Справа № 308/19497/23
1-кс/308/784/24
24 квітня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, скаргу ОСОБА_3 , про скасування постанови старшого слідчого Шостого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 , від 12.10.2023 про закриття кримінального провадження № 12022071030001603 від 17.11.2022,-
Заявник ОСОБА_3 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із скаргою про скасування постанови старшого слідчого Шостого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 , від 12.10.2023 про закриття кримінального провадження № 12022071030001603 від 17.11.2022.
В обґрунтування скарги зазначає, що у провадженні територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Львові (Шостого слідчого відділу з дислокацією в м. Ужгороді) перебувало кримінальне провадження № 12022071030001603 від 17.11.2022 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань проступку передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України, яке постановою старшого слідчого Шостого слідчого відділу ТУ ДБР м. Львові з дислокацією в м. Ужгороді ОСОБА_5 від 12 жовтня 2023 року закрито. Оскаржувана постанова отримана рекомендованим листом під підпис 26.10.2023 року.
Вказує, що оскаржувана постанова не містить жодного мотивування і обґрунтування, виходячи з конкретних перевірених під час досудового розслідування фактичних обставин справи. Оскаржувана постанова просто містить виписки із теорії процесуального права, та не відповідає фактичним обставинам справи, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які обумовлюють її відмови, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу, а також у спірній постанові слідчим вказано завідомо неправдиві
відомості про те, що головою комісії з реорганізації Закарпатської митниці
Держмитслужби ОСОБА_6 рішення суду виконано. Що не має нічого
спільного з виконанням завдань кримінального провадження.
Заявник зазначає, що слідчим в оскаржуваній постанові не вказано жодних фактичних обставин справи, осіб, яких допитано як свідків покази яких мають значення для справи, отримання інших доказів, зокрема з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції матеріалів виконавчого провадження ВП №66527082 та оцінка їх слідчим на підставі яких і оцінивши, які слідчий дійшов законного висновку про закриття кримінального провадження. Він неодноразово подавав заяви (клопотання) до слідчих органів про вчинення слідчих (розшукових) процесуальних дій, однак жодних відповідей про проведені слідчих дій спрямованих на розкриття злочинів та притягнення злочинця до відповідальності не отримував, зокрема про допит свідків вилучення документів, проведення відповідних експертиз та запитів, а отримував від Шостого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Львові лише відписки з погрозами про незаконне втручання у їх діяльність.
Вказує, що слідчий закриває кримінальне провадження, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме: «встановлена відсутність в діянні події кримінального правопорушення. Однак з оскаржуваної постанови не вбачається інформації ні щодо діяння, яке було предметом досудового розслідування (факти, що перевірялися слідчим), ні вчинені слідчим дії, що були спрямовані та в результаті яких було отримано висновок щодо відсутності події кримінального правопорушення.
Вважає, що слідчим не вжито всіх необхідних заходів для встановлення істини у справі та допущені істотні процесуальні порушення, що свідчить про не правильність та неповноту проведеного досудового розслідування. Також слідчий не здійснив заходів, щодо збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування документів, інших відомостей необхідних для розслідування кримінального провадження.
На підставі наведеного просив : витребувати матеріали кримінального провадження № 12022071030001603 від 17.11.2022 для повного і об'єктивного розгляду цієї скарги; скасувати постанову старшого слідчого Шостого СВ Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_5 від 12 жовтня 2023 про закриття кримінального провадження № 12022071030001603 від 17.11.2022.
В судове засідання заявник не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином, матеріали кримінального провадження слідчому судді не надані.
Дослідивши матеріали за скаргою, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 2ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа «Ассенов та інші проти Болгарії»). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» та «Ґюль проти Туреччини»).
У відповідності до ч. 1ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, зокрема, в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 4ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силі наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
У п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13 січня 2011 року в справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Як вбачається з матеріалів скарги Територіальним управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові здійснювалось досудове розслідування в кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071030001603 від 17.11.2022, за ч. 1 ст. 382 КК України.
Згідно долученої до матеріалів скарги постанови старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіальним управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові ОСОБА_5 від 12.10.2023 року вбачається, що вказане кримінальне провадження було закрито у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення, за п.1 ч.1 ст.284 КК України.
Оскаржувана постанова мотивована тим, що в ході проведення перевірки матеріалів, орган досудового розслідування вважає, що в даній ситуації відсутня подія кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, а саме службовою особою Закарпатської митниці дермитслужби (правонаступник Закарпатської митниці ДФС) рішення суду виконано.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. ст. 2, 284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
На слідчого суддю відповідно до норм КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Слідчим при закритті кримінального провадження № 12022071030001603 вищезазначених вимог закону не дотримано, оскаржувана постанова є такою, що винесена передчасно на підставі не повно проведеного досудового розслідування без всебічного та об'єктивного дослідження даних, викладених у заяві ОСОБА_3 .
За змістом п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.
За загальним правилом, визначеним в ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
У судове засідання слідчий, прокурор або інша уповноважена особа органу досудового розслідування жодного разу не з'явилися, про причини неявки не повідомили, заперечення на скаргу не подали, матеріалів кримінального провадження № 12022071030001603 від 17.11.2022. слідчому судді не наданли
Постанова слідчого не містить відомості про проведення будь-яких слідчих дій під час проведення досудового розслідування.
У оскаржуваній постанові відсутні навіть дані про допит заявника.
Зокрема, слідчий в оскаржуваній постанові не зазначив, які саме докази зібрані та досліджені у кримінальному провадженні та які слідчі (процесуальні) дії проводилися під час досудового розслідування.
Отже, мотивувальна частина даного рішення не містить жодних посилань на проведення будь-яких слідчих (процесуальних) дій для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні та які передували висновку про закриття кримінального провадження, що є суттєвим порушенням вимог КПК України.
З огляду на викладене, слідчий без проведення необхідного обсягу слідчих дій, оцінки доказів та їх перевірки, зробив передчасний висновок про наявність підстав для закриття кримінального провадження, обставини, які викладені заявником у заяві про вчинення кримінального правопорушення, не стали предметом належного їх розслідування слідчим.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися лише після всебічного повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
У відповідності до пункту 2 ч. 1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Між тим, закриття кримінального провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення можливо у разі встановлення, що подія, з приводу якої надійшли заява або повідомлення, відбулася, була результатом вчиненого особою діяння (дії або бездіяльності), але сама по собі не є злочином, оскільки: відсутній хоча б один із елементів складу кримінального правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона), або наявні обставини, які виключають злочинність діяння.
Разом з тим, слідчий закриваючи кримінальне провадження № 12022071030001603, не приділив достатньої уваги обґрунтуванню прийнятого рішення, оцінці наявності або відсутності окремих складових злочину.
З огляду на викладене та приймаючи до уваги те, що оскільки в ході досудового розслідування кримінального провадження №12022071030001603 допущена істотна неповнота, усунення якої потребує виконання слідчих та процесуальних дій, спрямованих на збирання та перевірку доказів, слідчий суддя доходить висновку про передчасність та необґрунтованість викладеного висновку в оскаржуваній постанові слідчого, а тому вважає недотриманими при її винесенні вимог КПК України, у зв'язку з чим постанова слідчого від 12.10.2023 року про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.
При новому розслідуванні належить виконати необхідні слідчі та процесуальні дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення, в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі, і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів заявника.
Керуючись ст. ст.110,303,304,306,307,309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 , про скасування постанови старшого слідчого Шостого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 , від 12.10.2023 про закриття кримінального провадження № 12022071030001603 від 17.11.2022- задовольнити.
Постанову старшого слідчого Шостого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 , від 12.10.2023 про закриття кримінального провадження № 12022071030001603 від 17.11.2022, - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1