Справа № 443/252/24 Головуючий у 1 інстанції: Павлів А.І.
Провадження № 33/811/485/24 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.
24 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу адвоката Чорненького Ярослава Богдановича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Жидачівського районного суду Львівської області від 13 березня 2024 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 4 (чотири) місяці.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 605 грн 60 коп.
Згідно з постановою судді, 17 січня 2024 року об 11 год. 00 хв. в м. Ходорів на вул. Шевченка, 83, Стрийського району Львівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Опель Вектра», номерний знак НОМЕР_1 , відносно якого встановлено обмеження у праві керування транспортним засобом постановою Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області ВП №68511597, чим порушив вимоги ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, адвокат Чорненький Ярослав Богданович в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову судді Жидачівського районного суду Львівської області від 13 березня 2024 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Оскаржувану постанову апелянт вважає необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, а суд першої інстанції розглянув справу упереджено та дійшов необґрунтованого висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що суд першої інстанції як на один із доказів вини ОСОБА_1 посилається на постанову Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області ВП №68511597 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 31.08.2022, якою встановлено тимчасове обмеження останнього у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі відповідно до судового наказу №443/1634/21, виданого 28.12.2021, на копії якої написано рукою текст: «отримано наручно» та проставлені дата 24.07.2023 і особистий підпис, який візуально відповідає підпису ОСОБА_1 .
На думку апелянта, таким чином суд перебрав на себе функцію обвинувачення, в тому числі і шляхом збирання доказів, оскільки протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містили відомостей, які би вказували на наявність умислу в ОСОБА_1 на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, а саме про те, що він знав про накладене на нього обмеження, а також доказів отримання постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 31.08.2022. Суд першої інстанції з власної ініціативи направив запит в Жидачівський ВДВС у Стрийському районі Львівської області на отримання інформації про те, чи боржник ОСОБА_1 отримав постанову про обмеження у праві керування транспортними засобами.
У судовому засіданні 17.04.202 ОСОБА_1 , захисник Чорненький Я.Б. апеляційну скаргу підтримали, просили задоволити.
У судове засідання 24.04.2024 ОСОБА_1 не заявився, причини неявки апеляційному суду не повідомив та клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
Захисник Чорненький Я.Б. 24.04.2024 подав клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі.
З огляду на вимоги ч. 6 ст. 294 КУпАП, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності учасників, що не з'явились.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення.
Відповідно до положення ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 3 ст.126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, щодо якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП - керування транспортним засобом як особою, щодо якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, підтверджується наявними у матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв'язаними доказами, і є обґрунтованим.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №665302 17 січня 2024 року о 11:00 годині в м. Ходорів на вул. Шевченка, 83, Стрийського району Львівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Опель Вектра», номерний знак НОМЕР_1 , відносно якого встановлено обмеження у праві керування транспортним засобом постановою Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області ВП №68511597, чим порушив вимоги ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Як убачається з матеріалів справи, факт керування ОСОБА_1 автомобілем «Опель Вектра», номерний знак НОМЕР_1 за встановлених у протоколі місця, дати й часу ніким із учасників провадження не оспорюється, підтверджено сукупністю доказів по справі.
Не заперечується в апеляційній скарзі й те, що він був тимчасово обмежений у праві керувати транспортними засобами на момент виконання функцій водія.
Так, постановою начальника відділу Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Прусік О.П. від 31 серпня 2022 року ВП №68511597 було встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, яку станом на момент вчинення адміністративного правопорушення апелянтом погашено не було, що підтверджується відомостями з автоматизованої системи виконавчого провадження (а.с. 23).
Разом із тим, суд першої інстанції правильно визнав безпідставними твердження ОСОБА_1 про те, що він не знав про наявність щодо нього обмеження у праві керування транспортними засобами, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема, копією постанови начальника відділу Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Прусік О.П. від 31 серпня 2022 року ВП №68511597 на якій наявний підпис ОСОБА_1 про отримання даної постанови 24.07.2023 (а.с 30).
Крім того 24.07.2023 ОСОБА_1 отримав копії постанов начальника відділу Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Прусік О.П. від 31 серпня 2022 року ВП №68511597 про тимчасове обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження у праві полювання до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно з судовим наказом №443/1634/21.
Крім того апеляційний суд звертає увагу на те, що вищезгадані постанови, і постанова про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами винесена в одному виконавчому провадженні, а тому отримуючи їх, ОСОБА_1 не міг не знати про наявність постанови виконавця про тимчасове обмеження його у праві керування транспортними засобами.
Таким чином, зазначені вище обставини свідчать про те, що у справі, яка є предметом апеляційного розгляду, ОСОБА_1 на момент керування автомобілем був обізнаний зі встановленим щодо нього тимчасовим обмеженням у праві керування транспортними засобами на підставі названої вище постанови державного виконавця.
Отже, сукупність доказів по справі безперечно доводить винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП. Об'єктивних обставин, які були би підставами для визнання їх недопустимими, недостовірними чи неналежними, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах санкції ч. 3 ст. 126 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.
Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час апеляційного перегляду, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постанову судді Жидачівського районного суду Львівської області від 13 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Чорненького Я.Б. в його інтересах - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М.