26.04.24
22-ц/812/826/24
Справа №487/3080/24
Провадження номер 22-ц/812/826/24
26 квітня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Локтіонової О. В.,
суддів: Самчишиної Н. В.,
Ямкової О. О.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 квітня 2024 року, яка постановлена за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Пологовий будинок №3» про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з необхідністю сплати позивачкою судового збору.
Не погодившись із судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій наполягала на тому, що вона не повинна сплачувати судовий збір за заявлені нею позовні вимоги.
Апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду з наступних підстав.
Згідно з ст.353 ЦПК України окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції, вичерпний перелік яких зазначено у даній статті, відповідно до буквального змісту кожного з пунктів. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
З аналізу змісту зазначеної статті вбачається, що ухвала судді про залишення позовної заяви без руху до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, не входить, а отже оскарженню не підлягає.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 червня 2023 року у цивільній справі №607/23244/21 відступила від висновку Верховного Суду стосовно можливості оскарження ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху в частині визначення розміру судових витрат.
Зроблено правовий висновок про те, що, застосовуючи п.10 ч.1 ст. 294 КАС України, який за змістом є тотожним п.13 ч.1 ст.353 ЦПК України, щодо можливості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви (заяви) без руху в частині визначення розміру судових витрат окремо від рішення суду, Велика Палата Верховного Суду наголошує, що апеляційному оскарженню лише разом з рішенням суду підлягає ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, якщо суд першої інстанції у цій ухвалі встановлює розмір судового збору, який позивач (заявник) має сплатити при зверненні до суду, або порядок його обчислення, однак особа не погоджується або з таким розміром, або з порядком його обчислення. Такі ухвали суду першої інстанції не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
За такого, особа, яка подала апеляційну скаргу, може реалізувати своє право на апеляційне оскарження вказаного судового рішення шляхом включення заперечень на нього до апеляційної скарги на рішення суду відповідно до ч.2 ст.353 ЦПК України, або, у разі визнання позовної заяви неподаною, шляхом оскарження ухвали суду про повернення позовної заяви.
Пунктом 4 частини 5 статті 357 ЦПК України передбачено, що у разі подання скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається особі судом апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 квітня 2024 року підлягає поверненню апелянту.
Керуючись ст. 353, 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 квітня 2024 року повернути скаржнику.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий О. В. Локтіонова
Судді Н. В. Самчишина
О. О. Ямкова