Справа № 127/4731/24
Провадження 2/127/546/24
26 квітня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Борисюк І.Е., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання, -
До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання.
Позов мотивований тим, що позивач є сином відповідача. На даний час позивач є повнолітнім, однак навчається в ДПТНЗ «Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище № 10» денної форми навчання з 01.09.2021 по 30.06.2024. Позивач не має змоги влаштуватись на роботу та мати самостійний заробіток через занятість у навчальному процесі, тому потребує матеріальної допомоги до закінчення навчання. Відповідач матеріальної допомоги не надає, офіційно працевлаштований, є фізично здоровим, працездатним, тому може надавати матеріальну допомогу.
Вищевикладене й стало підставою для звернення позивача до суду із вимогами про стягнення на його користь з ОСОБА_2 аліментів на його утримання в розмірі частки від усіх видів заробітку відповідача, починаючи з дати подання позову і до закінчення позивачем навчання, але не більше ніж до досягнення позивачем двадцяти трьох років.
Ухвалою судувід 29.02.2024 вищевказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, даною ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалу суду від 29.02.2024 та копію позовної заяви із доданими до неї документами, отримано відповідачем особисто 22.03.2024, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 20)
Тому, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
У строк, визначений судом ухвалою від 29.02.2024, від відповідача відзив на позов не надійшов.
Будь-які докази по справі, крім поданих позивачем разом із позовною заявою, чи клопотання, від учасників справи на адресу суду не надходили.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 279 ЦПК, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 29.11.2005 Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актовий запис № 3470. (а.с. 6)
Відповідно до довідки № 30, виданої 15.01.2024 Головою квартального комітету/комітету мікрорайону «Соняшник» Муржак А.П., та відповіді № 470741 від 29.02.2024 з ЄДДР, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає разом з мамою - ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 7, 14)
Згідно довідки, виданої 19.12.2023 Державним професійно-технічним навчальним закладом «Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище», ОСОБА_1 навчається у вказаному навчальному закладі за професією «Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення» на денній формі навчання; термін навчання - з 01.09.2021 по 30.06.2024. (а.с. 8)
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Оскільки відповідач є батьком позивача, останній правомірно звернувся до суду із даним позовом.
Згідно із ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до положень СК України, обрання способу стягнення аліментів у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі, здійснюється саме позивачем, яким як вбачається з позовної заяви, обрано спосіб стягнення аліментів в частці від доходу батька.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 - ч. 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.
Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.
Також, судом в ухвалі від 29.02.2024 було роз'яснено сторонам по справі наслідки ненадання суду доказів по справі, дії в разі неможливості надання доказів, а також право і порядок звернення до суду із заявами та клопотаннями.
Отже, кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.
Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 2, п. 4, п. 6 - п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та положення ч. 8 ст. 279 ЦПК України, судом досліджуються письмові пояснення, викладені позивачем в позовній заяві, та докази надані разом із нею.
Суд, дослідивши письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого є ОСОБА_2 - відповідач по справі, є повнолітньою особою, навчається у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище», за професією «Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення». Термін навчання - до 30.06.2024.
При визначені розміру аліментів та матеріальних можливостей відповідача судом враховано, що відповідачем не повідомлено відомостей щодо неможливості сплачувати аліменти за станом здоров'я, отже можливо дійти висновку, що платник аліментів є працездатною, здоровою людиною.
Разом з тим, на час ухвалення судового рішення суду не повідомлено ні позивачем, ні відповідачем відомостей щодо: відсутності/наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина; наявності на праві власності, володіння та/або користування у відповідача майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, а також інші обставини, що мають істотне значення. Позивачем не надано доказів здійснення витрат відповідачем, у тому числі, на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Також при визначені розміру аліментів судом враховано матеріальне становище позивача, який навчаючись на денній формі навчання, самостійного доходу (заробітку) не має.
Водночас судом прийнято до уваги, що відповідач не скористався своїми процесуальними правами, не надав суду будь-яких доказів, які б повинні були бути враховані судом при вирішенні даного спору. Таким чином, судом не встановлено неможливості відповідачем надавати своєму сину матеріальну допомогу, якої він потребує у зв'язку із навчання.
Приймаючи до уваги ч. 2 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів, судом прийнято до уваги можливість й матері надавати утримання своєму повнолітньому сину.
Враховуючи вищевказане, суд прийшов до висновку, що відповідач може надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину, якої він потребує у зв'язку із навчання, в розмірі частки від свого заробітку (доходу) щомісячно.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, яка застосовуються в даному випадку на підставі ч. 1 ст. 201 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до переконання в наявності підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на його утримання, як особи, яка продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, у розмірі частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно.
Положеннями ст. 199 СК України чітко визначено, що аліменти на повнолітню особу, яка потребує матеріальної допомоги, стягуються виключно у зв'язку із навчанням, право на які припиняєтьсяу разі припинення навчання. Якщо навчання припиняється після досягнення особою двадцяти трьох років, то право на аліменти припиняється із досягненням цією особою двадцяти трьох років. З матеріалів справи вбачається, що термін навчання ОСОБА_1 закінчується 30.06.2024, а двадцяти трьох років він досягне 14.11.2028. Таким чином, в даному випадку, аліменти можуть стягуватися до припинення навчання - по 30.06.2024, а в разі продовження навчання - до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років - ІНФОРМАЦІЯ_2 , за умови якщо він не припинить навчання раніше.
Суд звертає увагу сторін по справі, що ухвалення даного судового рішення не позбавляє платника або одержувача аліментів права звернутися до суду в разі зміни згодом матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, на підставі ч. 1 ст. 192 СК України.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд прийшов до наступного висновку.
Враховуючи те, що позивач на момент звернення до суду був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», задоволення позову в повному обсязі, а також положення ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 211, 20 гривень.
Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат суду не надано.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
На підставі викладеного та керуючись ст. 182, ч. 1 ст. 191, ст.ст. 199-201 СК України, ст.ст. 12, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 11-13, 76-83, 89, 133, 141, 229, 235, 258, 259, 263-265, ч. 4 ст. 268, ст.ст. 273-275, 278, 279, 354, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання у розмірі частки від заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, починаючи з 12.02.2024 до припинення навчанняОСОБА_1 , але не більше, ніж до 14.11.2028.
Допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 : ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 .
Рішення суду складено 26.04.2024.
Суддя: