Справа № 308/2989/24
23 квітня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Фазикош О.В., за участю секретаря Авдєєвої К.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Відповідно до ч. 6 ст. 268 ЦПК України 23.04.2024 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.04.2024 року.
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов мотивовано тим, що 30 серпня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , уклали шлюб, який був зареєстрований Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис №692. Під час укладення шлюбу прізвище позивач не змінювала. В даному шлюбі у них немає дітей. Позивач зазначає, що спочатку сімейне життя з відповідачем складалось добре, проте, з часом, почали виникати непорозуміння внаслідок того, що кожен із них мав різні погляди на сімейне життя, та ведення спільного господарства. Необхідність забезпечення сім'ї змушувало їх часто виїздити на заробітки, та віддалило один від одного. Між ними зникло розуміння, стосунки стали погіршуватись, а намагання зберегти сім'ю, ні до чого не приводило. Такі відносини тривали певний час, що врешті-решт, привело до повного розпаду їх сім'ї та окремого проживання. Більше року, як вони проживають окремо, та не ведуть спільного господарства, мають окремий побут і не підтримують жодного спілкування.
Позивач вважає, що їх сім'я розпалася, та що надання строку на примирення не виправить їх відносини, оскільки спільних дітей у них немає, вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу, а спроби примирення не принесли жодних результатів. Вважаю, що подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам.
Позивач зазначає, що в день одруження вони із чоловіком уклали шлюбний договір, тому спорів про поділ майна чи стягнення аліментів між ними не існує.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 28, 175,177 ЦПК України, позивач просить суд: розірвати шлюб, укладений 30 серпня 2018 року між нею і, ОСОБА_2 , зареєстрований Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, актовий запис № 692. Судові витрати залишити за позивачем.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.02.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній цивільній справі.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від адвоката Якубчак Іванни Павлівни, представника позивача, надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовну заяву підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач, у судове засідання повторно не з'явився повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином, по причини неявки суд не повідомляв. Суд констатує, що окрім направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, інформація щодо розгляду справи та оголошення про його виклик до суду було розміщено на офіційному веб-сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/).
Слід зазначити, що жодних клопотань, заяв та відзиву від відповідача по справі до суду не надходило.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, на підставі наведеного суд керуючись ч.4 ст.223, 280-281 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 30 серпня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , уклали шлюб, який був зареєстрований Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис №692, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 від 30 серпня 2018 року.
Від шлюбу у подружжя дітей не має. Майнових вимог позивач не заявила, натомість зазначила, що в день одруження позивач та відповідач уклали шлюбний договір, тому спорів про поділ майна між ними не існує. Копію договору додано до матеріалів справи.
Подружнє життя між сторонами не склалося. Згідно позовної заяви сімейні відносини між подружжям припинені, тобто даний шлюб існує тільки формально.
Відповідно до ч.1 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 Сімейного Кодексу.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Аналогічні приписи викладені уст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Виходячи із змісту ч.3 та ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Оскільки, позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
На даний час сторони по справі не підтримують шлюбне життя, проживають окремо, подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає.
Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить їх спільним інтересам, а тому шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , слід розірвати.
Суд бере до уваги, що відповідачем до суду не подано відзив або заперечень на позов, а тому вважає за можливе задовольнити позов про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.4 ст. 223, 280-282 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів і постановляє заочне рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В даному випадку позовні вимоги позивача задоволено повністю, а тому із відповідача на його користь слід стягнути сплачений нею судовий збір у сумі 1 211,20 грн.
На підставі викладеного, ст.ст. 56, 110, 112,160 Сімейного кодексу України та, керуючись ст.ст. ст.ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 200, 223, 258, 265, 280-281, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ,- задовольнити.
Шлюб укладений 30 серпня 2018 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, актовий запис № 692 - розірвати.
Стягнути із відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (паспорт НОМЕР_2 виданий 23.10.2012 р. Ужгородським РИ ГУДМС України у Закарпатській області РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_4 виданий 15 травня 2013 р. Нововолинським МС УДМС України у Вол. обл. РНОКПП НОМЕР_5 адреса проживання: АДРЕСА_2 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_3 ) сплачену нею суму судового збору 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт НОМЕР_4 виданий 15 травня 2013 р. Нововолинським МС УДМС України у Вол. обл. РНОКПП НОМЕР_5 адреса проживання: АДРЕСА_2 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_3
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 виданий 23.10.2012 р. Ужгородським РИ ГУДМС України у Закарпатській області РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош