25 квітня 2024 року
Київ
справа № 620/13621/23
адміністративне провадження № К/990/15198/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі № 620/13621/23 за позовом Державного підприємства «Холминський спиртовий завод» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
19.04.2024 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - скаржник), направлена до суду поштою 17.04.2024.
Попередню касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 20.03.2024 на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судового рішення. Суд зазначив, що посилання на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України було формальним, а обґрунтування необхідності відступлення від висновків Верховного Суду та яких саме, у касаційній скарзі не було наведено.
Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що зміст касаційної скарги є ідентичним до її попередньої редакції, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою. Скаржник лише змінив на початку касаційної скарги посилання з пункту 2 на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. В іншій частині касаційна скарга змін не зазнала.
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
При цьому, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Однак, таких обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цій підставі скаржник не наводить. Зі змісту касаційної скарги неможливо встановити, яку саме норму матеріального права скаржник вважає неправильно застосованою судами попередніх інстанцій, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду. Не містять і взаємозв'язку доводи касаційної скарги із висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позовних вимог.
Натомість викладено обставини справи, процитовано висновки акта перевірки та норми Закону №481, з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Зазначене свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі № 620/13621/23 за позовом Державного підприємства «Холминський спиртовий завод» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Гімон