Справа № 598/1639/23Головуючий у 1-й інстанції Олещук Б.Т.
Провадження № 33/817/312/24 Доповідач - Сарновський В.Я.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
25 квітня 2024 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Кузьміна Є.О. на постанову Збаразького районного суду Тернопільської області від 22 лютого 2024 року,-
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Згідно постанови, 07 липня 2023 року о 23 годині 18 хвилин в с.Колодно по вул.Шкільній Тернопільського району Тернопільської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, нечітка мова. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора та огляду в медичному закладі водій ОСОБА_1 категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Кузьмін Є.О. просить поновити строк апеляційного оскарження та скасувати постанову Збаразького районного суду Тернопільської області від 22 лютого 2024 року, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що:
ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а був поруч із ним, тобто не виконував функцій водія, а тому, обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння у нього не було;
відеозаписи наявні у матеріалах справи не є безперервні, на них зафіксовано не всі події.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2 та його захисник Кузьмін Є.О. не з'явилися. Про причини неявки не повідомили, заяв та клопотань про відкладення апеляційного розгляду не подавали, хоча захисник, який подав апеляційну скаргу був завчасно повідомлений про час та місце її розгляду.
Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Що стосується клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Збаразького районного суду Тернопільської області від 22 лютого 2024 року, то він підлягає поновленню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, постанову судді винесено 22 лютого 2024 року і апеляційну скаргу захисник Ганжи М.В. вперше подав 04 березня 2024 року, тобто більше ніж через десять днів після винесення постанови. Проте, останній день на апеляційне оскарження припав на вихідний день, тому захисник просить строк поновити.
За таких обставин строк на апеляційне оскарження постанови Збаразького районного суду Тернопільської області від 22 лютого 2024 року слід поновити, як пропущений з поважних причин.
Щодо доводів апеляційної скарги по суті справи в ході апеляційного розгляду встановлено наступне.
Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об'єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №004781 від 07 липня 2023 року (а.с.2), рапорті працівника поліції від 08 липня 2023 року (а.с.1), акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4), направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 липня 2023 року (а.с.5), копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7297722 від 07 липня 2023 року (а.с.6), копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с.8), копії декларації про відповідність приладу «Драгер Алкотест 6820» (а.с.9,11), копії сертифіката відповідності приладу «Драгер Алкотест» (дійсний до 07 червня 2023 року) (а.с.10), розписці ОСОБА_3 від 07 липня 2023 року (а.с.12), відеозаписі з місця події 07 липня 2023 року записаним на компакт-диск (а.с.13), копії витягу із бази МВС про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 (а.с.20).
Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведений належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.
Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а був поруч із ним, тобто не виконував функцій водія, а тому, обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння у нього не було є безпідставні, так як спростовуються сукупністю належних та допустимих доказів, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №004781 від 07 липня 2023 року, який узгоджується із відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує факту свого керування транспортним засобом.
Крім того, даними відеозапису із нагрудних камер працівників поліції (файл 00000_00000020230707232541_0011B.MP4 з 23:25:50 год) зафіксовано розмову працівника поліції із ОСОБА_1 з приводу того, що він керував транспортним засобом та порушив ПДР, на що останній не висловлює жодних заперечень з приводу факту керування ним транспортним засобом.
Також, даними відеозапису з нагрудних камер працівників поліції зафіксовано, розмову працівника поліції з приводу порушення ОСОБА_1 ПДР України, де останній неодноразово погоджувався із тим, що порушив ПДР України (файл 00000_00000020230707232541_0011B.MP4).
Окрім того, даними відеозапису із нагрудної камери працівника поліції (файл 00000_00000020230707232541_0011B.MP4 з 23:25:41 год) зафіксовано як транспортний засіб марки «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , здійснює зупинку після чого, до нього підійшов працівник поліції, і безпосередньо після зупинки вищевказаного транспортного засобу на місці водія працівниками поліції було виявлено ОСОБА_1 , що спростовує доводи апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Крім наведеного, твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 транспортним засобом марки «ВАЗ 2108», номерний знак НОМЕР_1 не керував, спростовуються копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього рух, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7297722 від 07 липня 2023 року, зі змісту якої слідує, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.6). Дана постанова підписана останнім без зауважень.
Відомостей про скасування вказаної постанови в апеляційній скарзі не вказано і доказів такого апеляційному суду не надано, а тому слід вважати, що ця постанова не скасована і набрала законної сили.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис, яким фіксувалось правопорушення, не є безперервним не спростовують висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 , оскільки ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення наявним у справі відеозаписом зафіксовано безперервно. Відсутність у долучених до матеріалів справи відеозаписах відомостей про інші події, які не стосуються суті складеного відносно ОСОБА_1 протоколу, не спростовує факту вчинення ним правопорушення.
Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Кузьміну Є.О. строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Кузьміна Є.О. залишити без задоволення, а постанову Збаразького районного суду Тернопільської області від 22 лютого 2024 року відносно ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя