23 квітня 2024 р. № 400/15066/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тяннікової А.С., представника позивача Орел В.Ю., представника відповідача Багдасарової Г.М. за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 83 311,33 грн,
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - Управління або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом (арк. 30-32), що містив вимоги:
стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) податковий борг в сумі 83 311,33 грн.
12.01.2024 суд відкрив провадження у справі, постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, призначив судове засідання на 13.02.2024, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи, відповідачу - строк для подання доказів погашення податкового боргу.
Відповідач у відзиві (арк. 44-46) визнав обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 1 300 грн - суми єдиного податку за березень 2022 року та заперечив позовні вимоги в частині стягнення 82 011,33 грн - суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018-2020 роки, яку було обчислено позивачем податковим повідомленням-рішенням від 06.09.2021 № 0560576-2404-1402 (далі - ППР). ОСОБА_1 у відзив вказав, що він не є і не був власником того об'єкта нерухомого майна, площу якого позивач визнав базою оподаткування. Також відповідач висловив сумніви у правильності визначення позивачем суми податку.
08.02.2024 до суду надійшла зустрічна позовна заява, в якій ОСОБА_1 просив визнати протиправним та скасувати ППР (арк. 57-61). У зустрічному позові ОСОБА_1 зазначив, у 2021 році оскаржив ППРдо Державної податкової служби України (далі - ДПС). Скаргу ДПС не розглянула, тому звернення з адміністративним позовом є своєчасним.
Ухвалою від 09.02.2024 (арк. 102) суд витребував у позивача копію рішення ДПС за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на Рішення та докази на підтвердження дати отримання (вручення) ОСОБА_1 цього рішення. Суд встановив строк для подання доказів - не пізніше 12.02.2024.
Ухвалою 13.02.2024 (арк. 107-108) суд відкрив провадження за зустрічним позовом ОСОБА_1 , об'єднав первісний і зустрічний позови в одне провадження, ухвалив, що справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 19.03.2024, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Управління подало відзив на зустрічну позовну заяву (арк. 119-121).
19.03.2024 проведення підготовчого засідання було відкладено на 28.03.2024.
28.03.2024 Управління подало клопотання про залишення зустрічного позову без розгляду (арк. 149-151).
Ухвалою від 28.03.2024 (арк. 165-167) суд залишив зустрічну позовну заяву без руху, запропоновував ОСОБА_1 в п'ятиденний строк з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви - подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням встановленого строку, та надати докази на підтвердження наявності цих причин. Цією ж ухвалою проведення підготовчого засідання було відкладено на 09.04.2024.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , що була подана на виконання ухвали суду від 28.03.2024 (арк. 172-173), суд ухвалою від 03.04.2024 (арк. 177-181) відмовив у поновленні строку звернення до суду і залишив позов ОСОБА_1 без розгляду.
Ухвалою від 09.04.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 23.04.2024.
В судовому засіданні представник Управління вимоги адміністративного позову підтримала, представник ОСОБА_1 просила у задоволенні позову відмовити.
Як встановлено судом, 16.12.2020 ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець подав до контролюючого органу заяву про застосування з 01.01.2021 спрощеної системи оподаткування, 2 група, ставка єдиного податку - 20% до розміру мінімальної заробітної плати (арк. 9-10).
Станом на 1 січня 2022 року мінімальна заробітна плата становила 6 500 грн. Відповідно до статей 293 і 295 Податкового кодексу України, за березень 2022 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 мав сплатити 1 300 грн (20% від 6 500 грн) не пізніше 20.03.2022.
ОСОБА_1 податковий борг (дата виникнення - 21.03.2022) в сумі 1 300 грн визнав, доказів сплати цієї суми не надав.
У вересні 2021 року Управління, згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, обчислило суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що мав сплатити ОСОБА_1 : за 2018 рік - 22 338 грн, за 2019 рік - 25 038 грн, за 2020 рік - 34 635,33 грн. Згідно з позовом, податок був нарахований на «… об'єкт нежитлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 800 кв. метрів …».
На підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу Україн Управління Рішенням (арк. 6, 62) визначило суму податкового зобов'язання ОСОБА_1 - 82 011,33 грн.
ОСОБА_1 отримав Рішення 04.10.2021.
Згідно з підпунктом «а» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України, фізичні особи сплачують податкове зобов'язання за звітний рік протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
08.10.2021 ОСОБА_1 подав до ДПС скаргу на Рішення (арк. 85-87).
09.09.2022 ДПС, за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 , прийняла рішення № 6894/А/99-00-06-01-04-09, яким залишила Рішення без змін (арк. 156-157).
Рішення ДПС було вручено ОСОБА_1 13.10.2022 (детально викладено в ухвалах від 28.03.2024, від 03.04.2024).
Абзацом другим пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
У підпункті 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України вказано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 1081.2.2 пункту 1081.2 статті 1081 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Отже, ОСОБА_1 мав сплатити вказану у Рішенні суму не пізніше 27.10.2022 (10 робочих днів, наступних за днем узгодження, - 13.10.2022).
З 28.10.2022 сума 82 011,33 грн набула статусу податкового боргу (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
12.04.2023 Управління сформувало податкову вимогу № 0000472-1302-1429 (арк. 11-12), датою вручення якої відповідачу, згідно з пунктом 42.2, частиною першою та другою пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України, є 29.05.2023.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
У пункті 36.1 статті 36 Податкового кодексу України вказано, що податковим обов'язком є обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Як вказано у пункті 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктами 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Заперечення ОСОБА_1 суд відхилив, оскільки при вирішенні спору про стягнення податкового боргу суд не має підстав оцінювати правомірність податкового повідомлення-рішення.
Так, у постанові від 25.01.2019 у справі № 810/1760/17 Верховний Суд вказав: «… При вирішенні спору про стягнення податкового боргу суд не може давати оцінку правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення на підставі якого виник податковий борг, оскільки це не є предметом такого правового спору.
Проте, таку оцінку суд може надати під час розгляду справи про правомірність податкового повідомлення-рішення. Суди попередніх інстанцій вийшли за межі позовних вимог, оскільки предметом спору за вирішенням якого звернувся позивач не є правомірність податкового повідомлення - рішення.
В межах вказаного спору перевірці підлягали обставини щодо наявності податкового боргу за стягненням якого звернувся контролюючий орган. Проте саме під час з'ясування обставин щодо наявності податкового боргу підлягало з'ясуванню і підстави його виникнення (наявність податкового повідомлення - рішення, чинного на час звернення з позовом про стягнення боргу) …».
У постанові від 17.11.2022 у справі 160/10776/21 Верховний Суд вказав: «… У спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, протягом строків, визначених законодавством, правильність нарахування пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу …».
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд встановив наявність у відповідача податкового боргу, вручення позивачем податкової вимоги, відсутність доказів погашення відповідачем податкового боргу, тому дійшов висновку, що позовні вимоги Управління належить задовольнити.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код - 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь держави податковий борг у сумі 83 311,33 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Дата складення повного судового рішення - 26.04.2024.
Суддя В.В. Птичкіна