22 жовтня 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних
справах Верховного Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Пшонки М.П., Романюка Я.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Бюро технічної інвентарізації Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, Садового товариства «Будівельник» про визнання реєстраційного посвідчення недійсним та виселення, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 грудня 2006 року,
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16.10.2006 р., залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2006 р., яким у позові відмовлено.
В обґрунтування касаційної скарги представник позивачки посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 338 ЦПК України, судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що 6.09.2006 р. представником позивачки подано в судовому засіданні доповнення до позовної заяви, в якому, зокрема, були порушені вимоги про визнання недійсним виключення ОСОБА_1 з членів СТ «Будівельник» та про визнання недійсним прийняття в члени СТ «Будівельник» ОСОБА_2 (а.с. 277-278).
Однак, ці позовні вимоги не були предметом судового розгляду, обставини справи щодо цих вимог не з'ясовувалися і рішення суду щодо них не ухвалювалося.
Цей недолік ухваленням додаткового рішення усунутий бути не міг.
Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув та залишив рішення суду першої інстанції без змін.
За таких обставин, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до місцевого суду з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 338 ЦПК України.
Керуючись ст. 332, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 грудня 2006 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до того ж місцевого суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України :
Є.Ф. Левченко
М.П. Пшонка
Я.М. Романюк