Дата документу 08.04.2024 Справа № 335/6326/23
Єдиний унікальний № 335/6326/23 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/237/24 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 170 КПК України
8 квітня 2024 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю представника володільця майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2024 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42023082010000046, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 2 травня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України, -
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 11 березня 2024 року в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: ноутбук «Apple pro», сірого кольору, с/н K4W6WROG9J з зарядним пристроєм білого кольору; мобільний телефон «Айфон 14 pro max, в корпусі фіолетового кольору, імей: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , в гумовому чохлі чорного кольору, з сім - картою «ВФ Україна» № НОМЕР_3 ; ноутбук «Apple air A 2179», золотистого кольору, с/н НОМЕР_4 , з зарядним пристроєм білого кольору; флеш-носій на 16 Гб з брелком; банківські картки «А-банк»: НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; банківські картки «ПУМБ»: НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 ; банківські картки «Приватбанк»: НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 ; «Монобанк»: НОМЕР_16 ; «ОТП банк»: НОМЕР_17 ; ноутбук Lenovo 412, в корпусі чорного кольору, с/н LR-39B7L, з зарядним пристроєм чорного кольору; мобільний телефон «Айфон XS», в корпусі золотистого кольору в гумовому чохлі, імей: НОМЕР_18 , НОМЕР_19 ; рація «BAOFENG», з зарядним пристроєм; тримачі «Мегафон» НОМЕР_20 з сім карткою, НОМЕР_21 без сім картки; тримач «Київстар» з номером: НОМЕР_22 , з сім-карткою; сім карту з номером: НОМЕР_23 ; тримач Yezzzi з номером НОМЕР_24 без сім карти; флеш носій на 64 Гб; мобільний телефон «Нокіа 8800», імей НОМЕР_25 , в корпусі сірого кольору, без сім карти; наручні годинники: «Hamilton» 204XMHUPF Н644550, з ремінцем коричневого кольору, в коробці; «orient» F672- НОМЕР_26 , металеві, в коробці; «Atlantic 62450», металеві, в коробці; «Longines 54557830», металеві, в коробці; предмети з жовтого металу: ланцюжок; кулон круглої форми із зображенням бика, проба 585; кулон квадратної форми із зображенням святого; шпилька; хрестик; шкіряний шнурок з вставками з жовтого металу; шкіряний браслет з вставками з жовтого металу; відеокамера «Inqmega».
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 21 квітня 2023 року діючи умисно, з корисливих намірів, заволоділи грошовими коштами потерпілої ОСОБА_13 в розмірі 800 євро, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України складає 31946,24 грн., якими розпорядилися на власний розсуд та в період з січня 2023 року по другу декаду серпня 2023 року, заволоділи грошовими коштами потерпілої ОСОБА_14 в розмірі 6500 євро, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України складає 258969,75 грн., якими розпорядились на власний розсуд, чим завдали останнім майнової шкоди на вищевказану суму.
11 березня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено вказане в клопотанні слідчого майно.
В обґрунтування клопотання старший слідчий зазначив, що метою накладення арешту на вказане в клопотанні майно є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, у зв'язку з наявністю підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, а також з метою можливої конфіскації.
Слідчий суддя частково задовольнив клопотання про накладення арешту на майно, обґрунтувавши рішення тим, що підстави накладення арешту на наручні годинники та вироби з металу, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою збереження речових доказів, у межах даного кримінального провадження відсутні та в задоволенні клопотання в цій частині слідчий суддя відмовив, але прийшов до висновку, що щодо іншої частини майна, на яке слідчий просив накласти арешт, додані матеріали кримінального провадження містять достатні дані для висновку про його відповідність критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою.
Вказує, що за результатом розгляду клопотання слідчого, судом відмовлено в накладенні арешту на наручні годинники: «Hamilton» 204XMHUPF H644550, з ремінцем коричневого кольору, в коробці; «orient» НОМЕР_27 , металеві, в коробці; «Atlantic 62450», металеві, в коробці; «Longines 54557830», металеві, в коробці, предмети з жовтого металу: ланцюжок; кулон круглої форми із зображенням бика, проба 585; кулон квадратної форми із зображенням святого; шпилька; хрестик; шкіряний шнурок з вставки з жовтого металу; шкіряний браслет з вставками з жовтого металу. Вказані речі визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні і відповідна постанова була долучена до матеріалів, якими обґрунтовувалось клопотання про арешт майна.
Зазначає, що є достатні підстави вважати, що речі, які були вилучені під час обшуку, підпадають під критерії, визнані ч. 2 ст. 170 КПК України.
Просить скасувати ухвалу та ухвалити нову, якою задовольнити клопотання слідчого в повному обсязі та накласти арешт на усі речі, вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Виходячи зі змісту клопотання, як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянт посилається на те, що повний текст оскаржуваної ухвали було отримано 19 березня 2024 року.
Заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, відомості про отримання прокурором оскаржуваної ухвали відсутні, відповідно доводи клопотання матеріалами справи не спростовані, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку строк на апеляційне оскарження ухвали підлягає поновленню.
У судовому засіданні апеляційного суду представник володільця майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Вважала, що апеляційна скарга є необґрунтованою, оскільки речі, про арешту яких слідчим суддею було відмовлено, не мають відношення до кримінального провадження, ніяких відомостей по справі на собі вони не зберегли, не є знаряддям злочину та вже повернуті їх володільцю.
Повідомлений належним чином прокурор до судового засідання апеляційного суду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не подавав.
Заслухавши доповідь судді, представника володільця майна - адвоката ОСОБА_7 , дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Виходячи із положень ст. 131 КПК України арешт майна є окремим видом заходу забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Норми, наведені у ст. 132 КПК України, визначають, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно з положеннями ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Якщо ж арешт накладається у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК, тобто з метою конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного (обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження).
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, вирішуючи питання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчий суддя повинен:
- перевіряти наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи;
- з'ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається ініціатор клопотання, без застосування цих заходів;
- враховувати, що обов'язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (частина третя статті 132 КПК України) покладається на слідчого та/або прокурора;
- взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
- враховувати, що докази на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про застосування заходів забезпечення, подаються особою, яка заявляє таке клопотання.
Колегія суддів приходить до висновку, що в даному провадженні слідчий суддя вищезазначених вимог закону дотримався, прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання в частині накладення арешту на наручні годинники: «Hamilton» 204XMHUPF Н644550, з ремінцем коричневого кольору, в коробці; «orient» F672- НОМЕР_26 , металеві, в коробці; «Atlantic 62450», металеві, в коробці; «Longines 54557830», металеві, в коробці; предмети з жовтого металу: ланцюжок; кулон круглої форми із зображенням бика, проба 585; кулон квадратної форми із зображенням святого; шпилька; хрестик; шкіряний шнурок з вставками з жовтого металу; шкіряний браслет з вставками з жовтого металу, що є предметом розгляду апеляційної скарги.
Так, з матеріалів провадження убачається, що відділом поліції №1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023082010000046 від 2 травня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння грошовими коштами ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , шляхом незаконних операцій з використанням електронної обчислювальної техніки.
Із протоколу обшуку від 11 березня 2024 випливає, що під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено вказане в клопотанні слідчого майно (а.с. 6-8).
Постановою старшого слідчого від 12 березня 2024 року вказане в клопотанні майно визнано у даному кримінальному провадженні речовими доказами (а.с. 13).
Крім того, із матеріалів кримінального провадження убачається, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України (а.с. 9-12).
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, метою накладення арешту на майно, яке є предметом розгляду апеляційної скарги, зокрема на наручні годинники: «Hamilton» 204XMHUPF Н644550, з ремінцем коричневого кольору, в коробці; «orient» F672- НОМЕР_26 , металеві, в коробці; «Atlantic 62450», металеві, в коробці; «Longines 54557830», металеві, в коробці; предмети з жовтого металу: ланцюжок; кулон круглої форми із зображенням бика, проба 585; кулон квадратної форми із зображенням святого; шпилька; хрестик; шкіряний шнурок з вставками з жовтого металу; шкіряний браслет з вставками з жовтого металу, слідчий вказує як запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Разом з тим, ані слідчим, ані прокурором не надано належних доказів, які б свідчили про те, що вищевказане майно має відношення до даного кримінального провадження.
Крім того, посилаючись в своєму клопотанні на таку підставу для накладення арешту на вказане майно, як можливу конфіскацію майна, слідчим не було враховано, що санкції ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України, вчинення яких інкримінується ОСОБА_6 , не передбачає такого виду покарання як конфіскація майна.
При цьому, постанова про визнання наручних годинників: «Hamilton» 204XMHUPF Н644550, з ремінцем коричневого кольору, в коробці; «orient» F672- НОМЕР_26 , металевих, в коробці; «Atlantic 62450», металевих, в коробці; «Longines 54557830», металевих, в коробці; предметів з жовтого металу: ланцюжка; кулону круглої форми із зображенням бика, проби 585; кулону квадратної форми із зображенням святого; шпильки; хрестика; шкіряного шнурка з вставками з жовтого металу; шкіряного браслету з вставками з жовтого металу речовими доказами у кримінальному провадженні, на думку колегії суддів є формальною, оскільки органом досудового розслідування не надано доказів, що вказане майно є предметом незаконних дій, набуто кримінально протиправним шляхом або отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.
Відтак, враховуючи зміст клопотання про арешт майна і заявлену підставу та мету для його арешту, судова колегія приходить до висновку про недоведеність необхідності накладення арешту на наручні годинники: «Hamilton» 204XMHUPF Н644550, з ремінцем коричневого кольору, в коробці; «orient» F672- НОМЕР_26 , металеві, в коробці; «Atlantic 62450», металеві, в коробці; «Longines 54557830», металеві, в коробці; предмети з жовтого металу: ланцюжок; кулон круглої форми із зображенням бика, проба 585; кулон квадратної форми із зображенням святого; шпилька; хрестик; шкіряний шнурок з вставками з жовтого металу; шкіряний браслет з вставками з жовтого металу.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що органом досудового розслідування в клопотанні не надано обґрунтованої оцінки щодо правової підстави для арешту наручних годинників: «Hamilton» 204XMHUPF Н644550, з ремінцем коричневого кольору, в коробці; «orient» F672- НОМЕР_26 , металевих, в коробці; «Atlantic 62450», металевих, в коробці; «Longines 54557830», металевих, в коробці; предметів з жовтого металу: ланцюжку; кулону круглої форми із зображенням бика, проби 585; кулону квадратної форми із зображенням святого; шпильки; хрестика; шкіряного шнурку з вставками з жовтого металу; шкіряного браслету з вставками з жовтого металу, а слідчий суддя, врахувавши вимоги ст.ст. 170, 173 КПК України, обґрунтовано встановив відсутність правових підстав для задоволення клопотання про накладення арешту в цій частині.
Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів переконана, що слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання слідчого в частині майна, на яке прокурор в своїй апеляційній скарги просив накласти арешт, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді в цій частині слід визнати непереконливими.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити прокурору у кримінальному провадженні - прокурору Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2024 року.
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2024 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42023082010000046, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 2 травня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4