Справа № 474/1496/23
Провадження № 2/474/59/24
Іменем України
26.04.24р. с-ще Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Сокола Ф.Г.
за участю секретаря судового засідання Лисейко Т.А.
позивача ОСОБА_1
представниці позивача ОСОБА_2
розглянув у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом, -
встановив:
13.11.2023р. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви поданої до суду 21.03.2024р. в порядку, визначеному ст. 49 ЦПК України, просить визнати за ним у порядку спадкування за законом як спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 5,17 га, яка розташована в межах території Новопавлівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і складається із земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер 4822383801:03:000:0253, земельної ділянки № НОМЕР_2 кадастровий номер 4822383801:02:000:0255 (далі - спірна земельна ділянка), та належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власністю на землю серії МК № 079201 від 06.05.2003р., зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 131.
Спадкодавець ОСОБА_3 до весни 2006р. проживав без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 як рідною бабусею позивача по матері - ОСОБА_5 . ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач є єдиним спадкоємцем за законом четвертої черги відповідно до ст. 1264 ЦК України після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Адамівка Врадіївського району Миколаївської області, якого позивач вважав своїм дідом. Вони проживали однією сім'єю до моменту смерті спадкодавця ОСОБА_3 понад п'ять років, вели спільний побут, мали взаємні права та обов'язки, спільний бюджет. Позивач здійснював постійний догляд за останнім через його похилий вік та стан здоров'я, здійснив його поховання та отримав свідоцтво про смерть, правовстановлюючі документи на землю.
Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, в тому числі земельна ділянка площею 5,17 га, яка розташована в межах території Новопавлівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власністю на землю серії МК № 079201 від 06.05.2003р., зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 131.
Протягом всього часу проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 позивач користувався та використовує по даний час особисто вказане спадкове майно, виготовив всю технічну документацію на земельні ділянки, сплачував за всі роки користування та сплатив за 2023р. земельний податок.
Вказував, що він, як єдиний спадкоємець за законом четвертої черги, враховуючи, що проживав на момент смерті із спадкодавцем однією сім'єю понад 5 років у житловому будинку, з березня 2006р., є таким, що вчасно прийняв спадщину, а тому звернувся до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом лише у жовтні 2023р., де 05.10.2023р. нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через відсутність рішення суду про встановлення факту проживання спадкоємця однією сім'єю зі спадкодавцем та пропуск строку для прийняття спадщини, встановленого законами України.
Інших спадкоємців у померлого, окрім позивача немає.
А тому посилаючись на вищевикладене, та приписи ст. ст. 328, 1216, 1223, 1225, 1258, 1264, 1269 ЦК України, позивач просив позов задовольнити.
У судовому засіданні позивач та його представниця ОСОБА_2 позов підтримали та наполягали на його задоволенні.
Представник відповідача ОСОБА_6 в судові засідання не з'явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст. ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату та місце судового розгляду. Водночас, 05.12.2023р., 18.01.2024р., 11.03.2024р., 24.04.2024р. та 25.04.2024р., звернувся до суду із заявами про визнання позову, в яких позов визнає в повному обсязі, та в них же вказує, що наслідки визнання позову відповідачеві зрозумілі. Також просить провести розгляд справи без участі представника відповідача у зв'язку із завантаженістю в роботі.
З огляду на приписи ст.ст. 211, 223 ЦПК України суд визнав за можливе розглянути справу по суті без учасників судового розгляду, які не з'явилися в судове засідання, оскільки неявка останніх не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідив письмові докази, заслухавши пояснення позивача та його представниці, показання свідків, судом встановлено таке. При цьому позивач пояснив, що дійсно з 2007 року місце його проживання зареєстровано в м. Одеса, однак він фактично до 2012 року проживав в с. Адамівка.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 у с. Біляєве Врадіївського району Миколаївської області, та у свідоцтві про її народження серії НОМЕР_3 виданому повторно 22.11.2011р. виконавчим комітетом Новопавлівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області батьком вказано ОСОБА_8 , а матір'ю - ОСОБА_4 .
21.11.1997р. Адамівською сільською радою Врадіївського району Миколаївської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 4. За результатами реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище з “ ОСОБА_10 ” на “ ОСОБА_11 ”. (свідоцтво про укладення шлюбу видане 21.11.1997р.).
Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_8 у с. Олексіївка, Миколаївського району та у свідоцтві про його народження серії НОМЕР_4 виданому Олексіївською сільською радою Миколаївського району Одеської області 14.05.1981р. батьком вказано ОСОБА_9 та матір'ю - ОСОБА_7 .
Згідно з паспортом громадянина України серії та номеру НОМЕР_5 виданого 25.02.1998р. Врадіївським РВ УМВС України у Миколаївській області ОСОБА_1 місцем його реєстрації значиться: гуртожиток АДРЕСА_1 . Запис про реєстрацію місця проживання вчинено 17.10.2007р.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 видане 12.11.2010р. Новопавлівською сільською радою Врадіївського району Миколаївської області).
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_7 видане 01.06.2021р. виконавчим комітетом Оноківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області).
Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії МК № 079201 виданого Врадіївською райдержадміністрацією 06.05.2003р., ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку площею 5,17 га, яка розташована в межах території Новопавлівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка складається із земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер 4822383801:03:000:0253 площею 4,55 га та земельної ділянки № НОМЕР_2 кадастровий номер 4822383801:02:000:0255 площею 0,61 га.
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 помер в с. Адамівка Врадіївського району Миколаївської області (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_8 видане 25.04.2012р. виконавчим комітетом Адамівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області Україна).
За даними Новопавлівського старостинського округу Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та у зв'язку з хворобою, приблизно з 2006р. проживав однією сім'єю з онуком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Адамівка. Протягом всього часу поживання однією сім'єю з ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 користувався та використовує по даний час спадкове майно (земельну ділянку площею 5,17 га) (довідка № 147 від 29.09.2023р. за підписом в.о. старости ОСОБА_12 ).
З довідки в.о. старости Адамівського старостинського округу Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області Гортовенко С. вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку з хворобою проживав за адресою: АДРЕСА_3 , з березня 2006р. по день смерті (свідоцтво про смерть серії та номеру НОМЕР_8 видане 25.04.2012р.) однією сім'єю з його онуком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який здійснив поховання та вступив в управління спадковим майном. Протягом всього часу поживання однією сім'єю з ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 користувався та використовує по даний час спадкове майно (земельну ділянку площею 5,17 га).
07.11.2023р. на заяву (запит) ОСОБА_1 надано витяг № НВ-4800518942023 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 4822383801:03:000:0253 площею 4,5510 га, у розділі якого “Відомості про державну реєстрацію земельної ділянки” зазначено інформацію про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки - технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 05.10.2023р., ФОП ОСОБА_13 , а також зазначено дату державної реєстрації земельної ділянки 06.11.2023р. У розділі витягу “Відомості про право власності/право постійного користування внесені до поземельної книги, крім відомостей про речові права, що виникли після 01.01.2013р.” внесені відомості про власника - ОСОБА_3 , та документ, що є підставою для виникнення права - рішення органу виконавчої влади Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області 25.02.2003р. 97-р, та документ, що посвідчує право - державний акт від 06.05.2003р. МК 079201.
07.11.2023р. на заяву (запит) ОСОБА_1 надано витяг № НВ-4800519042023 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 4822383801:02:000:0255 площею 0,6152 га, у розділі якого “Відомості про державну реєстрацію земельної ділянки” зазначено інформацію про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки - технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 05.10.2023р., ФОП ОСОБА_13 , а також зазначено дату державної реєстрації земельної ділянки 30.10.2023р. У розділі витягу “Відомості про право власності/право постійного користування внесені до поземельної книги, крім відомостей про речові права, що виникли після 01.01.2013р.” внесені відомості про власника - ОСОБА_3 , та документ, що є підставою для виникнення права - рішення органу виконавчої влади Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області 25.02.2003р. 97-р, та документ, що посвідчує право - державний акт від 06.05.2003р. МК 079201.
Позивачем надано квитанцію 0.0.3260220031.1 від 19.10.2023р. про сплату 4 840 грн. 95 коп. в рахунок оплати земельного податку з фізичних осіб, с. Новопавлівка Первомайського району Миколаївської області, призначення платежу 101:2960418614:18010700, період оплати 19.10.2023-19.10.2023, в якій платником вказано ОСОБА_1 .
З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Первомайського районного нотаріального округу Демченко Т.М. вбачається, що позивачеві ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 5,17 га після померлого ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_3 . Постанову вмотивовано тим, що згідно ст. 1264 ЦК України - у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини. Відповідно до пп. 4.3, 4.4 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України факт проживання спадкоємців однією сім'єю зі спадкодавцем підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту проживання спадкоємців однією сім'єю зі спадкодавцем. Таким чином, не встановлено факт, що підтверджує проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Також відповідно до ст. 1270 ЦК України - ОСОБА_1 не звернувся до нотаріуса за місцем відкриття спадщини з заявою про прийняття спадщини у визначений законом строк, а також не пред'явив докази про постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою, які необхідні згідно зі ст. 1268 ЦК України, та як того вимагає п. 3 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Таким чином ОСОБА_1 не подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, та вважається таким, що не прийняв спадщину.
Відповідно до інформації приватного нотаріуса Первомайського районного нотаріального округу Демченко Т.М. № 630/02-14 від 14.12.2023р. та Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 75127785 від 14.12.2023р. - спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 не відкривалася.
Як вбачається з показань свідка ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , вони тривали час знали родину позивача ОСОБА_1 (з дитинства позивача), його покійних батьків, з якими перебували у дружніх відносинах. Знають, що у позивача були дід ОСОБА_16 та баба ОСОБА_17 . Проживали в с. Адамівка. Дід ОСОБА_16 проживав з ОСОБА_18 в одному будинку, дід був похилого віку. Позивач перевіз діда з с. Новопавлівка до с. Адамівка весною 2005 чи 2006р. Коли відвідували місце проживання позивача дід проживав з ним. Позивач з дідом мали спільний побут та вели спільне господарство, позивач користувався майном діда, зокрема і земельною ділянкою, якою продовжив користуватися після смерті діда.
Суд визнає достовірність показань свідків, оскільки вони тривалий час знали позивача та його діда. Показання свідків не суперечать дослідженим в судовому засіданні доказам.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Зазначене положення також закріплено в ст.ст. 81 та 131 ЗК України, п. 22-1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004р. “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”, згідно яких громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
За вимогами ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.
Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім'ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.
Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно з частиною другою статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Тлумачення наведеної норми права вказує, що для визначення статусу сім'ї необхідно встановити три складові: особи спільно проживали; ці особи пов'язані спільним побутом; ці особи мають взаємні права та обов'язки.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
23.01.2024р. Велика Палата Верховного Суду у справі № 523/14489/15-ц виклала правову позицію щодо встановлення судами факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, згідно якого у справах позовного провадження факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти належать до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов'язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов'язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України). В резолютивній частині рішення у справах позовного провадження суд має зробити висновок про задоволення позову чи про відмову у позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог. Вимоги про встановлення юридичного факту не є вимогами, які забезпечують ефективний захист прав у справах про поділ майна подружжя, а лише підставою для вирішення такої справи.
Таким чином, у матеріалах справи достатньо доказів того, що ОСОБА_1 проживав однією сім'єю з ОСОБА_3 однією сім'єю з початку 2007 року до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з урахуванням позиції позивача, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 788 грн. 68 коп. понесені позивачем при подачі позову до суду покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 200, 258-268 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у порядку спадкування за законом як спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 5,17 га, яка розташована в межах території Новопавлівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і складається із земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер 4822383801:03:000:0253, земельної ділянки № НОМЕР_2 кадастровий номер 4822383801:02:000:0255, яка належала померлому ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власністю на землю серії МК № 079201 від 06.05.2003р., зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 131.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 788 (дві тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 68 коп. покладаються на позивача ОСОБА_1 .
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний “26” квітня 2024 року.
Суддя Ф.Г. Сокол