Ухвала від 24.04.2024 по справі 560/13999/23

УХВАЛА

24 квітня 2024 року

м. Київ

справа №560/13999/23

адміністративне провадження № К/990/15085/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.05.2023 № 222030022023 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.07.2023 №222030022023 про відмову в призначенні пенсії;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи період роботи з 23.07.1985 по 06.07.1994 на посаді гальваніка у ДП "Новатор", призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 15.05.2023.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.11.2023 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.05.2023 №222030022023, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.07.2023 №222030022023, прийняті стосовно ОСОБА_1 .

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 23.07.1985 по 06.07.1994 згідно з відомостями трудової книжки, провести перерахунок пільгового стажу загалом, вирішивши питання призначення та виплати пенсії за віком на пільгових умовах з 15.05.2023 відповідно до п. 2 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У задоволенні решти вимог позову відмовлено.

Не погодившись із таким судовим рішенням, Головне управління ПФУ в Хмельницькій області оскаржило його в апеляційному порядку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без руху, у зв'язку із необхідністю сплатити судовий збір.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

21.02.2024 Головне управління ПФУ в Хмельницькій області вдруге звернулося із апеляційною скаргою.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.03.2024 визнано неповажними причини пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строку подання апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.11.2023, а апеляційну скаргу було залишено без руху.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у справі №560/13999/23.

Не погодившись із таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ПФУ в Хмельницькій області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Отже закон чітко визначає початок перебігу строку на апеляційне оскарження та підстави виникнення права на його поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Водночас, протягом встановленого судом строку особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про його поновлення або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що вдруге апелянт звернувся з апеляційною скаргою через 42 дні після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, що значно перевищує встановлений ч. 2 ст. 295 КАС України тридцятиденний строк звернення до суду з апеляційною скаргою та нівелює дотримання законодавчо встановлених строків в адміністративному судочинстві, у зв'язку з чим підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку з своєї ініціативи суд не вбачав та відмовив у задоволенні заяви з наведених у ній підстав.

Разом з тим, надаючи оцінку аргументам апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначала, що відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Окрім того, колегія суддів апеляційної інстанції наголосила, що обставина щодо повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Відтак, з огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об'єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду зазначила, що вказані причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою наведені представником апелянта не можуть бути визнані судом, як поважні, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.11.2023 слід відмовити.

При цьому, інших причин (підстав) для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду відповідачем не наведено, як і не надано жодних доказів наявності поважних підстав для поновлення такого строку.

Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити заявник).

Отже, КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Крім того, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку із такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Колегія суддів Верховного Суду наголошує, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

У свою чергу, апеляційним судом для заявника були забезпечені усі умови, за яких ГУ ПФУ в Хмельницькій області, як суб'єкт владних повноважень, не тільки мав можливість, а й процесуальний обов'язок вжити всі можливі заходи задля доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Проте доказів існування непереборних обставин, які перешкоджали відповідачу скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначених законодавчих строків, ГУ ПФУ в Хмельницькій області не надано.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, дійшовши правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Керуючись статтями 169, 328, 333, КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко А.І. Рибачук Л.В. Тацій

Попередній документ
118633964
Наступний документ
118633966
Інформація про рішення:
№ рішення: 118633965
№ справи: 560/13999/23
Дата рішення: 24.04.2024
Дата публікації: 26.04.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (19.03.2024)
Дата надходження: 01.08.2023
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії