військовослужбовця); переобладнання нежилих приміщень фонду Міністерства оборони України у жилі (крім приміщень, розташованих на територіях, які використовуються за призначенням військовими частинами).
Військовослужбовцям, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання та які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються житлові приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.
Для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті Міністерства оборони України, в Генеральному штабі Збройних Сил України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях ЗС України, а також у військових прокуратурах утворюються житлові комісії. До житлових комісій військових частин також належать житлові комісії квартирно-експлуатаційних органів та військових комісаріатів, які утворюються для ведення у встановленому порядку обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, або виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення особами з числа звільнених із військової служби в запас або відставку.
Житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) має право приймати рішення щодо взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею); взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень (службової житлової площі), жилих приміщень для постійного проживання або виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення; зміни дати зарахування (перебування) на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; внесення змін до облікових справ військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; перегляду раніше прийнятих рішень цією житловою комісією або в порядку правонаступництва.
Рішення житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) оформлюється протоколом, підписується членами комісії, які були присутні на засіданні житлової комісії, та протягом двадцяти робочих днів затверджується командиром військової частини та оголошується в наказі.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають поновленню шляхом зобов'язання поновлення його на квартирному обліку.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, суд доходить висновку, що належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах є визнання незаконним та скасувати Протоколу № 1 засідання житлової комісії штабу та управління Південного оперативного командування від 06.02.2008 року в частині зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку та зобов'язання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 зі складом сім'ї 3 особи: він, його дружина - ОСОБА_2 , 1957 р.н., та син - ОСОБА_3 , 1990 р.н., на квартирному обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов в Одеському гарнізоні, в загальній та першочерговій чергах з 24.11.1995 року.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії”). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії”). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Щодо твердження відповідача про те, що строк звернення до суду з вказаною позовною заявою позивачем пропущено, суд зазначає, що ухвалою від 10.01.2024 року Одеський окружний адміністративний суд клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнив, визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 .
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Під час звернення з даним позовом до суду, позивач судовий збір не сплачував на підставі п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а відтак судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКП: НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), житлової комісії військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_6 ) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати Протокол № 1 засідання житлової комісії штабу та управління Південного оперативного командування від 06.02.2008 року в частині зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку.
Зобов'язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 зі складом сім'ї 3 особи: він, його дружина - ОСОБА_2 , 1957 р.н., та син - ОСОБА_3 , 1990 р.н., на квартирному обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов в Одеському гарнізоні, в загальній та першочерговій чергах з 24.11.1995 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 25.04.2024 року.
Суддя Г. В. Лебедєва