справа № 166/245/24
провадження № 1-кс/166/226/24
26 квітня 2024 року смт Ратне
Слідчий суддя Ратнівського районного суду Волинської області ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в режимі відеоконференції скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 на постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання про допит свідків та тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні №12024030570000037 від 05.02.2024,
установив:
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 24 квітня 2024 року звернувся із скаргою до слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області на постанову слідчого відділення поліції №2 (смт Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області (далі - СВ ВП №2) ОСОБА_4 від 22.04.2024. Указаною постановою слідчий відмовив у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_6 про тимчасовий доступ до інформації, яка перебуває в оператора мобільного зв'язку й пов'язана із наданням телекомунікаційних послуг абонентам мобільного зв'язку із сім-карткою із номером телефону НОМЕР_1 та сім-карткою потерпілої із номером НОМЕР_2 із зазначенням місцезнаходження абонента А та абонента Б (співрозмовник) із вказівкою на час і тривалість розмов, прив'язку до базових станцій. Цією ж постановою слідчий відмовив у задоволенні клопотання підозрюваного про проведення за його участю допиту в якості свідка ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , мотивуючи тим, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 допитані в даному провадженні ще 05 лютого 2024 року, а у допиті ОСОБА_9 відсутня потреба, оскільки вона у день вчинення злочину не перебувала з іншими учасниками, а тому їй не можуть бути відомі обставини кримінального правопорушення.
Просить визнати протиправною і скасувати постанову слідчого ОСОБА_4 від 22.04.2024 про відмову в задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_6 .
Захисник подану скаргу підтримав із підстав, зазначених у ній. Пояснив, що відмова слідчого в задоволенні клопотання підозрюваного про допит свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 із покликанням на проведення вказаної слідчої дії є порушенням права на захист, зважаючи на здійснення їх допиту без участі підозрюваного. Необхідність їх додаткового допиту, крім цього, пояснює тим, що ОСОБА_6 відомі факти, які свідки не повідомляли слідчому, зокрема те, що у день події ОСОБА_8 застерігав ОСОБА_6 про можливі провокаційні дії з боку ОСОБА_7 та потерпілої. Потребу в допиті свідка ОСОБА_9 пояснює обізнаністю останньої із обставинами отримання потерпілою тілесних ушкоджень у день події, однак не в той час, а, зокрема, у період заготівлі разом із батьками дров. Необхідність в отриманні доступу до інформації з мобільних телефонів підозрюваного і потерпілої пояснює наміром перевірити правдивість показань потерпілої, а також установити періодичність їх попереднього спілкування.
Підозрюваний скаргу підтримав із мотивів, наведених захисником.
Прокурор та слідчий проти задоволення скарги заперечили, просили у задоволенні скарги відмовити.
Прокурор пояснив, що свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 уже допитані слідчим; про те, що ОСОБА_9 відомі будь-які відомості, що мають значення для установлення обставин злочину, орган досудового розслідування не був обізнаний. Підозрюваний про обставини, з метою установлення яких слід допитати вказаних осіб у статусі свідків, не повідомляв. У зверненні наприкінці досудового розслідування із клопотанням про допит свідків, про яких захисту було відомо одразу ж після події, убачає намагання затягнути слідство. Доступ до інформації із мобільних телефонів буде нерезультативним, оскільки не дасть змоги з'ясувати зміст розмов та листування, попереднє ж спілкування сторін не впливає на кваліфікацію.
Слідчий пояснив, що у доступі до інформації з мобільних пристроїв відмовив, оскільки установити їх точне місцезнаходження неможливо, зважаючи на їх під'єднання до базової станції оператора мобільного зв'язку, яка у с.Тур лише одна.
Вислухавши пояснення учасників, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Згідно із п.7 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Судом установлено, що відділенням поліції №2 (сел. Ратне) здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024030570000037 від 05.02.2024 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.1 ст.125, ч.3 ст.152 КК України.
Підозрюваний 22 квітня 2024 року звернувся до СВ відділення поліції №2 (сел Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області з клопотанням про проведення допитів за його участю в якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , при цьому не конкретизував щодо яких відомих їм обставин їх слід допитати, обмежившись лише переліком свідків.
У задоволенні клопотання слідчий ОСОБА_4 постановою від 24.04.2024 відмовив, мотивуючи тим, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 допитані в даному провадженні ще 05 лютого 2024 року, а у допиті ОСОБА_9 відсутня потреба, оскільки вона у день вчинення злочину не перебувала з іншими учасниками, а тому їй не можуть бути відомі обставини кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.223 КПК України підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Згідно із 95 КПК України показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Свідок зобов'язаний давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду, а експерт - слідчому судді та суду в установленому цим Кодексом порядку. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
Норми КПК України не передбачають обов'язкової участі сторони захисту під час допиту свідка з ініціативи сторони обвинувачення.
Принцип змагальності й рівності сторін кримінального провадження реалізується шляхом надання можливості обом сторонам ставити запитання свідку. У силу принципу безпосередності дослідження доказів, що передбачає безпосереднє надання свідками й підозрюваним показань суду, оцінку таким показанням у сукупності з іншими доказами надасть суд у ході судового розгляду кримінального провадження. Відтак у ході допиту вказаних осіб у суді сторони вправі задавати запитання з метою з'ясування причин можливих суперечностей між їх показаннями.
З огляду на вказані засади кримінального процесу сторона захисту вправі збирати докази на підтвердження сформованої нею версії захисту, у тому числі показання свідків.
Оскільки обґрунтованих мотивів для допиту свідка ОСОБА_9 підозрюваний у письмовому клопотанні від 22.04.24 не навів, обмежившись лише переліком осіб, що підлягають допиту, відтак оскаржувана постанова слідчого є законною.
Крім цього, КПК України (ст.303), передбачаючи право особи на оскарження відмови слідчого у задоволенні клопотання про відмову в проведенні слідчих (розшукових) дій, не передбачає можливості оскарження відмови слідчого у задоволенні клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких згідно із ч. 2 ст. 131 цього Кодексу є тимчасовий доступ до речей і документів.
Так, відповідно до ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.
Таким чином, постанова слідчого ОСОБА_4 від 24.04.24 щодо відмови в задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів не може бути оскаржена, однак у зв'язку із помилковим відкриттям провадження за скаргою у цій частині, суд у її задоволенні відмовляє. При цьому, слід роз'яснити підозрюваному, його захиснику право заявити таке клопотання до слідчого судді у межах строку досудового розслідування чи суду під час судового провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про допит свідків і тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні №12024030570000037 від 05.02.2024 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти ухвали може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Дата проголошення повного тексту ухвали - 15 год 50 хв 26 квітня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1