Дата документу 16.04.2024 Справа № 333/8449/23
запорізький апеляційний суд
Провадження №11-сс/807/38/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №333/8449/23Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
16 квітня 2024 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
представника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 23 жовтня 2023 року про арешт майна,
Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 23 жовтня 2023 року за клопотанням старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Мелітополі та м.Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі ОСОБА_8 в кримінальному провадженні №62023080020000618, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2023 року, накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку, що стався внаслідок вчинення передбачених ч.2 ст.28, ст.336, ч.2 ст.28, ч.4 ст.409 КК злочинів.
Не погодившись з вказаною ухвалою, представник ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на мобільний телефон «Samsung Galaxy J3» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 .
Свої вимоги мотивувала тим, що стороною обвинувачення у клопотанні про накладення арешту не доведено, яке саме відношення до кримінального провадження щодо ухилення від проходження військової служби має мобільний телефон «Samsung Galaxy J3», в якому взагалі відсутні сім карти, що належать ОСОБА_7 , і що вилучений мобільний телефон відповідає вимогам ст.98 КПК.
ОСОБА_7 не є підозрюваною особою у даному кримінальному провадженні.
Заслухавши представника ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається із наданих матеріалів, до слідчого судді надійшло клопотання слідчого про накладення арешту на мобільний телефон «Samsung Galaxy J3» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 .
Клопотання обґрунтовано тим, що посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема його колишній начальник полковник ОСОБА_9 , спільно з наближеним до нього співробітником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 , з використанням підлеглих співробітників РТЦК та СП, діючи за попередньою змовою із службовими особами військового шпиталю (ВЧА3309), медичних комунальних закладів м.Запоріжжя та установ медико-соціальної експертизи, організували злочинну схему щодо ухилення військовослужбовців від проходження військової служби, шляхом симуляції хвороби, у т.ч. в ряді випадків, як захворювання, отриманого у зв'язку із безпосередньою участю у бойових діях та стримування збройної агресії, підроблення відповідних медичних документів, з подальшим оформленням інвалідності та незаконним отриманням грошової компенсації.
Крім того вищевказані особи організували злочинну схему щодо ухилення від проходження військової служби та мобілізації осіб призовного віку, у тому числі активних учасників злочинних угрупувань, шляхом симуляції хвороби, у т.ч. в ряді випадків, як захворювання, отриманого у зв'язку із безпосередньою участю у бойових діях та стримування збройної агресії, підроблення відповідних медичних документів, з подальшим оформленням інвалідності та незаконним отриманням грошової компенсації.
Зокрема в ході проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що після отримання статусу учасника бойових дій військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_1 старший солдат ОСОБА_10 , відповідно до медичних документів пройшов лікування у кардіологічному відділенні КНП «Міська лікарня екстреної швидкої медичної допомоги» ЗМР, після чого, на підставі вказаних медичних документів отримав з ВЧ НОМЕР_3 довідку ВЛК щодо непридатності до військової служби зі знаттям з військового обліку за станом здоров'я, що стало підставою для виплати ОСОБА_10 соціальної допомоги, як особі яка втратила працездатність у зв'язку з участю у проведенні бойових дій.
11.03.2023 на підставі вказаної довідки ВЛК старшого солдата ОСОБА_10 було звільнено з військової служби, однак 28.03.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вказівкою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 було повторно призвано на військову службу, як придатного до військової служби за станом здоров'я. Разом з тим в кінці липня 2023 року ОСОБА_10 знову було звільнено з військової служби, у зв'язку з непридатністю, та 05.05.2023 останній виїхав за межі території України, як особа яка не придатна до військової служби.
Аналогічним чином висновок ВЛК про непридатність до військової служби отримала дружина начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 , яка в подальшому отримала соціальну допомогу від держави, як особа яка втратила працездатність у зв'язку з участю у проведенні бойових дій в сумі близько 700 тис. грн.
26.09.2023 в ході проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя було проведено обшук за місцем мешкання заступника командира військової частини НОМЕР_3 - заступника начальника військового госпіталю з медичної частини підполковник медичної служби ОСОБА_7 , а саме у квартирі розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено вищезазначений мобільний телефон.
27.09.2023 року постановою слідчого вищевказане майно визнано речовим доказом.
Слідчий зазначив, що вказане майно зберегло на собі сліди скоєного злочину, а також для проведення відповідних експертиз та з метою збереження речових доказів, слідчий просив задовольнити клопотання.
Слідчий суддя, посилаючись на ч.1 ст.170 КПК задовольнила зазначене клопотання, з огляду на те, що у судовому засіданні доведено його обґрунтованість.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком слідчого судді з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч.2 ст.170 КПК, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст.171 КПК, зазначив мету відповідно до положень ст.170 КПК, з якою пов'язує необхідність у накладенні такого арешту - збереження речових доказів.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з'ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні слідчим доводи про накладення арешту на вилучений під час проведення обшуку мобільний телефон «Samsung Galaxy J3», недостатні для підтвердження наявності підстав, передбачених ст.167 КПК для накладення арешту на майно.
Зокрема, посилаючись у клопотанні, що мобільний телефон «Samsung Galaxy J3», вилучений в ході проведення обшуку за адресою проживання ОСОБА_7 є речовим доказом та відповідає критеріям майна, на яке може бути накладено арешт, визначеним ст.170 КПК, слідчий повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.
В той же час, слідчим не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч.2 ст.170 КПК, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що майно, на яке просив накласти арешт, є предметом кримінально протиправних дій, стосовно яких внесені відомості до ЄРДР та проводиться досудове розслідування, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК у вказаному кримінальному провадженні, а саме, що зазначене майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ч.2 ст.28, ст.336, ч.2 ст.28, ч.4 ст.409 КК, або, що вказане майно було об'єктом кримінально-протиправних дій чи набуте кримінально протиправним шляхом.
Постанова слідчого у справі про визнання вилученого під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 мобільного телефону «Samsung Galaxy J3», речовим доказом процесуальним законом не передбачена і на вирішення питання про арешт майна не впливає.
Під час апеляційного розгляду апеляційним судом прокурору надавався додатковий час для надання доказів відповідності вилучених у ОСОБА_7 речей критеріям речових доказів, визначеним зазначеною вище ст.98 КПК. Проте додаткових матеріалів і данних в цій частині прокурором суду не надано. Відтак колегія суддів звертає увагу, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке відношення вилучений за місцем проживання ОСОБА_7 мобільний телефон «Samsung Galaxy J3» має до розслідуваного кримінального правопорушення і колегія суддів вважає, що у даному кримінальному провадженні орган досудового розслідування не довів необхідності у накладенні арешту на майно.
ОСОБА_7 не є підозрюваною в рамках вищезазначеного кримінального провадження.
Арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб. Щодо осіб, які не є підозрюваними, обвинуваченими, або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна. Навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.
Обвинувачення не заперечує факту приналежності вилученого і арештованого майна ОСОБА_7 . Проте оскільки та має статус свідка, накладати арешт на належне їй майно, яке не відповідає критеріям речового доказу, не можна.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає апеляційну скаргу представника власника майна обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 23 жовтня 2023 року про арешт майна скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого від 28.09.2023 року про накладення арешту на майно (мобільний телефон «Samsung Galaxy J3» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ) в цьому провадженні відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4