24 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 489/2212/23
провадження № 61-99вп24
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 квітня 2024 року про визначення підсудності у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 03 жовтня 2008 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, про що зроблено актовий запис від 03 жовтня 2008 року № 1073. Прізвище після розірвання шлюбу -« ОСОБА_3 ».
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 24 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 частково задоволено, скасовано рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 серпня 2023 року, справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про підсудність.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 березня 2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу направлено до Верховного Суду для визначення підсудності у порядку, визначеному статтею 29 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Частиною першою статті 29 ЦПК України передбачено, що підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
За змістом зазначених положень підсудність справ про розірвання шлюбу за участю громадян України визначається ухвалою судді Верховного Суду у тому разі, якщо обидві сторони проживають за межами України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є громадянкою України, яка зареєстрована у місті Миколаїв, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією із Єдиного державного демографічного реєстру, та має дійсний дозвіл на постійне проживання в АДРЕСА_2 , що підтверджується посвідкою на тимчасове проживання номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер іноземця НОМЕР_2 .
Позивач ОСОБА_1 є громадянином України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України.
Також, матеріали справи містять роздруківку з електронної пошти Ленінського районного суду м. Миколаєва заяви позивача ОСОБА_4 про направлення доказів про його постійне місце перебування за межами України, копію нотаріально завіреного перекладу дозволу на проживання ОСОБА_4 на території Королівства Іспанія.
Згідно із актом Ленінського районного суду м. Миколаєва про відсутність кваліфікованого електронного підпису (КЕП) від 22 березня 2024 року на електронну пошту Ленінського районного суду м. Миколаєва від ОСОБА_5 «ІНФОРМАЦІЯ_1» надійшли документи в електронній формі без накладення кваліфікованого електронного підпису.
Відповідно до частини п'ятої, шостої та восьмої статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Таким чином, оскільки електронний лист ОСОБА_1 не скріплений електронним підписом учасника справи, про що свідчить відповідна довідка суду, це позбавляє Верховний Суд можливості посилатись на направлені позивачем докази.
Виходячи з наведеного, правові підстави, передбачені національним процесуальним законом, для визначення підсудності суддею Верховного Суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,відповідно до статті 29 ЦПК України, відсутні.
Керуючись статтею 29 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
У визначенні підсудності цивільної справи № 489/2212/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відмовити.
Матеріали цивільної справи № 489/2212/23 повернути до Ленінського районного суду м. Миколаєва.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко