24 квітня 2024 року
м. Київ
Справа № 242/4413/16-ц
Провадження № 14-48зц24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачаМартєва С. Ю.,
суддів: Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
перевірила касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Касаційний цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 лютого 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про відшкодування шкоди,
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Держави України в особі Кабінету Міністрів України (далі - КМУ), Головного управління державної казначейської служби України в Донецькій області (далі - ГУ ДКС України в Донецькій області) про відшкодування шкоди.
З урахуванням уточнених позовних вимог, просив відшкодувати 231 266,00 грн із Державного бюджету України шкоди, завданої терористичним актом.
Рішенням від 07 лютого 2018 року Селидівський міський суд Донецької області у позові відмовив.
Постановою від 29 травня 2018 року Апеляційний суд Донецької області скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.
Постановою від 21 жовтня 2020 року Верховний Суд касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 07 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 29 травня 2018 року скасував, а справу направив на новий розгляд до місцевого суду.
Рішенням від 30 березня 2022 року Селидівський міський суд Донецької області позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Стягнув з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з Єдиного казначейського рахунку ОСОБА_1 231 266,00 грн грошової компенсації.
У решті позову відмовив.
Додатковим рішенням від 13 січня 2023 року Селидівський районний суд Донецької області судові витрати у справі відніс за рахунок держави.
Постановою від 29 березня 2023 року Дніпровський апеляційний суд апеляційну скаргу КМУ залишив без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.
Постановою від 28 лютого 2024 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду касаційну скаргу КМУ задовольнив.
Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 30 березня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року скасував.
У позові ОСОБА_1 до Держави України в особі КМУ, ГУ ДКС України в Донецькій області відмовив.
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду із касаційною скаргою в порядку статті 405 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) про перегляд постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 лютого 2024 року.
Просив залишити в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Велика Палата Верховного Суду перевірила касаційну скаргу ОСОБА_1 та зазначає таке.
Випадки касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій після їх перегляду Верховним Судом визначає стаття 405 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 405 ЦПК України якщо касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час касаційного розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.
Системний аналіз наведеної норми щодо прийняття касаційної скарги, у порядку статті 405 ЦПК України, до касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій дає підстави для висновку, що належний суд, до якого подається касаційна скарга є Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду.
За частиною другою статті 6 і частиною другою статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 36, пунктами 1, 5 частини другої статті 37 Закону Українивід 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції. У складі Верховного Суду діють, зокрема, Касаційний цивільний суд і Велика Палата Верховного Суду.
Пункт 1 частини другої статті 45 цього Закону зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
Порядок передачі справи до Великої Палати Верховного Суду визначають частини третя - шоста статті 403 ЦПК України. При цьому саму норму наведено в параграфі 3 глави 2 розділу V «Касаційний розгляд» ЦПК України. Нею передбачено, що після відкриття касаційного провадження, підготовки справи до касаційного розгляду та попереднього розгляду справи до Великої Палати Верховного Суду передається відповідна цивільна справа.
Враховуючи вимоги частини третьої - шостої статті 403 ЦПК України, а також те, що судове рішення від 28 лютого 2024 року, про перегляд якого в порядку статті 405 ЦПК просить заявник, ухвалене Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, правові підстави для прийняття та розгляду Великою Палатою Верховного Суду цієї заяви відсутні.
Саме адресування касаційної скарги в порядку статті 405 ЦПК України про перегляд рішення Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Великій Палаті Верховного Суду не свідчить про те, що така касаційна скарга повинна прийматися Великою Палатою Верховного Суду без урахування порядку, передбаченого ЦПК України.
З огляду на викладене правові підстави для прийняття та розгляду Великою Палатою Верховного Суду касаційної скарги на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в порядку 405 ЦПК України відсутні, а касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно передати за належністю до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Керуючись статтями 403, 405 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
Передати касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про відшкодування шкоди - до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для вирішення питання про її прийняття та розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С. Ю. Мартєв
Судді О. О. Банасько С. І. Кравченко
О. Л. Булейко О. В. Кривенда
Ю. Л. Власов М. В. Мазур
І. А. Воробйова С. О. Погрібний
М. І. Гриців О. В. Ступак
Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук
І. В. Желєзний В. Ю. Уркевич
Л. Ю. Кишакевич Є. А. Усенко
В. В. Король Н. В. Шевцова