Справа №2-
2233
2007 рік
11 липня 2007 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки
Крим у складі судді Земляної Г.В., при секретарі Копистко О.М., розглянувши у
відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта, цивільну справу по позову
Державної медичної установи «Санаторій «Бєлорусь» Управління справами
Президента Республіки Бєларусь до ОСОБА_1 про стягнення суми,
суд
Відповідач ОСОБА_1 заперечує проти заявлених вимог.
Представник позивача Державної медичної установи «Санаторій
«Бєлорусь» Управління справами Президента Республіки Бєларусь(далі ДМУ
«Санаторій «Бєларусь» УС Президента Республіки Бєларусь), вточнивши позивні
вимоги, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 у рахунок
відшкодування збитку, завданого підприємству на підставі ст.1167 ЦК України.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що відповідно наказу Управляючого справами
Президента Республіки Бєларусь від 19 січня 2004 року № 19 з метою
впорядкування послуг сотового телефоного зв'язку наказом № 21\1 ДМУ «Санаторій
«Бєларусь» УС Президента Республіки Бєларусь» від 12 лютого 2004 року ухвалено
перелік посадових осіб, які мають право на користування сотовим телефоним
зв'язком в межах встановлених лимитів згідно посадових обов'язків. Пунктом 6
наказу № 21\1 ДМУ «Санаторій «Бєларусь» УС Президента Республіки Бєларусь»
встановлено, що оплата послуг сотового телефоного зв'язку, яким користувалися
абоненти вище ніж встановлено лімітом, повинна здійснюватися за рахунок
особистих коштів абонентів. Актом комплексної ревізії фінансово-господарської
діяльності від 02 листопаду 2006 року було встановлене, що послугами сотового
телефоного зв'язку працівники установи користуються зверх ліміту. Крім того при
розрахуванні даної послуги вище ніж встановлено лімітом в 2005 році та в січні-
вересні 2006 року у розмір ліміту не включено ежемісячну абонетську плату,
через що у вказаний період затрати во позабюджетною діяльністю завищені на 7519
гривень 26 копійок. Відповідач працює у позивача водієм та згідно контракту №
1849879 від 01 лютого 2002 року та додаткової угоди від 10 квітня 2004 року та
наказу № 91 МУ «Санаторій «Бєларусь» УС Президента Республіки Бєларусь» «Про
корпоративний мобільний зв'язок» має ліміт на користування послугами сотового
телефоного зв'язку у розмірі 40 гривень. За період з 2005 року та по вересень
2006 року за відповідачем встановленна заборгованість за користування послугами
сотового мобільного зв'язку у суммі 1981 гривень 70 копійок. Так як позивачу
вказано усунути факт виявленого правопорушення і стягнути шкоду, позивач
звернувся до суду.
Відповідач заперечував проти заявлених вимог, так як шкоди
підприємству не завдав. Він дійсно користувався послугами сотового телефоного
зв'язку тільки у випадках пов'язаних з роботою. Не міг контролювати сумму
ліміту, так як всі розрахунки проводила бухгалтерія. Шкоду підприємству не
завдано. Він не є матеріально-відповідальної
особою.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд уважає, що
вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Судом установлено, що відповідач 05 лютого 1996 року був прийнятий на
роботу ДМУ »Санаторій «Бєларусь» УС Президента Республіки Бєларусь на посаду
начальника гаражу, де і працює по наступний час на посаді механіка гаражу ( арк.
спр. 45).
Актом комплексної ревізії фінансово-господарської діяльності ДМУ
«Санаторій «Бєларусь» УС Президента Республіки Бєларусь від 02 листопаду 2006
року встановлено перешищення ліміту на послуги сотового телефоного зв'язку за
рахунок прибутку підприємства у суммі 19150 гривень 58 копійок та при
розрахуванні вартості послуги вище встановлених лімітів в 2005 році та в січні
- вересні 2006 року у розмір ліміту не включалась щомісячна абонентська плата,
через що витрати позабюджетної діяльності завишені на 7519 гривень 26 копійок
(арк.спр.20-22). Згідно звіту про витрати коштів на оплату послуг Українського
мобільного зв'язку за відповідачем числиться заборгованість у розмірі за 2005
рік 1132 гривень 08 копійок, а за 9 місяців 2006 року 849 гривень 62 копійок
(арк.спр.22-23). Згідно наказу № 91 «Про корпоративний мобільний зв'язок» ДМУ
«Санаторій «Бєларусь» УС Президента Республіки Бєларусь» від 16 вересня 2004
року відповідач мав право користуватися послугами корпоративного мобільного
зв'язку з лімітом на сумму 40 гривень.
Таким чином, судом встановлено, що сторони знаходилися у трудових
відношеннях у їх відношення регулювалися у рамках Кодексу України про працю,
яким не передбачено стягнення шкоди у повному обсязі із особи із якою не
укладено договір про повну матеріальну відповідальність.
У відповідності зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна
неправомірними діями майновим правам юридичної особи, а також шкода заподіяна
майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка скоїла
шкоду.
Ця норма Цивільного кодексу України регулює не договірні відношення,
їх суб'єкти не знаходяться у договірних відношеннях між собою(деліктна
відповідальність). Для наступу деліктної відповідальності необхідно мати склад
правопорушення.
Однако, встановлений комплексної ревізією факт перевищення ліміту за
мобільний зв'язок, не свідчить про заподіяння підприємству шкоди, так як
вказанна сумма була списана з прибутків підприємства.
При таких обставинах, вимоги позивача про стягнення з відповідача
матеріальної шкоди, заподіяної під час виконання трудових обов'язків не
підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15,30,62,203 ЦПК України,
1166 ЦК України, суд
У задоволенні позову Державної медичної установи «Санаторій
«Бєлорусь» Управління справами Президента Республіки Бєларусь до ОСОБА_1 про стягнення шкоди - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд
Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд у порядку й строки
встановлені ст.ст.294,296 ЦПК України.
Суддя
Ялтинського міського
суда
Г.В.Земляна