4
Справа № 2-609
2007 року
06 березня 2007 року Ялтинський міський суд Автономної республіки Крим у складі
судді Ганича М.Ф., при секретарях Реммер М.О. і Василенко О.І., з участю
адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі
суду у м. Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_2,
ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи - Ялтинська міська Рада, Комунальне
підприємство «Ремонтно-експлуатаційна організація №2» про усунення перешкод в
користуванні підсобними приміщеннями та відновлення пошкодженого майна,
Позивачі, уточнивши в судовому засіданні свої позовні вимоги, просять суд,
зобов'язати відповідачів відновити пошкоджену відповідачами шиферну крівлю в
приміщеннях літер 5-1 і 5-2 літер «Б» у будинку АДРЕСА_1
і демонтований відповідачами електрокабель, який був прокладений до вказаних
приміщень, а також зобов'язати відповідачів не чинити їм перешкод в
користуванні вказаними підсобними приміщеннями, забезпечивши вільний доступ до
вказаних приміщень.
Позовні вимоги мотивують тим, що вони є наймачами квартири 4, розташованої в
будинку АДРЕСА_1. До вказаної квартири відносяться
підсобні приміщення, розташовані в літері «Б» (приміщення 5-1 і 5-2), які
знаходяться у дворі вказаного будинку. Відповідачі при проведенні самовільної
реконструкції підсобних приміщень сараю 1 і тамбура 11, розташованих в літер
«Б» пошкодили шиферну крівлю їх підсобних приміщень і порушили систему
електропроводки, демонтував електрокабель. Крім того, відповідачі чинять їм
перешкоди в користуванні вказаними підсобними приміщеннями, оскільки встановили
на хвіртці через яку здійснюється вхід у двір будинку замок, у зв'язку з чим
вони не можуть пройти до своїх підсобних приміщень.
Відповідачі позовні вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_2 не визнали,
посилаючись на те, що підсобні приміщення 5-1 і 5-2, якими користуються
позивачі є самовільними. Крім того, при проведенні реконструкції своїх
підсобних приміщень вони ніяких неправомірних дій відносно вказаних приміщень
не здійснювали і шиферну крівлю не пошкоджували. Вказані приміщення протягом
довгого часу не ремонтувалися позивачами і знаходяться вкрай незадовільному
стані. Крім того, відповідачі пояснили, що при виробництві реконструкції своїх
підсобних приміщень електрокабель позивачів вони не пошкоджували. Крім того,
відповідачі пояснили, що оскільки з їх квартири була скоєна крадіжка, з метою
обмеження доступу в двір стороннім вони дійсно встановили на хвіртці замок,
проте перешкод в користуванні підсобними приміщеннями позивачам вони не чинять,
оскільки не заперечують проти того, щоб позивачі зробили собі дублікати ключів
від замка на хвіртці.
Представник Ялтинської міської Ради, яка залучена до участі в справі як третя
особа, в судовому засіданні пояснив, що квартира АДРЕСА_1 є власністю Ялтинської міської Ради і знаходиться на балансі КП РЕО
№2, яке зобов'язане контролювати належну експлуатацію даного домоволодіння.
Представник КП РЕО №2 в судовому засіданні пояснив, що підсобні приміщення
позивачів не є самовільними. Квартира, в якій проживають позивачі і підсобні
приміщення, якими вони користуються знаходяться на балансі КП РЕО №2 і передані
позивачам в користування на підставі договору житлового найма.
Вислухавши сторони, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає,
що позов ОСОБА_3 і ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 є наймачами
квартири 4 в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 37,0 кв.
метрів, що підтверджується копією особистого рахунку на вказану квартиру(а.с.
174).
Вказана квартира є власністю Ялтинської міської Ради, що підтверджується копією
рішення виконкому Ялтинської міської Ради №459 від 11.09.1968 року (а.с.
101-102), копією довідки КП БТІ м. Ялти (а.с.95) і знаходиться на балансі КП
РЕО №2, що сторони в судовому засіданні не оспорювали. До вказаної квартири
відносяться підсобні приміщення в літері «Б» 5-1, площею 11,1 кв. метрів і 5-2,
площею 5,5 кв. метрів, які знаходяться в користуванні позивачів і що
підтверджується довідкою КП РЕО №2 (а.с.20), копією довідки КП РЕО №2 від
25.04.2005 року (а.с.25), копією акту фактичного користування житловими і
підсобними приміщеннями (а.с.63), копією додаткового акту користування
житловими і підсобними приміщеннями (а.с.88), а також матеріалами інвентарної
справи на вказане домоволодіння, дослідженої судом.
При цьому представник КП РЕО №2, на балансі якого знаходиться житловий будинок
АДРЕСА_1 в судовому засіданні пояснив, що вказівка в
акті фактичного користування житловими і підсобними приміщеннями від 15 березня
1999 року про те, що будови в літер «Б» 5-1 і 5-2, які знаходяться в
користуванні позивачів є самовільними не відповідає дійсності, оскільки вказані
будови не є самовільними, а вказівка про те, що вони самовільні відносилася до
того, що вони самовільно були переобладнані під житлові приміщення.
При цьому суд вважає, що вимоги позивачів про покладання на відповідачів
обов'язку відновити, пошкоджену шиферну крівлю в підсобних приміщеннях літер
5-1 і 5-2 і електрокабель, який був демонтований не підлягають задоволенню з
наступних підстав.
Згідно ст.60 ч.1 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,
на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Не дивлячись на цю вказівку закону, позивачі на підтвердження своїх вимог про
те, що з вини відповідачів була пошкоджена шиферна крівля, а також демонтований
електрокабель не представили суду ніяких достовірних доказів.
При цьому посилання позивачів на акт комісії КП РЕО №2 від 13 травня 2005 року
про те, що в результаті виробництва будівельних робіт при реконструкції
підсобного приміщення була пошкоджена шиферна крівля і електропроводка(а.с.21)
не може бути взяте до уваги як безперечний доказ вини відповідачів в
пошкодженні шиферної крівлі і електропроводки, оскільки з вказаним актом
відповідачі ознайомлені не були. Крім того, вказаний акт фактично встановив
саму наявність пошкоджень, а не винні дії відповідачів.
Відповідачі в судовому засіданні факт пошкодження крівлі і електропроводки в
підсобних приміщеннях позивачів заперечують, пояснюючи, що вказані підсобні
приміщення прийшли в непридатність з вини самих позивачів, які не займаються їх
належним утриманням і ремонтом.
При цьому суд приймає до уваги, що доводи відповідачів підтверджуються
висновком судової будівельно-технічної експертизи від 22 лютого 2006 року, з
висновків якої слідує, що на день огляду приміщення №5-1 і №5-2 в літері «Б»
домоволодіння АДРЕСА_1 знаходяться у незадовільному
технічному стані. Дані приміщення тривалий час не експлуатувалися, ремонтні
роботи своєчасно не проводилися. Встановити візуально (оглядом) точний час
виникнення даних руйнувань не представляється можливим (а.с.68-76).
Крім того, в своїх позовних вимогах позивачі не вказали які конкретно роботи по
відновленню втраченого майна необхідно провести, в якому об'ємі і на яку суму.
Згідно ст.11 ч.1 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за
зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в
межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які
беруть участь у справі.
Разом з тим, позовні вимоги позивачів в частині покладання на відповідачів
обов'язку не чинити їм перешкод в користуванні підсобними приміщеннями літер
5-1 і 5-2 і забезпечити вільний доступ до вказаних приміщень через хвіртку, на
яку відповідачі встановили замок підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст.48 Закону України «Про власність»,власник має право
вимагати усунення будь яких порушень його права, хоча б ці порушення і не були
поєднані з позбавленням володіння, та відшкодування заподіяних цим збитків.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що в користуванні позивачів
знаходяться підсобні приміщення літер 5-1 і 5-2, розташовані на прибудинковій
території будинку АДРЕСА_1 в літері «Б», прохід до яких
здійснюється через хвіртку. При цьому встановлено, що відповідачі встановили на
хвіртці замок і не передали позивачам ключ від неї, у зв'язку з чим позивачі не
можуть пройти до своїх підсобних приміщень.
Вказані обставини відповідачами в судовому засіданні не заперечувалися, при
цьому відповідачі пояснили, що вони дійсно встановили на хвіртці замок, у
зв'язку з тим, щоб сторонні люди не мали доступу в загальний двір.
Суд вважає, що при таких обставинах вимоги позивачів в цій частині позову
засновані на законі і підлягають задоволенню. При цьому суд вважає необхідним,
визначити спосіб усунення перешкод відповідно до якого на відповідачів
необхідно покласти обов'язок передати позивачам ключ від замка на вказаній
хвіртці, щоб вони мали безперешкодний доступ до своїх підсобних приміщень.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в частині усунення
перешкод в користуванні підсобними приміщеннями підлягають задоволенню, з
відповідачів на користь позивачів підлягає стягненню судовий збір в сумі по
4,25 гривень з кожного.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги майнового характеру позивачів не підлягають
задоволенню, з позивачів підлягає стягненню судовий збір в цій частині позову в
сумі 51 гривна.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,60,209, 212-215 ЦПК України,
ст.48 Закону України «Про власність», суд
Позов ОСОБА_3 і ОСОБА_2- задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_4 і ОСОБА_5
не чинити ОСОБА_3 і ОСОБА_2 перешкод
в користуванні підсобними приміщеннями літер 5-1 і літер 5-2, розташованими в
літері «Б» будинку АДРЕСА_1 забезпечивши вільний доступ
до вказаних приміщень шляхом передачі ключів від замка хвіртки через яку
здійснюється вхід в двір вказаного будинку.
В решті частини позову ОСОБА_3 і ОСОБА_2 -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 і ОСОБА_5
на користь ОСОБА_3 і ОСОБА_2 судовий
збір в сумі по 4(чотири) гривни 25 копійок з кожного.
Стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 судовий
збір в сумі по 25 (двадцять п'ять) гривень 50 копійок з кожного.
Стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної
справи Ялтинським міським судом АРК з ОСОБА_4 і
ОСОБА_5 по 3 (три) гривни 75 копійок з кожного і з
ОСОБА_3 і ОСОБА_2 по 11 (одинадцять)
гривень 25 копійок з кожного.
На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд АРК через
Ялтинський міський суд АРК в порядку та строки, передбачені ст.ст.294-296 ЦПК
України.
Суддя: