25.04.24
33/812/230/24
Єдиний унікальний номер судової справи: 945/96/24
Номер провадження: 33/812/230/24 Головуючий у місцевому суді: Войнарівський М.М.
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: Крамаренко Т.В.
25 квітня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Крамаренко Т.В.,
із секретарем судового засідання - Біляєвою В.М.,
за участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Коваля О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Коваля Олега Володимировича на постанову судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 28 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 481691 від 13 січня 2024 року, ОСОБА_1 13 січня 2024 року о 10 год 07 хв на 8 км автомобільної дороги Т1507 Миколаїв - Парутине - Очаків поблизу с. Зарічне керував транспортним засобом ВАЗ 2106 номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу під відеозапис за допомогою газоаналізатора ALCOTEST № 6820 у присутності двох свідків, що підтверджується тестом № 248 від 13 січня 2024 року (результат огляду - 0,29 ‰), чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 28 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
He погоджуючись із зазначеною постановою суду, 08 квітня 2024 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Коваль О.В. подав до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що постанова суду першої інстанції ухвалена з грубим порушенням норм процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права, що потягло за собою однобічне та неповне з'ясування судом усіх фактичних обставин справи, їх не дослідження та не надання їм належної оцінки. При цьому на думку захисника суд формально підійшов до встановлення об'єктивних обставин справи, що є наслідком спрощеного підходу до вирішення справи по суті.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 вказує на те, що з протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що фіксація правопорушення поліцейським не здійснювалась за допомогою нагрудного реєстратора.
До протоколу додано DVD-диск, з якого не вбачається факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Натомість відеозапис починається з роз'яснення необхідності пройти огляд на місці за допомогою приладу Драгер без повідомлення причини зупинки, а також не зафіксовано факту складання протоколу. На відеозаписі видно, що поведінка ОСОБА_1 була адекватною, відповідала обстановці, встановлення ознак, вказаних в протоколі щодо різкого запаху алкоголю з порожнини рота поліцейським не проводилося. Крім того, в матеріалах справи наявна лише частина відеозапису, а тому є недопустимим як доказ, який підтверджує ту обставину, що ОСОБА_1 , перебував у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням вказаного, на думку захисника ОСОБА_1 - адвоката Коваля О.В. з протоколу про адміністративне правопорушення та наданих доказів на підтвердження вини, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не слідує, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце й час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
В суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Коваль О.В. апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримав, просив її задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції як незаконну.
Вислухавши аргументи та доводи адвоката Коваля О.В., вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України ( ст. 246 КУпАП).
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин (ст. 248 КУпАП).
Відповідно до ч.1 ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Згідно ст. 280 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суддя першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові суду.
З вказаним висновком суд апеляційної інстанції погоджується в повному обсязі з огляду на таке.
За положеннями пункту 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2, 3, 6, 7 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 481691 від 13 січня 2024 року встановлено, що водій ОСОБА_1 13 січня 2024 року о 10 год 07 хв на 8 км автомобільної дороги Т1507 Миколаїв - Парутине - Очаків поблизу с. Зарічне керував транспортним засобом ВАЗ 2106 номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу під відеозапис за допомогою газоаналізатора ALCOTEST № 6820 у присутності двох свідків, що підтверджується тестом № 248 від 13 січня 2024 року (результат огляду - 0,29 ‰), чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).
Вказаний протокол водієм ОСОБА_1 підписано без зауважень та доповнень.
Факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння у відповідності до вимог діючого законодавства підтверджено відеозаписом, що міститься в матеріалах справи та письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.3,4,9).
Відповідно до показників тестування на алкоголь, проведеного на місці зупинки працівниками поліції за допомогою приладу Alcotest 6820, тест № 248, результат - 0,29‰ (а.с.1 а).
За результатами проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння працівниками поліції складено АКТ огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, в якому зазначено, що огляд проведено у зв'язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Результатом огляду є позитивна проба, показник - 0,29 ‰. Акт підписано як самим ОСОБА_1 так і свідками ОСОБА_3 та Шкробою (а.с.6).
Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданого на ім'я ОСОБА_1 , останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі (а.с.7).
Під час складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , водій надав письмові пояснення, з яких слідує, що 12 січня 2024 року у вечорі він випив приблизно один літр алкогольного пива, після чого орієнтовно о 22-00 год ліг спати. 13 січня 2024 року о 10- 00 год він сів за кермо свого транспортного засобу ВАЗ, номерний знак НОМЕР_1 та поїхав до м. Миколаїв. Приблизно на 8 км автомобільної дороги Т1507 поблизу с. Зарічне був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР, а саме за те що не був пристебнутий пасками безпеки. Після того, як працівники поліції помітили ознаки алкогольного сп'яніння, запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Алкотестеру у присутності свідків, на що він погодився. Після продуття, прилад показав результат 0,29 ‰ алкоголю. В медичному закладі огляд проходити не бажав, з результатом огляду згоден. Натомість додав, що вважав, що алкоголю в його організмі вже не має (а.с.5).
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в своїх письмових поясненнях пояснили, що 13 січня 2024 року перебуваючи на блок посту с. Зарічне а/д 1507 Миколаїв - Парутине - Очаків, працівники поліції зупини автомобіль ВАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , через те, що його водій не був пристебнутий ременем безпеки. Під час перевірки документів у водія ОСОБА_1 працівники поліції виявили запах алкоголю з порожнини рота, після чого водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Алкотестер Драгер. Водій погодився. При продутті приладу Драгер, показник показав 0,29‰. З результатом водій ОСОБА_1 погодився, від проходження огляду у медичному закладі відмовився (а.с.3,4).
З відеозапису, що міститься в матеріалах справи встановлено, що працівниками поліції буз зупинений транспортний засіб ВАЗ білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, на що водій погодився, Результат огляду склав 0, 29 ‰. На питання працівника поліції чи згодні з результатом та чи бажаєте пройти огляд у медичному закладі, ОСОБА_1 відмовився та погодився з результатом (а.с.9).
Вказані докази свідчать, про те що водій ОСОБА_1 13 січня 2024 ороку о 10 год 07 хв керував транспортним засобом ВАЗ НОМЕР_1 на 8 км автомобільної дороги Т1507 Миколаїв - Парутине - Очаків поблизу с. Зарічне в стані алкогольного сп'яніння, тобто суддя першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
При накладенні стягнення на водія, визначенні його виду та розміру, суддею місцевого суду дотримані загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, визначені статтею 33 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис, наявний в матеріалах справи не містить факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суд до уваги не бере, оскільки вказане твердження адвоката Коваля О.В. спростовується вказаним відеозаписом, з якого чітко видно, як транспортний засіб ВАЗ НОМЕР_1 білого кольору рухається по автомобільній дорозі і був зупинений працівниками поліції. З вказаного автомобіля вийшов водій - ОСОБА_1 . Сам водій не заперечував факту керування ним зазначеним транспортним засобом, більш того підтвердив зазначивши, що їде до м. Миколаєва у лікарню. Також ОСОБА_1 в своїх письмових поясненнях підтвердив те, що керував 13 січня 2024 року вказаним транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції.
Крім того, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ НОМЕР_1 на 8 км автомобільної дороги Т1507 Миколаїв - Парутине - Очаків поблизу с. Зарічне та його зупинку працівниками поліції також підтвердили свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в своїх письмових поясненнях.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що з протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що фіксація правопорушення поліцейським не здійснювалась за допомогою нагрудного реєстратора не має правого значення, оскільки відеозапис наявний в матеріалах справи відображає суть вчиненого ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП узгоджується з фабулою протоколу про адміністративне правопорушення. За такого, на думку суду технічне не внесення працівником поліції вказаного пристрою до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 481691 не може свідчити про те, що відеозапис є неналежним доказом.
Крім того, у відповідності до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
За такого, з огляду на залучення працівниками поліції двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , огляд водія ОСОБА_1 проведено з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП.
Твердження захисника Коваля О.В. про те, що працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 , причину його зупинки суд до уваги не бере, оскільки причини зупинки не входять до складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому не підлягають доказуванню у даній справі.
Між тим, сам ОСОБА_1 в своїх письмових поясненнях підтвердив факт повідомлення йому працівниками поліції про те, що його було зупинено за порушення ПДР України, а саме за те, що він був не пристебнутий пасками безпеки.
Також не заслуговують на увагу посилання адвоката Коваля О.В. в суді апеляційної інстанції на те, що наявне в матеріалах справи направлення не відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в медичного закладі.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що в протоколі не зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі не є слушними, оскільки фабула правопорушення яка зазначена в протоколі відповідає диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до заперечень, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку, а тому не впливають на обґрунтовані висновки суду.
Всі інші заперечення захисника ОСОБА_1 - адвоката Коваля О.В. суд розцінює як намагання уникнути відповідальності, а тому не бере їх до уваги.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційному суду не надано.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з'ясував обставини, що підлягали з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Отже, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 283, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Коваля Олега Володимировича - залишити без задоволення.
Постанову судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 28 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Т.В. Крамаренко