Справа № 747/137/24
Провадження№ 2-др/747/3/24
іменем України
26.04.2024 року смт Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Тіщенко Л.В.
секретаря Зірки В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Талалаївка заяву представника позивача ТОВ «Талалаївське автотранспортне підприємство» адвоката Фесика Ігоря Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат по справі № 747/137/24,
Рішенням Талалаївського районного суду від 12 квітня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Талалаївське автотранспортне підприємство 17450» до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Талалаївське автотранспортне підприємство 17450» у рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу 249 635 грн 07 коп, в задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено. Представник позивача - адвокат Фесик І.А. - 15 квітня 2024 року подав до суду заяву, в якій просить суд ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розглянувши заяву представника позивача, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу. Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви у відповідності до частин 2, 3 ст.270 ЦПК України.
У судове засідання по винесенню додаткового рішення учасники справи не з'явились. Суд не вбачає необхідності повторно викликати сторони в судове засідання для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення, оскільки мотиви суду стосовно позовних вимог, підстав та предмету позову у справі наведені у тексті рішення суду, а додаткове рішення стосується виключно розподілу судових витрат, порядок розподілу яких чітко визначений законом.У зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи, у відповідності до ч. 3 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.
Дослідивши матеріали заяви та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку. Статтею 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача у відповідності до п.2 ч.1 ст.141 ЦПК України.
Оскільки судовим рішенням від 12 квітня 2024 року позовні вимоги задоволено частково, тому наявні правові підстави стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що 11 березня 2024 року між адвокатом Фесиком Ігорем Анатолійовичем та ТОВ «Талалаївське АТП-17450» в особі директора ОСОБА_2 укладено договір про надання правничої допомоги. Відповідно до п. 6.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання. Згідно умов договору вартість правничої допомоги визначається з урахуванням рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 22.03.2023 року № 119 та з урахуванням складності с прави, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та значенням справи для замовника. Згідно наданого розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу загальна вартість послуг становить 20 000 грн, з них: ознайомлення з документами ТОВ «Талалаївське автотранспортне підприємство» (40 хв) - 1000грн, надання усної консультації замовнику (20 хв) - 500 грн, підготовка позовної заяви від імені замовника (4 год) - 6000 грн, ознайомлення з відзивом на позовну заяву відповідача та вивчення документів, приєднаних до відзиву (1 год 40 хв) - 2 500 грн , представництво інтересів замовника в Талалаївському районному суді - 10 000 грн. Актом виконаних робіт від 15 квітня 2024 року по договору про надання правничої допомоги від 11 березня 2024 року підтверджується, що юридичні послуги надано відповідно до договору про надання правничої допомоги та жодних претензій щодо якості, повноти, строків та обсягу наданих послуг і їх оплати сторони одна до одної не мають, та встановлено, що загальна вартість наданих послуг становить 20 000 грн.
При вирішенні питання стягнення з відповідача судових витрат, суд керується правовою позицією, висловлену Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Дослідивши надані представником позивача докази щодо розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
З наданих представником позивача документів вбачається, що ним оцінена вартість його представництва інтересів в Талалаївському районному суді у 10 000 грн. Суд вважає за необхідне зазначити, що по даній справі проведено одне судове засідання 12 квітня 2024 року тривалістю 50 хвилин до виходу суду в нарадчу кімнату, представник позивача брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів - системи відеоконференцзв'язку EASYCON згідно поданого ним клопотання. Таким чином, час, коли представник позивача брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції становить 50 хв. На думку суду, вартість послуги щодо представництва в суді - 10 000 грн за 50 хвилин - не відповідає критеріям виправданості, розумності та справедливості і приходить до висновку про зменшення суми до 1000 грн. Зазначений висновок суду базується на рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії», де зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд вважає, що послуги представника позивача в частині його участі в судовому засіданні в Талалаївському районному суді не обґрунтовані, і приходить до висновку, що таким, що відповідає критерію виправданості є сума понесених судових витрат в 11 000 грн., а з врахуванням пропорційності задоволеного позову, а саме, те, що задоволеною є 2/3 від заявленої суми, тому підлягає до відшкодування відповідачем сума в 7332 грн, що є пропорційно встановленій під час винесення додаткового рішення сумі понесених судових витрат в 11 000 грн, тому заява представника позивача підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст. 133, 141, 270 ЦПК України, суд,-
Заяву представника позивача ТОВ «Талалаївське автотранспортне підприємство» адвоката Фесика Ігоря Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Талалаївське автотранспортне підприємство» судові витрати на правничу допомогу в сумі 7322 (сім тисяч триста тридцять дві) грн. В решті вимог заява задоволенню не підлягає.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного протягом тридцяти днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.
Боржник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , (РНОКПП- НОМЕР_1 )
Стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Талалаївське автотранспортне підприємство 17450», вул Перемоги, 2 смт Талалаївка Прилуцького району Чернігівської області, код ЄДРПОУ - 21398455.
СуддяЛ. В. Тіщенко