Справа № 183/868/24
№ 1-кп/183/1282/24
Ухвалено 24 квітня 2024 року в м. Новомосковськ Дніпропетровської області.
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023041350001523 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , несудимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєнні кримінальних правопорушень , передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.263 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 25 жовтня 2023 року приблизно о 01 годині 30 хвилин знаходився у спальній кімнаті будинку, розташованого на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де на стільці побачив ноутбук марки «ASUS TUF Gaming F15 FX506LH (FX506LH-HN111)», що належить потерпілому ОСОБА_6 . В цей момент у ОСОБА_3 , виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, а саме вищевказаного ноутбука.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , перебуваючи за вищевказаною адресою, у вказаний час, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_6 спить, діючи таємно, умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, взяв зі стільця ноутбук марки «ASUS TUF Gaming F15 FX506LH (FX506LH-HN111)», вартістю 33299 гривень 10 копійок та поклав до свого рюкзаку. Після чого, ОСОБА_3 з місця скоєння кримінального правопорушення пішов, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 33299 гривень 10 копійок.
Крім того, на початку листопада 2023 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин, знаходячись в лісосмузі між АДРЕСА_1 (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), знайшов на землі конструктивно оформлений зарядом вибухової речовини, а саме споряджений корпусом осколкової наступальної ручної гранати типу GHO-1, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин та придатний для здійснення вибуху, із запалом ручних гранат типу AF-11, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв та придатний для здійснення вибуху. Після чого, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на носіння, зберігання та придбання вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на незаконне придбання вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, перебуваючи між смт. Черкаське та с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що вищевказані предмети являються вибуховою речовиною та вибуховим пристроєм, а також розуміючи, що не має передбаченого законом дозволу на поводження з вищевказаним предметом, ОСОБА_3 підняв з землі конструктивно оформлений зарядом вибухової речовини, а саме споряджений корпусом осколкової наступальної ручної гранати типу GHO-1, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин та придатний для здійснення вибуху, із запалом ручних гранат типу AF-11, промислового виготовлення, чим вчинив незаконні дії з придбання вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
У подальшому, на початку листопада 2023 року, приблизно о 13 годині 10 хвилин, ОСОБА_3 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне носіння вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що вищевказані предмети являються вибуховою речовиною та вибуховим пристроєм, поклав його до свого рюкзаку та після цього, ОСОБА_3 продовжуючи незаконні дії, пов'язані із носінням вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто конструктивно оформлений зарядом вибухової речовини, а саме споряджений корпусом осколкової наступальної ручної гранати типу GHO-1, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин та придатний для здійснення вибуху, із запалом ручних гранат типу AF-11, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв та придатний для здійснення вибуху, котрі знаходились у його рюкзаку, попрямував до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де почав зберігати за місцем свого проживання в рюкзаку в одній із кімнат до 15 листопада 2023 року.
15 листопада 2023 року о 16 годині 55 хвилин до Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від співробітника ДВКР СБ України про те, військовослужбовець ОСОБА_3 знаходячись поблизу «Будинку офіцерів» по АДРЕСА_2 , зберігає при собі гранату.
Після цього, 15 листопада 2023 року в період часу з 19 години 27 хвилин до 19 години 33 хвилини працівниками поліції було проведено огляд місця події, а саме ділянки місцевості біля буд. АДРЕСА_3 , на якій знаходився ОСОБА_3 . В ході огляду місця події останній добровільно видав для огляду слідчому із рюкзаку конструктивно оформлений зарядом вибухової речовини, а саме споряджений корпусом осколкової наступальної ручної гранати типу GHO-1, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин та придатний для здійснення вибуху, із запалом ручних гранат типу AF-11, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв та придатний для здійснення вибуху, які останній незаконно придбав, зберігав та носив без передбаченого законом дозволу.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, підтвердив, що зазначене в обвинувальному акті, повністю відповідає обставинам скоєння ним кримінальних правопорушень і жодного з них він не оспорює, у скоєному щиро кається.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд провадження за його відсутності, покарання обвинуваченому просив призначити на розсуд суду. Матеріальну шкоду обвинуваченим відшкодовано повністю шляхом повернення майна.
В судовому засіданні сторони не оспорювали обставини, при яких скоєно кримінальні правопорушення, тому суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Крім того, учасникам судового провадження судом роз'яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
Таким чином, суд вважає встановленою вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінальних правопорушень:
-таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану за ч.4 ст.185 КК України;
-носіння, зберігання та придбання вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу - за ч. 1 ст. 263 КК України;
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що останній вчинив кримінальні правопорушення, що відносяться до категорії тяжких.
Разом з тим, обставин, обтяжуючих його покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Його щире каяття, а також активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення суд визнає, як обставини, що пом'якшують покарання.
При цьому, суд вважає, що щире каяття обвинуваченого, в даній ситуації, ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, бажанням виправити ситуацію, відшкодуванням завданих збитків потерпілому шляхом повернення майна, а також готовністю нести кримінальну відповідальність.
Крім того, обвинувачений вину визнав повністю, на обліках у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, потерпілий до нього претензій матеріального характеру не має, на суворому покаранні не наполягав, шкода завдана кримінальними правопорушеннями відшкодована.
Аналізуючи сукупність зазначених обставин, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, внаслідок чого суд вважає необхідним призначити йому покарання в межах передбачених санкціями відповідних частин статей, у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, що буде співмірним та достатнім для досягнення мети покарання та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався.
Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню була проведена судова експертиза, вартість якої підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України - у вигляді 5 років позбавлення волі,
- за ч.1 ст. 263 КК України - у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази:
- конструктивно оформлений зарядом вибухової речовини, а саме спорядженим корпусом осколкової наступальної ручної гранати типу GНО-1, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин та придатний для здійснення вибуху, та запал ручних гранат тину АF-11, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв та придатний для здійснення вибуху- знищено за актом знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують від 23.11.2023 року.
- ноутбук марки «ASUS TUF Gaming F15 FX506LH (FX506LH-HN111)», що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_6 - вважати повернутим останньому за належністю;
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи № СЕ-19/104-23/41960-ВТХ від 27.11.2023 у сумі 956 гривень 00 копійок.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку негайно вручити ОСОБА_3 та прокурору.
Суддя ОСОБА_1