Справа № 344/5996/24
Провадження № 2/344/2099/24
23 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Антоняка Т.М.,
секретаря Мрічко Н.І.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківськ справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -
Адвокат Боднарчук Андрій Михайлович, який діє в інтересах ОСОБА_3 , звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23 листопада 2012 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 . За час спільного подружнього життя у позивачки з відповідачем народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 14.02.2024 рішенням Івано-Франківського міського суду у справі № 344/1636/24 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто, хоча відповідач є працездатною особою, має дохід, інших утриманців у нього немає. Відповідач ухиляється від сплати аліментів на утримання дітей.
Зважаючи на вищенаведене, вимогами позову просить стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до досягнення дітьми повноліття.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі. Просить задовольнити позов.
Відповідач у судовому засіданні вказав на часткову підставність позову. Просить стягувати з нього в користь позивачки аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі по 1600,00 грн. на кожну дитину щомісячно, зважаючи, що як дохід він отримує пенсію, фізично не може заробляти, йому допомагають батьки.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
23.11.2012 року зареєстровано шлюб між сторонами (а.с. 5).
У шлюбі у сторін народилися діти: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8, 9).
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 лютого 2024 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано. Неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 залишено на проживання з матір”ю ОСОБА_3 (а.с. 6-7).
Обов'язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
За ч. 2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. А відповідно до ч. 3 вказаної статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до п. п. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Зважаючи на досліджені обставини, враховуючи, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, враховуючи інтереси дітей при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача аліментів в користь позивачки, на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 (одна третя) частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 29 березня 2024 року, до досягнення дітьми повноліття.
Суд вважає, що такий розмір аліментів на утримання дітей, з урахуванням встановлених обставин, які обов'язкові до врахування відповідно до ст. 182 СК України, не порушить принципу врахування найкращих інтересів дітей, забезпечить справедливий баланс між батьківськими обов'язками сторін та не становитиме надмірний тягар для відповідача, що в свою чергу є однією з гарантій реальності виконання судового рішення.
Зважаючи, що позивачка при пред'явлені позову була звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», відповідно до вимог ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до частини п'ятої статті 268 Цивільного процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 206, 247, 258, 259, 268, 259, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 (одна третя) частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 29 березня 2024 року, до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів на утримання дитини, у межах сплати платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1211 грн. 20 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Антоняк Т.М.
Повний текст рішення складено та підписано 25.04.2024 року.