про залишення позовної заяви без руху
26 квітня 2024 р. № 400/3711/24
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Бульба Н.О., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Розглянувши подану позовну заяву, суд дійшов висновку, що зазначений адміністративний позов поданий з порушенням вимог, передбачених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не додано до позовної заяви заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та належний документ про сплату судового збору.
Згідно з частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18) та сформулював новий правовий висновок, згідно з яким, серед іншого, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду зазначила, що дата отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Верховний Суд наголосив, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
У постанові від 09.06.2022 у справі № 1140/2132/18 Верховний Суд звернув увагу, що пенсію позивач отримує щомісяця, тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).
У цій постанові Верховний Суд дійшов висновку про те, що оцінку спірним правовідносинам належить надавати в межах 6-місячного строку звернення до адміністративного суду. Зокрема, у справі № 1140/2132/18 позивач звернувся до суду 01.08.2018. Верховний Суд виснував, що суду необхідно надати оцінку спірним правовідносинам та застосуванню норм матеріального права за період з 01.02.2018 (тобто в межах 6-місячного строку).
За приписами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач звернувся до суду із вимогами виплатити йому індексацію пенсії, починаючи з 01.03.2021. Пенсія виплачується щомісячно, у зв'язку з чим позивач повинен був дізнатися про невиплату йому індексації з 01.03.2021.
До суду позивач звернувся тільки 23.04.2024, тобто з порушенням 6-місячного строку звернення до суду, заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням поважних підстав до суду не надав.
Крім того, суд роз'яснює позивачу, що відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру ЗУ "Про судовий збір" встановлена ставка 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2024 році дорівнює 1211,20 грн.
Позивачем долучені квитанції про сплату судового збору від 13.03.2024 року у загальній сумі 2422,40 грн. Проте зазначені квитанції не можна вважати належним документом про сплату судового збору, оскільки вони зараховані за розгляд позовних вимог у справі № 400/2358/24.
За таких обставин, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно надати документ про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу, на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
У разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, згідно з п.1) ч. 4 ст. 169 КАС України така позовна заява повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 160, 161, ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Миколаївського окружного адміністративного суду позовної заяви, оформленої відповідно до статей 160, 161 КАС України.
3. Роз'яснити позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин та документу прос плату судового збору у розмірі 1211,20 грн.
4. Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н.О. Бульба