1 листопада 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Костенка А.В.,
Пшонки М.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - виконавчий комітет Кіровської районної ради м. Дніпропетровська, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради про усунення перешкод в користуванні домоволодінням та відшкодування моральної шкоди; за позовом Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_2 про знесення самовільного будівництва, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2006 року,
У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 й ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні домоволодінням АДРЕСА_1та земельною ділянкою, що примикає до домоволодіння. Крім того, просила стягнути 15 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Позивачка посилалася на те, що в травні 2004 року відповідачі почали самовільно будувати прибудову до жилого будинку АДРЕСА_2, разом з будівництвом двоповерхового жилого будинку. Вказана прибудова будувалася на частині належної позивачці земельної ділянки і це призведе до обмеженого проникнення світла до її будинку і земельної ділянки, погіршиться інсоляція її жилого будинку та земельної ділянки.
В ході розгляду справи з позовом до ОСОБА_4 звернулася Дніпропетровська міська рада, посилаючись на те, що в ході перевірки дотримання вимог чинного законодавства по містобудуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю міської ради були виявлені порушення відносно будівництва ОСОБА_2 без належного дозволу по АДРЕСА_2
Оскільки відповідними службами Дніпропетровської міської ради дозвіл на будівництво не надавався, позивач просив суд прийняти рішення про знесення самовільно збудованої споруди.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 3 березня 2005 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано відповідачів не чинити перешкод позивачці у користуванні домоволодінням АДРЕСА_1і земельною ділянкою, прилеглою до домоволодіння. Стягнути з відповідачів солідарно на користь позивачки 1 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Крім того, задоволено позов Дніпропетровської міської ради і зобов'язано ОСОБА_2 знести самовільно побудовані будівлі.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2006 року рішення районного суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 4 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 338 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутністю будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.
З матеріалів справи та доводів касаційної скарги вбачається, що розгляд справи в апеляційному суді проведено з порушенням наведених вимог закону без участі позивачки та її представників, за відсутності відомостей про вручення їй судової повістки.
У протоколі судового засідання (а.с.148) вказано, що позивачка та її представники не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили.
Проте, з матеріалів справи видно, що ухвала про прийняття апеляційної скарги до розгляду від 6 жовтня 2006 року та ухвала про призначення справи до судового розгляду від 11 червня 2006 року були направлені позивачці не на її дійсну адресу: АДРЕСА_1, а на адресу, невірно повідомлену відповідачами: АДРЕСА_1, про що свідчить конверт (а.с.144) та повідомлення, повернуті до апеляційного суду поштовим відділенням.
За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до апеляційного суду Дніпропетровської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Патрюк М.В.
Судді: Костенко А.В.
Пшонка М.П.