“ 23” квітня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12021152100000160 за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_6 на ухвалу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 січня 2024 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 січня 2024 року ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, - закрито.
Цивільний позов залишено без розгляду та роз'яснено право звернутися з таким позовом в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Потерпілий просить ухвалу скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Потерпілий ОСОБА_6 вважає, що закриття кримінального провадження є передчасним, оскільки судом не з'ясовано всі обставини вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення. Тому, на думку апелянта, порушені його права як потерпілого.
Також вважає, що отримання ним травми у вигляді вивиху лівого плеча знаходиться у причинному зв'язку з протиправними діями ОСОБА_8 і саме за ч. 1 ст. 122 КК України він повинен нести кримінальну відповідальність. Вказує, що кримінальне провадження відкрито за його заявою за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
На думку апелянта, слідчий без додаткового судово-медичного дослідження та аналізу інших доказів дійшов неправильного висновку, що отримані тілесні ушкодження потерпілого у вигляді вивиху лівого плеча не знаходиться у причинному зв'язку з протиправними діями ОСОБА_8 .
Встановлені судом першої інстанції обставини.
ОСОБА_8 висунуто обвинувачення в умисному легкому тілесному ушкодженні, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Згідно обвинуваченню, 20 червня 2021 року о 15:48 год. ОСОБА_8 , перебуваючи біля магазину «Ципа Маркет», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин та словесного конфлікту із ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень останньому, наніс ОСОБА_6 кулаком правої руки не менше двох ударів в область обличчя та правою ногою наніс один удар по лівій нозі, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді синців, саден обличчя, крововиливу слизової оболонки верхньої губи, лівої нижньої кінцівки, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
31.01.2024 під час судового розгляду в суді першої інстанції від обвинуваченого надійшло клопотання про закриття кримінального провадження у справі на підставі ст. 49 КК України, оскільки закінчилися строки притягнення його до кримінальної відповідальності.
Суд першої інстанції, розглянувши клопотання, дійшов висновку про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строку давності притягнення обвинуваченого ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності, оскільки з моменту вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, яке є проступком, сплинув строк притягнення до кримінальної відповідальності.
Позиції учасників судового провадження.
Потерпілий просив апеляційну скаргу задовольнити.
Захисник ОСОБА_7 заперечував проти задоволення апеляційної скарги потерпілого.
Прокурор вважав ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши викладені в апеляційних скаргах доводи, суд дійшов наступного.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.
При цьому звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.
Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
З урахуванням наведених обставин, під час судового розгляду обвинувачений мав право на звернення із клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України.
Так, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні 20.06.2021 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, яке відноситься до кримінального проступку.
Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинено, тобто згідно матеріалів кримінального провадження - 20.06.2021, і ця обставина сторонами не заперечується.
Строк давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України сплив 20.06.2023.
Отже, на час розгляду провадження в суді першої інстанції минув встановлений п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України дворічний строк давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.
Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, що протягом цього часу обвинувачений був засуджений за вчинення нового кримінального правопорушення чи ухилявся від слідства та суду. Тобто, строк давності не переривався та не зупинявся.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_8 подав до суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінчення строку давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
Вирішуючи клопотання обвинуваченого, суд першої інстанції встановив, що з дня вчинення кримінального проступку, і до дня розгляду судом першої інстанції провадження сплинув строк притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності.
Хоча потерпілий та представник потерпілого висловив незгоду із закриттям кримінального провадження, про що він також зазначив в апеляційній скарзі, але колегія суддів зауважує, що особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності незалежно від того, чи погоджується з цим потерпілий.
Клопотання підлягало розгляду судом негайно.
Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК є безумовним, і приводом для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.
Всупереч доводам апелянта щодо неправильності прийнятого рішення через підстави для кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.122 КК України, та передчасності розгляду клопотання про закриття кримінального провадження, колегія суддів зазначає, що ці доводи є безпідставними.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 висунуто обвинувачення за ч.1 ст. 125 КК України. Обвинувальний акт надійшов до суду першої інстанції 30.07.2021. Клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності подано до суду 31.01.2024.
Згідно вимогам ч.1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Як передбачено ч.2 ст. 337 КПК України, під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 338 КПК України, з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Між тим, під час судового розгляду прокурор обвинувачення не змінив.
Натомість, на момент подання клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності - 31 січня 2024 року, суд першої інстанції, з огляду на межі висунутого обвинувачення, а саме за ч.1 ст. 125 КК України, мав невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.
Отже, за наявності правових підстав, з урахуванням поданого обвинуваченим ОСОБА_8 клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальний проступок, в якому він обвинувачується, та яке підлягало розгляду невідкладно, з'ясувавши думку усіх учасників судового провадження, суд першої інстанції прийняв законне, обгрунтоване та вмотивоване рішення.
Тому немає підстав для задоволення апеляційної скарги потерпілого.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 424, 425, 532 КПК України, -
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 січня 2024 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3