Є.у.н.с.512/322/24
Провадження № 3/512/294/24
"25" квітня 2024 р. смт Саврань
Суддя Савранського районного суду Одеської області Брюховецький О.Ю. розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності №2 відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учня Савранського ПЦПО , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, -
25.04.2024 до Савранського районного суду Одеської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП (Дрібне хуліганство).
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 568640 від 18.04.2024 вбачається, що 14.04.2024 близько 21 години 00 хвилин за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 пошкодив майно будинку культури в с. Йосипівка, чим вчинив дрібне хуліганство, відповідальність за яке передбачена статтею 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, зазначив, що прийшовши з друзями на територію будинку культури одна з лавок уже була зламана вона валялася на землі, ніхто з них її не чіпав і не ломав.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та іншими документами.
З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 12.04.2024 вона перебувала на території будинку культури в с.Йосипівка лише вдень і більше біля клубу не була, а 16.04.2024 біля 15 години вона прийшла до приміщення клубу і побачила, що була пошкоджена лавка і флаг, але флаг пошкоджений не був, було зірване кріплення на якому держався він і тому вона вирішила повідоми працівників поліції про дану подію. Крім того, на її думку даний факт могли зробити молодь з с. Йосипівка, але стверджувати вона не буде, бо не знає хто це скоїв (а.с. 4).
З письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, 14.04.2024 біля 21 години вона почула шум біля будинку культури та вийшла попросити людей поводити себе тихіше, так як вони гучно себе поводили та випивали спиртні напої. Деяким особам вона зробила зауваження та пішла додому. 16.04.2024 біля 16 години вона вийшла на територію сільського клубу для прибирання та помітила, що біля клубу поламлена лавка, зірваний прапор та пошкоджена плитка на вхідних сходах, також було багато сміття (а.с.5).
З письмових пояснень ОСОБА_4 вбачається, що 14.04.2024 біля 20 години 30 хвилин він зустрівся з друзями ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 біля будинку культури "Клуб" в с. Йосипівка де вони вирішили відзначити від'їзд ОСОБА_7 за кордон. Під час зустрічі вони вживали алкогольні напої, а саме пиво. Біля клубу вони знаходилися приблизно до 23 години після чого розійшлися по домівках. Під час їхнього перебування біля клубу окрім них більше нікого не було, хто міг зірвати прапор закріплений на стіні будинку він не знає (а.с. 6).
З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 12.04.2024 біля 20 години 30 хвилин він зустрічався із своїми друзями ОСОБА_5 та ОСОБА_8 біля будинку культури, що за адресою АДРЕСА_2 , де вони вирішили відпочити та відмітити від'їзд ОСОБА_7 за кордон. Під час даного відпочинку вони вживали алкогольні напої, а саме пиво та вели розмови на різні теми. Коли вони прийшли на територію будинку культури одна з лавок уже була повалена на землю та нікого крім них не було, прапор на будинку культури висів не пошкоджений. На території біля будинку культури вони знаходилися приблизно до 23 години, та потім розійшлися по домівках (а.с. 4).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у сказаній справі з наступних підстав.
Згідно з частинами 2-4 статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як зазначалось вище, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 568640 від 18.04.2024 вбачається, що 14.04.2024 близько 21 години 00 хвилин за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 пошкодив майно будинку культури в с. Йосипівка.
Однак, в судовому засіданні не підтверджено факт пошкодження ОСОБА_1 майна будинку культури с Йосипівка.
Крім того, судом встановлено, що письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які містяться в матеріалах справи, не свідчать про те, що саме ОСОБА_1 пошкодив майно будинку культури в с.Йосипівка.
Отже, обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення складеного стосовно ОСОБА_1 , а саме пошкодження ним майна будинку культури с Йосипівка в судовому засіданні не підтвердились, оскільки відсутні належні та допустимі докази цього.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей про свідків, які могли б підтвердити чи спростувати викладені в ньому обставини.
Матеріали справи також не містять і відеозапису подій 14.04.2024.
Особи, уповноважені складати протокол про адміністративне правопорушення, зобов'язані дотримуватися положень КУпАП, які регламентують не тільки стадію адміністративного розслідування, але й положення загальної частини адміністративно-деліктного провадження у питаннях мети, завдання та принципів регулювання правовідносин, пов'язаних з адміністративною відповідальністю, строку накладення адміністративного стягнення, строків й порядку направлення справи для розгляду до уповноваженого органу і строків розгляду справи таким органом й, зокрема, судом, відносно якої за законом встановлені нетривалі часові рамки їхнього розгляду.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) ЄСПЛ також встановив порушення частини 3 статті 6 Конвенції, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення уточнив в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення.
Отже, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, суть правопорушення, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішеннях у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, "Коробов проти України" від 21.07.2011 року, "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії" від 06.12.1998 року, Суд зазначив, що "суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумним сумнівом" і така "доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту" (п.150, п.65, п.253).
Відповідно до принципу "поза розумним сумнівом" (п.43 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Отже, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в інкримінованому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом".
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Відтак, за відсутності належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на підтвердження факту пошкодження ОСОБА_1 майна будинку культури с Йосипівка, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до вимог статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин: відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, оскільки судом не встановлена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження по справі на підставі положень пункту 1 статті 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учня Савранського ПЦПО , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП - закрити на підставі частини 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Суддя: О.Ю. Брюховецький