Справа № 279/495/24
Провадження № 2/279/609/24
26 квітня 2024 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №279/495/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання батька,
Позивач, в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання батька зазначивши, що з 1977 року по 2017 рік він перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . Від шлюбу мають спільну дитину, ОСОБА_2 , яку виховував належним чином, не ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків. В даний час являється пенсіонером, отримує незначну пенсію, оскільки проживає в приватному будинку йому необхідно купувати дрова для опалення будинку, інших доходів не має, тому потребує матеріальної допомоги. Його донька має можливість надати йому матеріальну допомогу. Просить стягнути з відповідача на його користь аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачем відзив на позовну заяву та інших заяв чи клопотань не подано, про розгляд справи повідомлялась за останнім відомим місцем проживання та шляхом розміщення оголошення на сайні судової влади.
Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ст.ст.4,5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду про захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Стаття 51 Конституції України встановлює, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до частини першої, третьої статті 172 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов'язаних із наданням такого піклування.
Відповідно до статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов'язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов'язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба в матеріальній допомозі.
Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.
При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, що передбачено частиною першою статті 204 СК України.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.
Обов'язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі.
Зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов'язок повнолітніх дітей не пов'язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу
При цьому, отримання матір'ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.
Отже, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків необхідно враховувати, що таке право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей, виникає за умови непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Майновий стан дітей впливає на розмір аліментів і не є підставою для звільнення від обов'язку утримувати матір, батька.
Судом встановлено, що позивач у справі є батьком відповідача ОСОБА_2 , позивач являється пенсіонером. З довідки про доходи слідує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Коростенському об'єднаному УПФ в Житомирській області та отримує пенсію за віком.
Отже, встановлено, що позивач у зв'язку з пенсійним віком, відсутністю інших доходів, крім пенсії, потребує матеріальної допомоги.
Разом з тим, суд вважає необґрунтованим розмір аліментів заявлений позивачем, з наступних підстав.
Відповідачем не було надано доказів того, що у неї немає можливості надавати допомогу та судом не встановлено підстав, передбачених положеннями статті 204 СК України, для звільнення відповідача від обов'язку утримувати непрацездатного батька.
Одночасно і позивач не надав доказів на підтвердження розміру доходів відповідача.
Відповідно до ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на наведене, суд вважає необхідним та достатнім стягувати з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23.01.2023 року (дати подання позову) - довічно, у зв'язку з чим вказана позовна заява в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають стягненню відповідно до положень ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.141,263-265 ЦПК України, ст.202 СК України,
Позов задовольнити частково.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на його утримання в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 23.01.2024 року - довічно.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Недашківська Л.А.
копія згідно з оригіналом