Справа № 522/17307/22
Провадження № 2/522/2321/24
09 квітня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,
за участі секретаря судового засідання - Глущенко Т. О.,
представника відповідача АТ «Сенс Банк» - адвоката Борщенка К. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання про прийняття уточненої позовної заяви ОСОБА_1 , зареєстрованої 18.12.2023, -
У грудні 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Бурлаченка Ігоря Володимировича, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чапського Артема Едуардовича, про визнання протиправним і скасування запису про право власності та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності.
16.12.2023 адвокатом Чапуріною С., яка діє від імені позивача ОСОБА_1 , через Електронний Суд подано уточнену позовну заяву, яка зареєстрована канцелярією суду 18.12.2023.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, зазначила, що клопотання, подані позивачем, у тому числі адвокатом Чапуріною С. В., вона підтримує.
Представник відповідача АТ «Сенс Банк» - адвокат Борщенко К. Ю. проти прийняття уточненої позовної заяви заперечував з посиланням на те, що така заява подана з порушенням вимог чинного цивільного процесуального законодавства.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.
Дослідивши уточнену позовну заяву, заслухавши представника відповідача АТ «Сенс Банк», суд дійшов наступного висновку.
Верховний Суд у постанові від 03 серпня 2020 року у справі №911/2139/19 зазначив, що чинним процесуальним законом не передбачено право позивача на подання заяви про «уточнення» позовних вимог, тому в разі надходження до суду такої заяви, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, слід розцінювати подану до суду заяву як: подання іншого (ще одного) позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, об'єднання позовних вимог, зміну предмета або підстав позову.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду у справах № 916/697/21, № 757/31785/19-ц.
Відповідно до вимог частин першої та третьої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 року у справі № 910/18389/20 зазначив, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Як слідує з уточненої позовної заяви, в ній позивач виклала інші вимоги, відмінні від вимог, заявлених при поданні позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Пункт 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України передбачає, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, законодавцем імперативно встановлено строк на подання позивачем, зокрема, заяви про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, а саме до закінчення підготовчого засідання.
З матеріалів справи слідує, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.02.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 грудня 2023 року.
Отже, відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, заява в порядку ст. 49 ЦПК України в даному випадку мала бути подана до 25.10.2023. Разом з тим, з такою заявою позивач звернулася до суду через Електронний Суд лише 16.12.2023, тобто з пропуском строку, визначеного п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України.
Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з ч. 4 ст. 127 ЦПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Разом з тим, позивач із заявою про поновлення процесуального строку на подання заяви в порядку ст. 49 ЦПК України не зверталася.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене вище, враховуючи, що позивачем пропущено строк на звернення до суду із заявою в порядку ст. 49 ЦПК України, клопотання про поновлення строку на звернення до суду з такою заявою від позивача не надходило, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення поданої позивачем заяви без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 126, 127, 260 ЦПК України, суд,
Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 , зареєстровану 18.12.2023 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА