Справа № 487/3353/24
Провадження № 1-кс/487/2610/24
23.04.2024 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання слідчої СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості про яке 11.04.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024230000000544, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Слідча СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Великолепетиського відділу Каховської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_7 , звернулася до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке 11.04.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024230000000544, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. В ході досудового розслідування встановлення наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Так, в ході проведення слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні отримані фактичні дані про те, що останній на даний час постійно перебуває на окупованій Російською Федерацією території України внаслідок збройного наступу та воєнної агресії проти України. Також в матеріалах провадження наявні дані, що ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування, прокуратури та суду, вільно пересувається окупованими РФ територіями України, звідки має можливість безперешкодно потрапити до території країни-агресора Російської Федерації, у тому числі з метою ухилення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин. Також ризик можливості переховуватись від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення кримінальної відповідальності підтверджується тяжкістю інкримінованого діяння, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину. Крім того, наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість ОСОБА_6 у разі застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою їх схилити до надання неправдивих показів, оскільки ОСОБА_6 тривалий час проживає в м. Нова Каховка Херсонської області, а тому через «третіх» осіб, маючи місці соціальні провладні зв'язки серед мешканців населеного пункту, може вплинути на їх свідчення, які підлягають допиту у суді під час розгляду справи судом по суті. Більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки та виконання обов'язків підозрюваним ОСОБА_6 . Таким чином, на даний час є достатні підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
У судовому засіданні захисник просила відмовити у задоволенні клопотання у зв'язку із недоведеністю ризиків, зазначених у клопотанні, та їх ґрунтуванні виключно на припущеннях.
Розгляд клопотання було проведено слідчим суддею в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024230000000544 від 11.04.2024 за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , розуміючи факт захоплення частини Херсонської області збройними силами РФ, будучи обізнаним, що Херсонська область є невід'ємною складовою частиною України, а порядок утворення органів законодавчої та виконавчої влади регулюється виключно Конституцією України та Законами України, свідомо поставив свої власні інтереси вище інтересів народу України, який став об'єктом збройної агресії з боку Російської Федерації, прийняв участь в проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території Херсонської області.
Так, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, які за результатами їх реалізації завдадуть шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності України, з метою підтримки збройної агресії Російської Федерації проти України, не пізніше 10 березня 2023 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Генічеськ Херсонської області, погодився на пропозицію невстановлених представників окупаційних органів влади та за добровільної згоди був призначений членом «виборчої комісії Херсонської області І скликання», який був створений державою-агресором російською федерацією для організації та проведення незаконних виборів на тимчасово окупованій території Херсонської області.
В подальшому, ОСОБА_6 приймав участь у роботі «виборчої комісії Херсонської області І скликання», чим забезпечив проведення виборчого процесу та формування представницьких органів влади держави-агресора на тимчасово окупованій території Херсонської області.
Так, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в м. Генічеськ Херсонської області, як член незаконно створеного окупаційною адміністрацією органу прийняв участь у засіданні «виборчої комісії Херсонської області І скликання», на якому здійснював перевірку правильності складання протоколів так званими «територіальними комісіями» про підсумки голосування, визначення відсотків голосів виборців за політичними партіями, які приймали участь у проведенні незаконних виборів та кількості депутатських мандатів до так званої «Херсонської обласної думи І скликання».
ОСОБА_6 у складі «виборчої комісії Херсонської області І скликання» прийняв рішення, шляхом голосування, яким відповідно до постанови № 22/145 від 10.09.2023 «Про результати виборів депутатів Херсонської обласної думи І скликання» затверджено протокол про результати виборів, вибори депутатів Херсонської обласної думи визнано такими, що відбулись, а результати - дійсними, визначено кількість депутатських мандатів виборчих об'єднань держави-агресора, а саме політичних партій «єдина Росія», «комуністичної партії Російської Федерації, «ліберально-демократичної партії Росії», «справедливої Росії - за правду», а також депутатів до незаконного органу влади - так званої «Херсонської обласної думи І скликання».
Внаслідок умисних дій ОСОБА_6 та прийняття участі в проведенні незаконних виборів як члена «виборчої комісії Херсонської області І скликання» забезпечено формування та функціонування на тимчасово окупованій території Херсонської області представницького органу влади держави-агресора Російської Федерації - так званої «Херсонської обласної думи І скликання».
05.04.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є участь в проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території.
05.04.2024 в газеті «Урядовий кур'єр», яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано повідомлення ОСОБА_6 про підозру за ч. 5 ст. 111-1 КК України та оголошення із повістками про виклик до слідчого на 09.04.2024, 10.04.2024, 11.04.2024 до СУ ГУНП в Херсонської області, за фактичним місцем розташування органу досудового розслідування (в межах територіальної юрисдикції), а саме за адресою: АДРЕСА_1 (наказ № 365 від 15.05.2023 «Про визначення місця дислокації слідчого управління ГУНП в Херсонській області), для вручення йому повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, допиту як підозрюваної, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій.
Крім того, повідомлення про підозру та вказані повістки розміщені на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».
Разом з тим на вказані дати та час підозрюваний ОСОБА_6 до слідчого не прибув, будь-які документи, які підтверджують поважність причин не прибуття не надав.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 48 КПК України слідчий обов'язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 КПК України участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника.
05.04.2025 через Південний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги залучено захисника за призначенням підозрюваному ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 .
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, викладені та підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема:
1.протоколом огляду відкритого ресурсу мережі Інтернет, а саме публікації в телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2023 під назвою «Херсонская область на 100% готова к предстоящим выборам в единый день голосования», відповідно якого голова так званої «виборчої комісії Херсонської області І скликання» ОСОБА_8 дає інтерв'ю щодо проведення виборчої кампанії та роботи виборчої комісії;
2.протоколом огляду від 19.02.2024 відкритого ресурсу мережі Інтернет, а саме сайту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - ІНФОРМАЦІЯ_4 , в ході якого оглянуто «Указ временно исполняющего обязанности губернатора Херсонской области» № 111-у від 30.05.2023 «Об утверждении ІНФОРМАЦІЯ_5 » від імені ОСОБА_9 з додатком - « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
3.протоколом огляду від 04.10.2023 відкритого ресурсу мережі Інтернет, а саме публікації в телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в якому міститься «Указ временно исполняющего обязанности губернатора Херсонской области №38-у от 21.02.2023 «О назначении членами избирательной комиссии Херсонской области».
4.протоколом огляду від 27.11.2023 офіційного веб-сайту « ІНФОРМАЦІЯ_6 », в ході якого оглянуто «Постановление №22/145 от 10 сентября 2023 года «О результатах выборов депутатов Херсонской областной Думы первого созыва» за підписом «председателя Избирательной комиссии Херсонской области М.Ю. Захаровой».
5.протоколом огляду від 12.10.2023 офіційного веб-сайту «Центральная избирательная комиссия Херсонской области», в ході якого оглянуто «Протокол избирательной комиссии Херсонской области о результатах выборов от 10 сентября 2023 года», в якому серед членів комісії зазначено ОСОБА_6 .
6.протоколом огляду від 11.10.2023 сайту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - ІНФОРМАЦІЯ_4 , в ході якого оглянуто «Указ губернатора Херсонской области» № 6-у від 19.01.2023 «Об избирательных комиссиях Херсонской области» від імені ОСОБА_9 .
7.протоколом огляду від 11.10.2023 відкритого ресурсу мережі Інтернет, а саме публікації в телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_7 » від 10.09.2023, яка містить відеофайл, на якому зафіксовано групу осіб (6 жіночої статі та 4 чоловічої), які зі слів однієї із жінок на відео є виборчою комісією, та під фіксацію голосують з приводу результатів виборів депутатів в «Херсонскую областную думу первого созыва». На вказаному відео зафіксовано чоловіка, який ззовні схожий на ОСОБА_6 .
8.висновком судово-портретної експертизи від 24.11.2023 №СЕ-19/116-23/18803-ФП, згідно якої на відеозаписі, оглянутому 11.10.2023 в публікації від 10.09.2023 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 » знаходиться ОСОБА_6 .
9.показами свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 які знають ОСОБА_6 як місцевого жителя м. Нова Каховка, та який з лютого 2022 року добровільно почав активно співпрацювати з окупаційною владою.
Ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
Згідно ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
В ході досудового розслідування отримано інформацію, що ОСОБА_6 постійно перебуває на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що також підтверджується інформацією отриманої від оперативного підрозділу УСР у Херсонській області ДСР НПУ, якому доручено розшук підозрюваного та інформацією УІАП ГУНП в Херсонській області про відсутність даних про перетин вказаної особи державного кордону. Також факт перебування ОСОБА_6 на тимчасово окупованій території Херсонської області підтверджується відеопублікацією в телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 07.03.2024, де він дає інтерв'ю.
Крім того, ОСОБА_6 є обвинуваченим у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-1 ч.5 КК України.
12.04.2024 підозрюваний ОСОБА_6 оголошений у розшук, у тому числі міжнародний.
Разом з цим, ОСОБА_6 , усвідомлюючи те, що він підозрюється у вчиненні злочину проти основ національної безпеки, за який передбачено кримінальну відповідальність, під час повномасштабного вторгнення РФ та військової окупації частини Херсонської області, перебуває на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від слідства та суду та уникнення такої відповідальності, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Розшук підозрюваного триває, державний кордон України він не перетинав, на обліку як внутрішньо переміщена особа не перебуває.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 23.04.2024 року було надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) кримінального правопорушення.
Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри за ч. ст. 111-1 КК України, а також враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також прокурором у судовому засіданні доведено, що існує ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу ОСОБА_6 на свідків. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами, ОСОБА_6 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Метою запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, в разі визнання винуватим підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої. Громадянин України ОСОБА_6 народився у 1982 році у м. Нова Каховка Херсонської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Пунктом 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07р. - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного на свободу.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України, у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_6 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення його належної процесуальної поведінки, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. За вказаних вище обставин запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантію його належної процесуальної поведінки на даній стадії кримінального провадження.
Обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не тотожне застосуванню такого, оскільки після затримання ОСОБА_6 питання можливості застосування до нього обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м'який запобіжний захід буде розглядатися судом у встановленому законом порядку. Відтак розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України суд позбавлений можливості застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Більш того, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 КПК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України - тримання під вартою (ч. 6 ст. 176 КПК України).
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 КПК України, строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193, 194, 197, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчої СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 задовольнити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке 11.04.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024230000000544.
Після затримання ОСОБА_6 , не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки до місця кримінального провадження, доставити до слідчого судді, суду для розгляду за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 26.04.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1