Справа № 346/7194/23
Провадження № 2/346/467/24
15 квітня 2024 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Третьякової І.В.,
за участю:
секретаря судових засідань - Дутчак Х.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Коломийської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, -
05.12.2023р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила встановити факт родинних відносин, а саме, що позивач являється двоюрідною племінницею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Коломия, Коломийського району Івано-Франківської області. Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 та грошові вклади, що знаходяться на рахунках у АТ «Ощадбанк» та АТ «Ідея Банк» в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Коломия, Коломийського району, Івано-Франківської області.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її двоюрідна тітка - ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на вищевказану квартиру та грошові вклади. Позивач, як спадкоємець п?ятої черги за законом звернулася до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Антонюк О.В, із заявою про прийняття спадщини. Нотаріусом було заведено спадкову та по спливу шестимісячного строку відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки спадкоємиця не подала правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_1 , та документи, що підтверджують факт родинних зв?язків зі спадкодавицею. Нотаріусом було рекомендовано звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно. В грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин між нею та спадкодавцею. Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2023 року в задоволенні її заяви було відмовлено. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 19 червня 2023 року вказане рішення скасовано, а її заяву залишено без розгляду та роз'яснено право подати позов на загальних підставах, оскільки колегія суддів прийшла до висновку, що в її справі вбачається спір про право на спадщину. В зв'язку з цим, позивач знову була змушена звернутися до суду із позовом про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно на загальних підставах.
Щодо родинних відносин ОСОБА_1 зазначила, що померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 приходиться їй двоюрідною тіткою по материнській лінії. Вказане підтверджується тим, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Лісна Слобідка Коломийського району Івано-Франківської області. ЇЇ батьками являються ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Дошлюбне прізвище матері ОСОБА_7 , яке було змінено на ОСОБА_8 при укладанні шлюбу. Батьком її матері був ОСОБА_9 , 1899 року народження, який народився в с. Раківчик та помер 1972 року в с. Лісна Слобідка. В ОСОБА_9 була рідна сестра - ОСОБА_10 , 1905 року народження, яка теж народилася в с. Раківчик, та померла 1968 року в с. Лісна Слобідка. В ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася дочка - ОСОБА_4 . Для отримання підтвердження родинних зв?язків із померлою двоюрідною тіткою - ОСОБА_4 , було зроблено запит в Державний архів Івано-Франківської області, про витребування копій актових записів про народження матері, діда позивача та рідної сестри діда - ОСОБА_10 05.12.2022 року було отримано копію актового запису про народження матері - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис N? 56 від 07.10.1928 року, в якому міститься запис народження ОСОБА_11 і в графі родичі - записано ОСОБА_13 по батькові ОСОБА_14 , тобто зазначено відомості про батька моєї матері. Щодо надання копій актових записів про народження ОСОБА_9 , 1899 року народження та ОСОБА_10 , 1905 року народження, повідомлено, що надати копії актових записів про народження зазначених осіб немає можливості, оскільки у метричній книзі реєстрації народжень церкви с. Раківчик відсутні актові записи про народження за 1898-1903, 1905-1918 роки. Також було зроблено запит в Коломийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про витребування копій актових записів про народження ОСОБА_9 , 1899 року народження, та ОСОБА_10 , 1905 року народження. В наданій відповіді Коломийський відділ ДРАЦС повідомив, що в їхньому архіві актові записи про народження ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - відсутні. Відсутність вказаних актових записів про народження діда та його рідної сестри, яка є матір?ю ОСОБА_4 призвело до неможливості в позасудовому порядку підтвердити родинні відносини позивача зі спадкодавицею. Адвокат позивача також направляла запит в Ліснослобідську сільську раду Коломийського району Івано-Франківської області, для отримання відомостей щодо родинного зв?язку померлих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Однак, Ліснослобідський старостинський округ надав інформацію про те, що у Ліснословідському старостинському окрузі наявні погосподарські книги починаючи з 1947 року по сьогоднішній день, тому записи про народження ОСОБА_9 , 1899 р.н. та ОСОБА_10 , 1905 р.н. відсутні. Згідно по господарських книг № 1 Ліснослобідської сільської ради на 1971, 1972, 1973 роки ОСОБА_9 , 1899 року народження проживав у селі Лісна Слобідка та помер ІНФОРМАЦІЯ_9 де і похований. ОСОБА_10 , 1905 року народження проживала у селі Лісна Слобідка разом зі своєю дочкою ОСОБА_4 , 1938 року народження. ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_10 та похована у селі Лісна Слобідка. ЇЇ дочка, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 вибула у м. Коломия. У січні місяці 2022 року на сільському кладовищі у селі Лісна Слобідка ОСОБА_1 здійснювала поховання ОСОБА_4 , 1938 р.н. та доглядає за могилою покійної.
Щодо вимог про визнання права власності на спадкове майно вказала, що в неї відсутній правовстановлюючий документ на спірну квартиру, що унеможливлює отримання свідоцтва про право на спадщину на дану нерухомість в нотаріальній конторі. З приводу втрати правовстановлюючого документу нею було зроблено оголошення в газеті. Відповідачами у справі являються: рідний брат позивача, який також є спадкоємцем п'ятої черги за законом, однак на масу спадкового майна не претендує, та Коломийська міська рада, як орган місцевого самоврядування, який може претендувати на відумерлість спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_4 .
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 15 грудня 2023 року у справі було відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання. Витребувано у приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Антонюк О.В. копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2
17.01.2024р. до суду надійшла копія спадкової справи №28/2022р., заведена після смерті ОСОБА_4 на 26 аркушах.
18.01.2024р. Коломийська міська рада подала до суду свої письмові пояснення в яких зазначила, що на їхню думку позивачкою не надано належних та допустимих доказів, на яких ґрунтуються заявлені нею вимоги та які б підтверджували факт родинних відносин між нею як двоюрідною племінницею та ОСОБА_4 , що позбавляє можливості безспірно встановити між вказаними особами факт родинних відносин. Таким чином вважають, що відсутні правові підстави для задоволення цих вимог. Крім цього, оскільки родинні відносини між позивачем та спадковицею не підтверджені, то не можна вважати, що ОСОБА_1 є спадкоємицею п'ятої черги за законом та визнавати за нею право власності на спадкове майно в порядку ст.. 1265 ЦК України. В зв'язку з цим, просили в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 18 березня 2024 року підготовче провадження закрито та призначеного до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що в 2022 році померла її двоюрідна тітка ОСОБА_4 . За її життя позивач постійно відвідувала її, ходила до неї у гості та запрошувала у гості до себе, оскільки тітка була самотньою жінкою, чоловіка та дітей не мала, а тому ОСОБА_1 по родинному допомагала їй. Перед смертю у ОСОБА_4 стався інсульт і позивач три доби провела з нею в лікарні, а потім здійснила її поховання в с. Лісна Слобідка де поховані всі їхні родичі. Квартира, яка залишилася після смерті тітки, повинна була перейти позивачці, оскільки спадкодавиця власної сім'ї не мала та сама неодноразово розповідала ОСОБА_1 , що залишить їй своє житло за те, що вона за нею доглядала. Однак, заповіт за свого життя тітка на користь двоюрідної племінниці скласти не встигла. Позивачка має рідного брата, відповідача у справі, який також є двоюрідним племінником для померлої, але він не претендує на спадщину після смерті тітки. Інших родичів, які б претендували на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 не має, а тому позивач просила задовольнити її позов.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала на підставах викладених в позовній заяві та також наполягала на їхньому повному задоволенні.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав повністю та не заперечував проти його задоволення. Пояснив, що ОСОБА_4 є його двоюрідною тіткою, з якою він інколи зустрічався на родинних святах. Вона проживала в м. Коломия та померла у віці 84 років. Її похованням займалася його рідна сестра - ОСОБА_1 так як інших родичів у померлої не було. Він не претендує на спадщину, яка залишилася після тітки та вважає, що вона повинна дістатися позивачу, оскільки та здійснювала догляд за ОСОБА_4 та поховала її. Також зазначив, що його дід ОСОБА_9 помер, коли йому було п'ять років, але він його трохи пам'ятає, у діда була сестра ОСОБА_15 , мати ОСОБА_4 , яка померла ще раніше діда. Батьки розповідали, що ОСОБА_4 є їхньою родичкою, оскільки приходиться донькою рідної сестри діда - ОСОБА_16 .
Представник Коломийської міської ради в судове засідання не з'явився. 13.02.2024р. до суду надійшло письмове клопотання заступника голови міської ради Михалушко З. в якому остання просила розглянути справу за їхньої відсутності та при вирішенні справи врахувати подані ними письмові пояснення.
Заслухавши пояснення сторін та представника позивача, допитавши свідків, дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_12 в с. Лісна Слобідка, Коломийського району, Івано-Франківської області народилася ОСОБА_17 . В свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , її батьками зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також являються батьками ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_13 в с. Лісна Слобідка, Коломийського району Івано-Франківської області.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00003473762 вбачається, що 18.09.1976 року Воскресинцівською сільською радою Коломийського району був зареєстрований шлюб між ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , актовий запис № 13. Прізвище дружини змінено на ОСОБА_19 . Вказаний шлюб був розірваний 26 лютого 1985 року, актовий запис № 26.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , 30 квітня 1987 року Нижньовартовським районним РАЦС Тюменської області рф, був зареєстрований шлюб між ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . Прізвище дружини змінено на ОСОБА_22 .
Таким чином, вищевказані документи підтверджують родинні відносини між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 , як рідною сестрою та братом.
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , Ліснослобідською сільською радою 19.03.1955 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_23 , актовий запис №6. Прізвище дружини змінено на ОСОБА_8 .
Згідно листа директора державного архіву Івано-Франківської області від 05.12.2022 № Д-61 (Ц)/06-06, наданого на адвокатський запит та долученої до нього копії з Метричної книги реєстрації народжень, шлюбів та смертей за період з 04.01.1919 року по 24.11.1949 року с. Лісна Слобідка, Коломийського району (церква), вбачається, що в даній книзі міститься запис про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженка с. Лісна Слобідка, а/з № 56 від 07.10.1928р. Відомості про її батьків не зазначені.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_14 в с. Лісна Слобідка, Коломийського району, Івано-Франківської області, актовий запис №3.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Лісна Слобідка, Коршівського району, Станіславської області (на теперішній час Коломийський район, Івано-Франківської області). Її матір'ю в свідоцтві про народження зазначена ОСОБА_10 . Відомості про батька не зазначені.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Коломия, Коломийського району, Івано-Франківської області, про що Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) було складено відповідний актовий запис № 88 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_7 .
14 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Антонюк О.В., з заявою про прийняття спадщини після смерті її двоюрідної тітки - ОСОБА_4 , 1938 р.н., яка на день смерті проживала в АДРЕСА_2 .
На підставі поданої заяви приватним нотаріусом 14.02.2022р. була зареєстрована спадкова справа №28/2022, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 685014244.
З матеріалів спадкової справи встановлено, що згідно довідки директора департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк» від 15.12.2022р. № 16/12-05/17610БТ вбачається, що на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 15.12.2022р. наявна інформація та рахунки у наступних установах філії - Івано-Франківське обласне управління АТ «Ощадбанк»:
в філії Івано-Франківського обласного управління АТ «Ощадбанк» ТВБВ № 10008/0130:
1)№ НОМЕР_8 - сума залишку 1135,84 грн.,
2)№ НОМЕР_13 (компенсація 1997 р.) - сума залишку 968,50 грн.,
3)№ НОМЕР_14 (компенсація 1997 р.) - сума залишку 2509,50 грн.
в філії Івано-Франківського обласного управління АТ «Ощадбанк» ТВБВ № 10008/0129:
№ НОМЕР_15 (компенсація 1997 р.) - сума залишку 5845,75 грн.
Заповідальне розпорядження по зазначених рахунках відсутнє.
Згідно листа директора операційного департаменту АТ «Ідея Банк» від 17.10.2023р. слідує, що ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в АТ «Ідея Банк» відкрито наступні рахунки:
1)поточний рахунок НОМЕР_9 - договір N40.04.001299 від 25.04.2012 р. - сума залишку 20 392,10 грн. (двадцять тисяч триста дев?яносто дві грн. 10 коп.);
2)поточний рахунок НОМЕР_10 - договір N40.04.002045 від 16.06.2009 р. - сума залишку 23 857,35 грн. (двадцять три тисячі вісімсот п?ятдесят сім грн. 35 коп.).
Заповідальне розпорядження не оформлялось.
23 листопада 2022 року ОСОБА_1 подала нотаріусу заяву в якій просила видати їй свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 , а саме на: квартиру АДРЕСА_1 та грошові вклади, що знаходяться на рахунках в АТ «Ощадбанк» та АТ «Ідея Банк».
23.11.2022р. приватний нотаріус Антонюк О.В. надала ОСОБА_1 письмові роз'яснення в яких зазначила, що спадкоємиця не подала нотаріусу документи, що підтверджують факт родинних зв'язків з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . В зв'язку з цим, нотаріус рекомендувала звернутися до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області із заявою про встановлення факту родинних відносин ОСОБА_1 з ОСОБА_4 з метою отримання права на спадкування після смерті останньої.
З долучених до позову документів вбачається, що ОСОБА_1 , керуючись рекомендаціями нотаріуса, в грудні 2022 року звернулася до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту родинних відносин.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.04.2023р. в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_15 є двоюрідною племінницею ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 було відмовлено.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 19.06.2023р. рішення Коломийського міськрайонного суду від 27 квітня 2023 року скасовано та постановлено нове. Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Коломийська міська рада Івано-Франківської області, Коршівська сільська рада Коломийського району Івано-Франківської області, про встановлення факту родинних відносин залишено без розгляду та роз'яснено їй право подати позов на загальних підставах.
Постановою від 19.10.2023р. приватний нотаріус Антонюк О.В. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті двоюрідної тітки ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 на квартиру АДРЕСА_1 та грошових вкладів, що знаходяться на рахунках у банках.
Постанова нотаріуса обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не подала правовстановлюючі документи на квартиру, на яку просить видати свідоцтво про право на спадщину, а також документи, що підтверджують факт родинних відносин з ОСОБА_4 .
Відтак, матеріалами справи було підтверджено наявність у позивача перешкод в отриманні правовстановлюючих документів на спадкове майно до встановлення факту її родинних відносин зі спадкодавицею.
В підтвердження її споріднення з ОСОБА_4 , як двоюрідної племінниці та двоюрідної тітки, ОСОБА_1 зазначила, що батьком її матері ОСОБА_23 та відповідно її дідом був ОСОБА_9 , 1899 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_16 що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_11 , копія якого було долучена позивачем до позову. Рідною сестрою діда була ОСОБА_10 , яка приходилась матір'ю ОСОБА_4 .
Позивач не має можливості документально підтвердити вказані обставини, оскільки за запитами її представника, Державний архів Івано-Франківської області надав відповідь від 05.12.2022р. №Д-61(Ц)06-06 в якій вказав, що копії актових записів про народження ОСОБА_9 , 1899 р.н. та ОСОБА_10 , 1905 р.н. уродженці с. Раківчик Коломийського повіту (тепер Коломийського району) немає можливості, оскільки у метричній книзі реєстрації народжень церкви с. Раківчик відсутні актові записи про народження за 1898-1903, 1905-1918 роки.
Також Державний архів Івано-Франківської області надав відповідь від 05.09.2023р. №Д-43(Ц)06-06 в якій вказав, що у метричній книзі реєстрації народжень церкви с. Лісна Слобідка Коломийського повіту (тепер Коломийського району) актових записів про народження ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , уродж. С. Лісна Слобідка, за 1895-1903 роки не виявлено. У вказаній метричній книзі відсутні актові записи про народження за 1904-1918 роки.
Окрім цього, за зверненням представника позивача, начальником Коломийського відділу ДРАЦС було надано відповідь від 04.01.2023р. №10/25.12.6-16/346 про те, що в архіві Коломийського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції актові записи про народження ОСОБА_9 , 1899 р.н., уродженця с. Раківчик Коломийського району та ОСОБА_10 , 1905 р.н., уродженки с. Раківчик, Коломийського району - відсутні.
Отже, представленими документами було підтверджено неможливість доведення родинних відносин ОСОБА_1 зі спадкодавицею в позасудовому порядку, а тому з метою захисту спадкових прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне дослідити питання щодо встановлення факту родинних відносин між вищевказаними особами, як двоюрідними тіткою та племінницею, оскільки це матиме для позивача юридичні наслідки.
Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Спірні правовідносини щодо встановлення факту, що має юридичне значення регулюються Главою 6 Розділу IV ЦПК України.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Аналіз положень статті 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
До заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.
Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в грудні 2022 року зверталася до суду в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту родинних відносин. Метою її звернення було встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Проте, розглядаючи апеляційну скаргу на рішення Коломийського міськрайонного суду, яким заявниці було відмовлено в задоволенні її вимог, Івано-Франківський апеляційний суд вказав, що встановлення факту у тій справі пов'язане з необхідністю вирішення спору про право на спадщину, а тому заявниці було роз'яснено їй право подати позов на загальних підставах.
Таким чином, апеляційний суд в постанові від 19.06.2023р. констатував, що факт, про встановлення якого просила ОСОБА_1 не підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із матеріалів справи встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.
В зв'язку з цим, саме позов, а не знову заяву, ОСОБА_1 подала виключно через те, що іншою вимогою у цій справі є спір про право (право на спадщину), а тому всі ці вимоги розглядаються у позовному провадженні.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно з частинами другою, третьою статті 1223 ЦК України уразі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (частина перша статті 1265 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Аналіз положень глави 86 ЦК України дозволяє стверджувати, що для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); квазіродинних відносин (усиновлення спадкоємця чи спадкодавця); сімейних відносин (шлюб зі спадкодавцем; проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини); відносин із утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини) (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 березня 2021 року в справі № 643/14592/18).
Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з відповіді на адвокатський запит, Ліснослобідський старостинський округ Коршівської сільської ради в своєму лист від 11.09.2023р. №85/18-17 вказав, що чи були ОСОБА_9 , 1899 р.н. та ОСОБА_10 , 1905 р.н. рідними братом та сестрою відомості у Ліснослобідському старостинському окрузі відсутні. Згідно по господарських книг №1 Ліснослобідської сільської ради на 1971, 1972, 1973 роки ОСОБА_9 , 1899 року народження проживав у селі Лісна Слобідка та помер ІНФОРМАЦІЯ_9 де і похований.
ОСОБА_10 , 1905 року народження проживала у селі Лісна Слобідка разом зі своєю дочкою ОСОБА_4 , 1938 року народження. ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_10 та похована у селі Лісна Слобідка. ЇЇ дочка, ОСОБА_4 04.01.1970 року вибула у м. Коломия (по господарська книга №3 Ліснослобідської сільської ради на 1967, 1968, 1969 роки стор. 43 особовий рахунок №212/184). У січні місяці 2022 року на сільському кладовищі у селі Лісна Слобідка ОСОБА_1 здійснювала поховання ОСОБА_4 , 1938 р.н. та доглядає за могилою покійної. Щодо родинного зв?язку померлої ОСОБА_4 та ОСОБА_1 надаємо акт від 06.10.2023 року, де свідки стверджують, що ОСОБА_4 була двоюрідною тіткою ОСОБА_1 .
Згідно наданого акту від 06.10.2023 року, складеного комісією в складі старости ОСОБА_24 , депутата сільської ради ОСОБА_25 , жителів села Лісна Слобідка ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_17 та ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 підтвердили той факт, що ОСОБА_9 , 1899 року народження та ОСОБА_10 , 1905 року народження були рідними братом та сестрою. Також зазначили про те, що у ОСОБА_10 була дочка - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 була тіткою ОСОБА_1 .
Також, згідно довідки №3 виданої лікарем ОСОБА_28 структурного підрозділу «Стаціонар» КНП «Коломийська ЦРЛ» КМР від 17.01.2022 року, ОСОБА_4 , 1938 р.н., з 15.01.2022 року знаходилась на лікуванні в Коломийській ЦРЛ з приводу: Гострий церебральний ішемічний інсульт в правій гемісфері головного мозку, набряк головного мозку, мозкова кома, набряк легень. Стан хворої крайнє важкий. Довідка видана на вимогу племінниці ОСОБА_1 по місцю пред?явлення.
Окрім даних документів, позивач також звертає увагу на загальновідомі відомості про її діда - ОСОБА_29 та матері померлої ОСОБА_35 - ОСОБА_26 , прізвища яких збігаються « ОСОБА_7 » і по батькові « ОСОБА_14 та ОСОБА_31 », народилися в одному селі - Раківчик, Коломийського повіту (нині Коломийського району), що також на її думку підтверджує родинний зв?язок між останніми.
Окрім письмових доказів з метою доведення родинних відносин в судовому засіданні були допитані свідки.
Так, свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні пояснила, що з 1986 по 2021 рік працювала секретарем Ліснослобідської сільської ради, після цього завідувала архівом. У 2015р. виконувала обов'язки сільської голови. До її обов'язків секретаря сільської ради входило: реєстрація народжень, смертей, одружень, нотаріальне посвідчення заповітів, оформлення пенсій, а також статистичні дані - перепис худоби, тощо. В зв'язку з цим вона відвідувала всі господарства в селі та знала всіх його мешканців в тому числі і ОСОБА_4 , яка до того ж була однокласницею батька свідка та вони дружили. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - рідні брат і сестра. Їхні діти ОСОБА_23 та ОСОБА_4 були між собою двоюрідними сестрами, а тому ОСОБА_1 , як донька ОСОБА_23 являється двоюрідною племінницею ОСОБА_33 . Свідку відомо, що ОСОБА_1 добре відносилась до своєї двоюрідної тітки, завжди запрошувала її на сімейні свята, оскільки ОСОБА_32 теж на них бувала. Також зазначила, що позивач на сільському кладовищі доглядає за могилами родичів: діда ОСОБА_29 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 . Остання говорила, що ОСОБА_15 добре до неї відноситься, доглядає, тому квартира повинна залишитись їй у спадок, але заповіт не склала бо перенесла інсульт та померла раптово.
Свідок ОСОБА_34 в судовому засіданні пояснила, що позивач приходиться їй свахою вже 19 років. Вона була знайома з ОСОБА_4 , яка завжди була присутньою на їхніх сімейних зустрічах та святкуваннях, розповідала про родичів та родинні відносини, а саме, що її мати та мати свахи були рідними сестрами, оскільки дід позивача та мати померлої ОСОБА_35 були між собою рідними братом та сестрою. ОСОБА_1 постійно допомагала тітці, возила її в лікарню, а після того, як в ОСОБА_4 стався інсульт, вона доглядала за нею, після смерті тітки, ОСОБА_36 здійснила її поховання.
Таким чином, надавши належну правову оцінку поданим позивачем доказам у їх сукупності, суд вважає, що в ході розгляду справи родинні відносини між ОСОБА_1 та спадкодавицею ОСОБА_4 були підтверджені, а тому приходить до висновку про наявність правових підстав для встановлення такого юридичного факту.
Доводи Коломийської міської ради щодо відсутності у матеріалах справи належних та допустимих доказів для встановлення факту, що позивач є двоюрідною племінницею ОСОБА_4 є необґрунтованими, оскільки судом в даній справі досліджено всі докази та надано оцінку усім поданим позивачем доказам факту наявності родинних відносин зі спадкодавицею з дотриманням наведених вище положень цивільного процесуального законодавства щодо оцінки доказів.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.
Відтак заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Коломийською міською радою своїх доказів на підтвердження необгрунтованості позовних вимог не надано та доводів позивача про наявність між нею та спадкоємицею родинних відносин не спростовано.
Щодо позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно.
Судом встановлено, що на підставі ордеру №1585, виданого ОСОБА_4 , остання отримала право на заняття однокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Ордер виданий на підставі рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих міста Коломия від 28.04.1977р. №115.
Довідкою, виданою головою ЖБК №8 від 25.06.1992р., підтверджено, що пайовий внесок в розмірі 4320 карб. за квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 був сплачений повністю.
У виписці з інвентаризаційних матеріалів зазначено, що квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 38,1 кв.м., житлову площу 19,3 кв.м. Її власницею значиться ОСОБА_4 . Підстава виникнення права власності - довідка № 434, видана 25.06.1992р. Житлово-будівельним кооперативом № 8, зареєстрована Коломийським МБТІ 25.06.1992р.
Відповідно до положень пункту 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до ст. 19-1 Закону України "Про кооперацію" член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - розпорядження квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. В разі викупу квартири, дачі, гаража споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.
За положеннями ст. 15 Закону України «Про власність» (який діяв до набрання чинності Цивільним кодексом України та на час повної сплати пайового внеску за спірну квартиру) передбачалось, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Вказані норми дублюються у ст. 384 ЦК України (в редакції від 2003 року), де зазначено, що в разі викупу квартири, член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири.
В п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» вказано, що судам слід мати на увазі, що згідно зі ст. 15 Закону України «Про власність» член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд.
Аналогічне роз'яснення щодо підстав набуття права власності на кооперативну квартиру міститься в п. п. 69, 71 Листа Верховного Суду України від 26 травня 2001 року «Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право).
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», при вирішенні спорів про право власності на жилий будинок, на квартиру в житлово-будівельному або житловому кооперативі, на інші будівлі судам слід виходити з роз'яснень, які дані Пленумом Верховного Суду України у прийнятих ним постановах з цих питань.
На підставі «Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56, «Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року № 121, «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, передбачалось оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування членам житлово-будівельного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5 вбачається, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства.
Відповідно до пункту 11(б) постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року № 20 при повному внесенні пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, у особи, яка має право на частку в пайових внесках, виникає право власності на відповідну частку квартири, дачі, гаража чи іншої будівлі.
В даній справі судом встановлено, що ОСОБА_4 у 1977 році отримала право на заняття квартири. Повне внесення пайових внесків за квартиру було здійснено ОСОБА_4 в 1992р. Відтак, з урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що після сплати повного пайового внеску ОСОБА_4 правомірно одноособово набула право власності на кооперативну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому, виходячи з вищевказаних норм права, на момент набуття права власності ОСОБА_4 на кооперативну квартиру, законодавством не була передбачена як видача свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, так і обов'язкова державна реєстрація права власності на таку квартиру.
Однак з 1995 року законодавець передбачив процедуру оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна для членів житлово-будівельного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески, шляхом отримання свідоцтва про право власності від місцевих органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування та реєстрацію їх в бюро технічної інвентаризації.
ОСОБА_4 за свого життя правовстановлюючий документ на квартиру не отримувала, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_1 , як спадкоємиця п'ятої черги за законом, прийняла спадщину подавши приватному нотаріусу відповідну заяву в межах строків передбачених ст.. 1270 ЦК України.
Відповідно до частини п'ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Позивачем також було подано заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак у його видачі нотаріусом було відмовлено зокрема через відсутність правовстановлюючого документу на квартиру.
Як передбачено у п.216 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, провадиться нотаріусом після подання оригіналів правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцю.
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Відповідно до вимог статті 68 вказаного Закону нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.
Згідно з частиною третьою статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальних дій.
Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Таким чином, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.
Відповідну правову позицію висловив ВС у постанові від 22.09.2021 у справі №227/3750/19.
Таким чином оформлення спадщини через визнання права власності судом допускається тільки за умови, якщо це право не можна захистити в нотаріальному порядку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 ЦК України).
В даній справі встановлено неможливість оформлення позивачем своїх спадкових прав в позасудовому порядку. В зв'язку з цим, суд вважає, що спадкові права ОСОБА_1 підлягають захисту в обраний нею спосіб, а саме шляхом визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1 , а також на грошові вклади, які належали ОСОБА_4 та знаходяться на рахунках в АТ «Ощадбанк» та в АТ «Ідея Банк».
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 15, 16, 316, 328, 384, 392, 1216-1218, 1222, 1223, 1265, 1268, 1270, 1296, 1297, ст. 15 Закону України «Про власність» 1991 року, ст. 49, 67, 68 Закону України «Про нотаріат», п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.. 4, 12, 13, 81, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як двоюрідною племінницею та двоюрідною тіткою.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_15 (РНОКПП НОМЕР_12 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , а також на грошові вклади, які знаходяться на рахунках в банках, а саме:
в філії Івано-Франківського обласного управління АТ «Ощадбанк» ТВБВ №10008/0130:
1)№ НОМЕР_8 - сума залишку 1135,84 грн.,
2)№ НОМЕР_13 (компенсація 1997 р.) - сума залишку 968,50 грн.,
3)№ НОМЕР_14 (компенсація 1997 р.) - сума залишку 2509,50 грн.
в філії Івано-Франківського обласного управління АТ «Ощадбанк» ТВБВ №10008/0129:
1)№ НОМЕР_15 (компенсація 1997 р.) - сума залишку 5845,75 грн.
в АТ «Ідея Банк»:
1)поточний рахунок НОМЕР_9 - договір N40.04.001299 від 25.04.2012 р. - сума залишку 20 392,10 грн. (двадцять тисяч триста дев?яносто дві грн. 10 коп.);
2)поточний рахунок НОМЕР_10 - договір N40.04.002045 від 16.06.2009 р. - сума залишку 23 857,35 грн. (двадцять три тисячі вісімсот п?ятдесят сім грн. 35 коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 25 квітня 2024 року
Суддя: Третьякова І. В.