Номер провадження: 22-ц/813/3816/24
Справа № 947/18273/23
Головуючий у першій інстанції Куриленко О.М.
Доповідач Погорєлова С. О.
25.04.2024 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси, постановлене під головуванням судді Куриленко О.М. 01 серпня 2023 року у м. Одеса, -
встановила:
У червні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, в якому просила: стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 7081 гривень, щомісячно, починаючи стягнення з червня 2023 року і до повноліття дитини.
В обґрунтування свого позову ОСОБА_2 посилалась на те, що в період шлюбу з відповідачем у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із нею та знаходиться на її утриманні. Вказувала, що їй матеріально важко утримувати сина, вона потребує матеріальної допомоги, з урахуванням того, що необхідно оплачувати витрати на харчування, розвиток, одяг.
Відповідач працездатний, фізично здоровий і може за своїм матеріальним станом надавати дитині допомогу.
Вищевказані обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_2 до суду із даним позовом.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2023 року позов ОСОБА_2 було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 7081 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 08.06.2023 року і до досягнення повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить змінити рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в сумі 2500 гривень щомісячно.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які б давали підстави для висновку щодо наявності у ОСОБА_1 настільки високого рівня фінансового забезпечення, який би давав йому можливість щомісячно сплачувати аліменти на дитину у розмірі 7081 гривень, приймаючи до уваги рівні обов'язки батьків утримувати свою неповнолітню дитину.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що запропонований батьком розмір аліментів в сумі 2500 гривень є недостатнім для утримання сина, забезпечення йому належного рівня життя та поставить позивача у вкрай скрутне становище, крім того, відповідач не обґрунтував, чому він вважає, що його син має отримувати аліменти саме у розмірі 2500 гривень.
Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який в подальшому було розірвано, про що свідчить копія рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 01.06.2018 року у справі № 766/2606/18.
В період шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 .
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 21.02.2019 року по справі № 766/5218/18 було визначено місцем проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання його матері ОСОБА_2 .
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач посилалась на те, що відповідач ухиляється від покладеного на нього у відповідності до ст. 180 СК України обов'язку утримувати свою дитину.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування та найважливішим обов'язком батьків.
Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року, регламентовано, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Частина 3 ст. 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік», прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 2833,00 гривні.
Згідно ч. 1-2 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
За положеннями ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
З матеріалів справи вбачається, що доказів наявності у ОСОБА_1 інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина, матеріали справи не містять.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що на його утриманні знаходиться мати-пенсіонерка, є недоведеними, оскільки на підтвердження факту утримання апелянтом матері не надано відповідних доказів щодо розміру видатків, які витрачаються ним на матеріальне забезпечення ОСОБА_4 .
Однак, при цьому колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 не надано суду належних доказів про такі доходи та матеріальне становище відповідача, які вказують про його спроможність сплачувати аліменти на утримання спільної дитини сторін у розмірі 7 081 гривень щомісячно.
Також колегія суддів враховує, що до розміру аліментів позивачкою включено перелік таких витрат на дитину, як, зокрема: різноманітні гуртки, витрати на лікування, щорічні витрати на оздоровлення та витрати на розваги, тобто, вказані витрати повинні враховуватися при визначенні аліментів та не відносяться до додаткових витрат на дитину.
На підставі викладеного, колегія суддів частково погоджується із доводами апеляційної скарги представника ОСОБА_1 про те, що розмір аліментів, визначений судом, з урахуванням розміру доходів апелянта, значно перевищує прожитковий мінімум, встановлений для дитини відповідного віку, а також приймає до уваги, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, у зв'язку із чим доходить до висновку про необхідність визначення розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до розміру 5000 гривень щомісяця, починаючи з 08.06.2023 року і до досягнення повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.
При викладених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не у повному обсязі визначився з характером спірних правовідносин, у зв'язку із чим заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2023 року підлягає зміні.
Керуючись ст. 367, 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2023 року - змінити, викласти абзац другий резолютивної частини судового рішення у наступній редакції:
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 5000 гривень, щомісячно, починаючи стягнення з 08 червня 2023 року і до досягнення повноліття дитиною, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
В іншій частині судове рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п. 2 «а» - 2 «г» ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 25 квітня 2024 року.
Судді Одеського
апеляційного суду С.О. Погорєлова
А.П. Заїкін
О.М. Таварткіладзе