25 квітня 2024 рокусправа № 380/13979/23
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії-
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно) звернулися до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міністерства оборони України (далі - відповідач), у якій просять:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача;
- зобов'язати відповідача здійснити доплату недоотриманих позивачами коштів грошової допомоги в сумі по 2837142,86 грн кожному: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - матері загиблого, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батькові загиблого.
В обґрунтування позову зазначено те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Богородичне Слов'янського району Донецької області загинув їх син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , причиною смерті якого є вибухова травма внаслідок військових дій. Повідомили, що відповідно до витягу з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії причиною смерті сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 травма, поранення і причина смерті, так, пов'язані із захистом Батьківщини. Зазначили, що ступінь родинних зв'язків між позивачами та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , виданим 12.10.1972 р. сільською радою Осталовичі Перемишлянського району Львівської області, а саме: позивачі є батьками загиблого. Таким чином право на отримання одноразової допомоги позивачі мають на підставі ст. 161 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" як батьки загиблого. Вказали, що згідно з довідкою Добряницького старостинського округу загиблий з моменту розлучення з колишньою дружиною (з 15.08.2014) проживав разом з батьками і вони вели спільне господарство, відповідно позивачі та загиблий ОСОБА_3 були сім'єю в розумінні ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України. Вважають, що колишня дружина ОСОБА_3 не є членом сім'ї загиблого. Також повідомили, що у ОСОБА_3 від шлюбу є 5 дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . Зазначені особи не проживали однією сім'єю з загиблим, не вели спільного господарства, що не підпадає під статус сім'я в розумінні ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України. Однак, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 є малолітньою особою в розумінні ч. 2 ст. 6 Сімейного кодексу України і є утриманцем загиблого в розумінні Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", є дитиною загиблого в розумінні ст. 3 та ст. 6 Сімейного кодексу України і належить до сім'ї свого батька незалежно від місця проживання. Таким чином вважають, що право на отримання одноразової допомоги відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 28.02.2022 р. мають батьки загиблого: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітній син загиблого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Відповідно сума допомоги мала би розподілись між трьома особами, які мають право на її отримання по 5000000,00 грн на кожного відповідно до п. 2 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 p. Натомість позивачі отримали по 2142857,14 грн, кожен. У зв'язку з зазначеним звернулися до суду із цим позовом.
Ухвалою від 26.06.2023 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою від 11.07.2023 відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_12 ( АДРЕСА_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ).
На адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення щодо позовної заяви (вх. № 69477 від 12.09.2023), у якому проти позову заперечив. Щодо доводів позивачів про те, що крім них та малолітнього сина загиблого ОСОБА_8 , в загиблого інших осіб, які б мали право на отримання одноразової грошової допомоги не було, одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень мала б бути розподілена лише між ними двома та малолітнім сином зазначив, що таке твердження не відповідає дійсності, оскільки у загиблого ОСОБА_3 є дочка ОСОБА_11 , син ОСОБА_5 , син ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_12 , які зверталися через ІНФОРМАЦІЯ_13 щодо виплати одноразової грошової допомоги. Повідомив що відповідно до протоколів засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 297 від 02.12.2022 року та № 314 від 22.12.2022 року, розглянувши документи, подані повнолітніми дітьми загиблого, комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги загиблого ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 ). Враховуючи викладені обставини, вважає, що Міністерство оборони України прав і свобод позивачів не порушило.
Повідомив, що 20 вересня 2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , подано заяви на виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку з загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 від членів сім'ї, батьків, а саме: батька ОСОБА_2 ; мати ОСОБА_1 ; сина ОСОБА_8 ; дочки ОСОБА_11 ; сина ОСОБА_5 ; сина ОСОБА_4 ; дочки ОСОБА_12 . Вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_12 направив до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України висновок № С/8080 від 27.09.2022. У висновку зазначено, що батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 та малолітній син ОСОБА_8 мають право на одержання грошової допомоги, а повнолітні діти ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 не мають права на одержання одноразової грошової допомоги.
Зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 161 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору. Повідомив, що відповідно до п. 2 Постанови № 168, особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть. У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами. Враховуючи вищенаведене вважає, що позовні вимоги позивачів є передчасними, оскільки Міністерством оборони України не було відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги повнолітнім дітям загиблого. Документи, які подали повнолітні діти ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 було повернуто на доопрацювання, оскільки неможливо встановити, що повнолітні сини та повнолітня дочка загиблого, яка перебуває у шлюбі, є особами, що перебували на утриманні загиблого ОСОБА_3 . Просив у задоволенні позову відмовити.
Також просив розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Оскільки вказане клопотання відповідача не відповідає загальним вимогам до форми та змісту будь-якої письмової заяви чи клопотання, встановленим статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України, таке судом не розглядається.
Від третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу суду надійшли письмові пояснення (вх. № 59381 від 03.08.2023) у яких проти позову заперечив. В обґрунтування заперечення третя особа вказала, що 20 вересня 2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , подано заяви на виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку з загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 від членів сім'ї, батьків, а саме: батька ОСОБА_2 ; мати ОСОБА_1 ; сина ОСОБА_8 ; дочки ОСОБА_11 ; сина ОСОБА_5 ; сина ОСОБА_4 ; дочки ОСОБА_12 . Вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_12 направив до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України висновок № С/8080 від 27.09.2022. У висновку зазначено, що батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 та малолітній син ОСОБА_8 мають право на одержання грошової допомоги, а повнолітні діти ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 не мають права на одержання одноразової грошової допомоги.
Третя особа зазначила, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть. У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами. Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Повідомила, що згідно п.1.1. наказу Міністерства оборони України № 45 від 25.01.2023 про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, (надалі Наказ МОУ № 45), цей Порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів. Згідно п.1.3. Наказу МОУ № 45, сім'ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору. Згідно п.1.5. Наказу МОУ № 45, У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання ОГД, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на ОГД. Відмова засвідчується відповідно до Закону України "Про нотаріат" або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Особам, які мають право на ОГД, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами. Згідно п. 1.7. Наказу МОУ № 45, ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника. Третя особа просила у задоволенні позову відмовити.
Копію ухвали від 11.07.2023 та позовної заяви третій особі - ІНФОРМАЦІЯ_2 вручено, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення за ШКІ № 7901831858250, яке повернулося на адресу суду 26.07.2023. Станом на день розгляду справи пояснення ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу суду не надходили.
Суд дослідив подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 02.07.1987 (повторне) ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , виданого 18.05.2022 Перемишлянським ВДПАЦС у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ІНФОРМАЦІЯ_14 в с. Богородичне Слов'янського району Донецької області ОСОБА_3 помер.
Як з слідує з витягу з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, трав, каліцтв у колишнього військовослужбовця (Протокол № 1253 від 03.10.2022) причиною смерті ОСОБА_3 11.05.2022 є травма, поранення і причина смерті, так, пов'язані із захистом Батьківщини.
Аналогічні висновки містяться у довідці про причину смерті до форми № 106/0 № 1881. У вказаній довідці зазначено причину смерті ОСОБА_3 : «вибухова травма внаслідок військових дій».
Також вказані обставини підтверджуються лікарським свідоцтвом про смерть № 1881 від 17.05.2022.
Згідно з довідки Добряницького старостинського округу № 61/16-12 від 06.02.2023 ОСОБА_3 після розлучення 15.08.2014 проживав разом з батьками за адресою: АДРЕСА_3 і вони вели спільне господарство.
Відповідно до виписок по карткових рахунках позивачів, відкритих в АТ «Приватбанк», позивачі отримали одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану у розмірі 2142857,14 грн кожен.
Вказані обставини не заперечуються відповідачем і третьою особою.
Вважаючи, що виплату такої допомоги здійснено їм не у повному обсязі, а також враховуючи те, що на їхню думку, право на отримання такої допомоги мають лише позивачі та ОСОБА_8 (син загиблого ОСОБА_3 ), позивачі звернулися до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою від 12.05.2023 про здійснення доплати одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 Постанови КМ України № 168 від 28.02.2022, у якій просили здійснити доплату недоотриманих коштів грошової допомоги відповідно до п. 2 Постанови КМ України від 28.02.2022 в сумі по 2837142,86 грн кожному: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - матері загиблого, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батькові загиблого, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 - малолітньому сину загиблого.
Крім того, з наданих ІНФОРМАЦІЯ_12 доказів, судом встановлено, що 20 вересня 2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , подано заяви на виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку з загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 від членів сім'ї, батьків, а саме: батька ОСОБА_2 ; матері ОСОБА_1 ; сина ОСОБА_8 ; дочки ОСОБА_11 ; сина ОСОБА_5 ; сина ОСОБА_4 ; дочки ОСОБА_12 .
ІНФОРМАЦІЯ_12 направив до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України висновок № С/8080 від 27.09.2022. У висновку зазначено, що батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 та малолітній син ОСОБА_8 мають право на одержання грошової допомоги, а повнолітні діти ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 не мають права на одержання одноразової грошової допомоги.
Оскільки, як вважають позивачі, відповідачем безпідставно не виплачено спірну допомогу у розмірі 5000000 грн кожному (не доплачено по 2837142,86 грн), вони звернулися із цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі здійснює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно пункту першого статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Підпунктами 1-3 пункту другого статті 16 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Статтею 161 Закону № 2011-XII встановлено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Згідно з пунктом третім статті 162 Закону № 2011-XII розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом першим статті 163 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 161 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 161 цього Закону.
Відповідно до пунктів восьмого та дев'ятого Закону № 2011-XII особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Абзацами першим-третім пункту 2 Постанови № 168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 161 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Як встановлено судом з свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , виданого 18.05.2022 Перемишлянським ВДПАЦС у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ІНФОРМАЦІЯ_14 в с. Богородичне Слов'янського району Донецької області ОСОБА_3 помер.
Судом також з витягу з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, трав, каліцтв у колишнього військовослужбовця (Протокол № 1253 від 03.10.2022) встановлено, що причиною смерті ОСОБА_3 11.05.2022 є травма, поранення і причина смерті, так, пов'язані із захистом Батьківщини.
Зважаючи на викладене, позивачі (батьки загиблого) звернулися із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000 грн трьом отримувачам такої: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .
Однак, сторонами не заперечується, що позивачам призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 1/7 частини 15000000 грн, а саме в сумі 2142857,14 (два мільйони сто сорок дві тисячі вісімсот п'ятдесят сім) грн 00 коп у рівних частках кожному.
Позивачі звертались до відповідача із заявою про доплату їм невиплаченої суми одноразової грошової допомоги від 12.05.2023, однак таку доплату проведено не було.
Підставою не здійснення такої доплати позивачам частки одноразової грошової допомоги в розмірі 5000000 грн була наявність у ОСОБА_3 дітей: дочки ОСОБА_11 ; сина ОСОБА_5 ; сина ОСОБА_4 ; дочки ОСОБА_12 , які звернулися до ІНФОРМАЦІЯ_15 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги за загиблого батька.
Враховуючи встановлену вище обставину суд критично ставиться до твердження позивачів в частині відсутності у ОСОБА_3 інших членів сім'ї, між якими могла б бути розподілена одноразова грошова допомога у разі загибелі військовослужбовця.
Із статті 161 Закону № 2011-XII слідує, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають, зокрема, діти, які не досягли повноліття та утриманці загиблого (померлого).
Суд зазначає, що діти ОСОБА_3 , зокрема: дочка ОСОБА_11 ; син ОСОБА_5 ; син ОСОБА_4 ; дочка ОСОБА_12 станом на момент загибелі батька досягли повноліття.
Позивачам відомі вказані обставини, що підтверджується відповідними поясненнями у позовній заяві, а також власноручним зазначенням такої інформації у заявах про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 від 20.09.2022.
Заразом суд наголошує, що факт досягнення дітьми ОСОБА_3 повноліття не позбавляє їх реалізованого ним права на звернення до уповноваженого органу з метою призначення та виплати їм одноразової грошової допомоги, оскільки право на таке звернення не обмежено Законом.
У незалежності від факту досягнення дітьми ОСОБА_3 : дочки ОСОБА_11 ; сина ОСОБА_5 ; сина ОСОБА_4 ; дочки ОСОБА_12 повноліття, наявність підстав (встановлення інвалідності, тощо) для призначення та виплати їм невиплаченої суми грошової допомоги вирішуватиме комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Відповідач вказав, що відповідно до протоколів засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 297 від 02.12.2022 року та № 314 від 22.12.2022 року, розглянувши документи, подані повнолітніми дітьми загиблого, комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги загиблого ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 ). Крім цього, за поданими документами неможливо встановити, що вищевказані діти ОСОБА_3 проживали разом із своїм батьком, вели з ним спільне господарство і мали взаємні права та обов'язки, а також чи мають вони власні сім'ї.
Таким чином комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум фактично не відмовлено дітям ОСОБА_3 : дочкці ОСОБА_11 ; сину ОСОБА_5 ; сину ОСОБА_4 ; дочці ОСОБА_12 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги. Натомість документи про призначення їм відповідної допомоги повернуто для доопрацювання.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що питання призначення та виплати позивачам одноразової грошової допомоги у разі загибелі ОСОБА_3 вирішуватиметься відповідачем у разі відмови дітям ОСОБА_3 : дочці ОСОБА_11 ; сину ОСОБА_5 ; сину ОСОБА_4 ; дочці ОСОБА_12 у призначенні та виплаті такої допомоги, а відтак позов заявлено передчасно.
Таким чином, суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні таких.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивачів.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 КАС України, суд -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відмовити.
2. Судові витрати не розподіляються.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивачі:
ОСОБА_1 (81253 Львівська область Львівський район с. Тучне; РНОКПП НОМЕР_4 ).
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач: Міністерство оборони України (01368 пр. Повітрофлотський 6 м. Київ; код ЄДРПОУ 00034022).
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
ІНФОРМАЦІЯ_12 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ ІНФОРМАЦІЯ_1 - 08412340).
Суддя Р.П. Качур