Справа № 742/720/24 Головуючий у 1 інстанції Коваленко А. В.
Провадження № 33/4823/415/24
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
25 квітня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника - Фесика І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Фесика І.А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 березня 2024 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 26 січня 2024 року, об 08 год 10 хв., на перехресті автомобільних доріг Н-07 - R-67, ОСОБА_1 керував автомобілем VOLKSWAGEN, р.н. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння; огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатор «Alkotest Drager», результат тесту - 0,86 проміле, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник Фесик І.А. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати як незаконну, а провадження у справі закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Вказує, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння є недійсним. Не можна вважати належним доказом чек із приладу «Драгер», оскільки на чеку видно, що на момент проходження огляду 26.01.2024 року температура повітря була +11 0С, але відповідно до інформації Чернігівського обласного центру гідрометеорології температура повітря 26.01.2024 року становила 0,9 0С. Зазначає, що огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» було проведено після спливу інтервалу обов'язкового калібрування, що свідчить про порушення Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та недопустимість результату приладу. Направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння складено 26 січня 2024 року, але ОСОБА_1 до медичного закладу не доставили, хоча він був не згоден із складеним протоколом та з тим фактом, що перебував у стані алкогольного сп'яніння.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтвердив його захисник, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника Фесика І.А., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №004632 від 26.01.2024, ОСОБА_1 , 26 січня 2024 року о 08 год 10 хв, на перехресті автомобільних доріг Н-07 - R-67, керував автомобілем VOLKSWAGEN, д.н.з НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння; огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатор «Alkotest Drager» 6820, результат тесту - 0,86 проміле, тест №2334, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Викладені у даному протоколі відомості ОСОБА_1 власноручно підтвердив своїм підписом та особисто в графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення записав «згоден» (а.с.5).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.
Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються роздруківкою чеку з газоаналізатора «Драгер», тест 2334, відповідно до якого результат тесту - 0,86% (а.с.2).
З переглянутого судом апеляційної інстанції відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушення Правила дорожнього руху. В ході спілкування поліцейські виявили у водія ознаки алкогольного сп'яніння, які йому озвучили, у зв'язку з чим останньому запропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки т/з. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці за допомогою приладу «Драгер». При продутті приладу «Драгер» у ОСОБА_1 виявлено алкогольне сп'яніння, з чим останній був згоден і не наполягав на проведенні огляду на стан сп'яніння у медичному закладі.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп'яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Доводи апелянта про те, що працівники поліції не запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, жодним чином не спростовують відображених у протоколі відомостей, оскільки ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», на що останній погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та не заперечував проти його результатів. Тому у співробітників поліції не було жодних підстав пропонувати водієві проходити огляд на стан сп'яніння у найближчому медичному закладі, що повністю узгоджується із відповідними положеннями вищезазначеної Інструкції.
Твердження апелянта, що калібрування приладу «Drager Alcotest 6820», повинно здійснюватися кожні 6 місяців, є непереконливими, з огляду на таке.
Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01 січня 2016 року, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Згідно Міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, що затверджено Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747, міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, установлений 1 раз на рік.
З роздрукованого чеку приладу «Drager Alcotest 6820», за допомогою якого водій ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп'яніння, вбачається, що останнє калібрування приладу проводилось 22.05.2023 року, а огляд на стан сп'яніння проводився 26.01.2024 року, що свідчить про належне здійснення повірки та калібрування даного приладу.
Твердження апелянта, викладені в скарзі стосовно сумнівів справності приладу «Drager Alcotest 6820» та результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння, а саме невідповідності показників температури повітря на вказаному приладі, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки згідно інструкції з експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» робоча температура цього приладу становить від -5 до 50 градусів Цельсію. Роздрукованим чеком, який приєднаний до матеріалів справи, зафіксовано робочу температуру приладу +11,0 градусів. Різниця температурних показників, в даному випадку, не може свідчити про несправність технічного засобу та жодним чином не впливає на точність результатів огляду.
Відповідно до інструкції з експлуатації газоаналізатора «Drager Аlсоtеst 6820», відбір проби повітря, що видихає особа, та результат тестування здійснюється даним приладом автоматично, у разі будь-яких порушень під час відбору пристрій зазначає про помилку.
При кожному увімкненні аналізатор проводить самодіагностику та контроль показників навколишнього середовища, при виявленні внутрішньої несправності або відхилення якого-небудь показника за межі допустимого діапазону аналізатор видає на дисплей відповідне попередження про виявлені несправності або помилку.
Як убачається з відеозапису з нагрудних камер поліцейських, газоаналізатор показав результати тестування без будь-яких помилок, які у подальшому були роздруковані працівниками поліції.
А тому доводи апеляційної скарги про невідповідність даних температури повітря, зафіксованих у чеку-роздруківці алкотестера «Drager Аlсоtеst 6820», фактичній температурі повітря та про можливість впливу такої невідповідності на результати огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, не беруться до уваги.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і безпідставними. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання уникнути ОСОБА_1 установленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відтак, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу захисника Фесика І.А. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 березня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний