Справа № 143/255/23
Провадження №11-кп/801/612/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
25 квітня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора в режимі відеоконференції ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого в режимі відеоконференції ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Погребищенського районного суду Вінницької області від 13 березня 2024 року про продовження строку тримання під вартою відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Федорівка Шаргородського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 13 березня 2024 року задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні.
Продовжено раніше обраний застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 до 25 травня 2024 року включно.
Одночасно визначено обвинуваченому ОСОБА_8 заставу в розмірі 105980 (сто п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. за умови внесення якої він може бути звільнений з-під варти та в такому випадку покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Мотивуючи прийняте рішення суд зазначив, що в судовому засіданні прокурором доведено продовження існування ризиків, які були підставою для застосування запобіжного заходу, та на даному етапі провадження застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання процесуальних рішень.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.
В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_8 ставиться питання про скасування ухвали Погребищенського районного суду Вінницької області від 13 березня 2024 року. Просить винести ухвалу, якою змінити йому запобіжний захід на більш м'який не пов'язаний з триманням під вартою.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду є незаконна та необґрунтована, винесена без урахування всіх фактичних обставин справи, прокурором в судовому засіданні не доведено обставини для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_6 заперечила проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній, та просили задовольнити її в повному об'ємі.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
Висновки суду про необхідність продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Як вбачається з ухвали суду, прокурором в судовому засіданні та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обвинувачення ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, за які у разі визнання його винуватим йому загрожує позбавленням волі на тривалий час, що становить значну суспільну небезпеку.
Ризики, що були враховані при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 та продовженні її строку, на даний час не зменшились, зокрема обвинувачений з огляду на санкцію статей обвинувачення з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване правопорушення може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому зміна запобіжного заходу на більш м'який не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Таким чином, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, його наслідків, тяжкість покарання за вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який ніде не працює, постійного заробітку не має, а отже не обтяжений соціальними зв'язками та відповідальністю, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, зокрема, проти власності, має не зняту та непогашену судимість, а також недотримання обвинуваченим умов застосованого попереднього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, тому рішення суду щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законним та обґрунтованим, відповідає меті забезпечення реалізації завдань кримінального провадження, так як у даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих.
Також, судом під час розгляду клопотання відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України обґрунтовано визначено розмір застави обвинуваченому, у розмірі 105980 (сто п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп., який є співрозмірним та таким, що за умови внесення останньої забезпечить виконання процесуальних рішень.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України апеляційний суд
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Погребищенського районного суду Вінницької області від 13 березня 2024 року про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: