про відмову у відкритті касаційного провадження
24 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 240/17929/23
адміністративне провадження № К/990/11638/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє - Дзюбенко Сергій Петрович ,
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року (суддя Горовенко А.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року (колегія у складі суддів Матохнюка Д.Б., Гонтарука В.М., Білої Л.М.)
у справі № 240/17929/23
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - МО України), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність МО України, яка полягає у відмові внести зміни до п. 48 рішення комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.03.2023 №8/975 в частині розміру одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати МО України внести зміни до п. 48 рішення комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.03.2023 № 8/975, призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням з 28.01.2022 ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане із захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, станом на 01.01.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 14.11.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024, відмовив у задоволенні позову.
19.03.2024 ОСОБА_1 , інтереси якого представляє - Дзюбенко Сергій Петрович (далі - Дзюбенко С.П. ), подав касаційну скаргу, що 26.03.2024 надійшла до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Верховний Суд ухвалою від 09.04.2024 визнав неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження у зв'язку з непідтвердженням ОСОБА_1 , інтереси якого представляє - Дзюбенко С.П. наявності таких обставин відповідними та належними засобами доказування; залишив касаційну скаргу без руху відповідно до ч. 3 ст. 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
17.04.2024 до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги. Заява обґрунтована тим, що представник ОСОБА_1 - Дзюбенко С.П. має Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі і у відповідності до картки руху документа користувача Електронного Суду постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024, начебто, була доставлена до його Електронного кабінету 01.02.2024.
При цьому, представник наполягає на тому, що безпосередньо ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції взагалі не було вручено відповідну постанову по сьогоднішній день, а його представник був ознайомлений з нею лише 20.02.2024 з ЄДРСР.
Також звертає увагу на ту обставину, що позивач з 26.02.2019 по теперішній час є діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , а з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України (з 24.02.2022) фактично постійно перебуває у зоні прямих бойових зіткнень зі збройними силами агресора і відповідно мав об'єктивні перешкоди щодо належного аналізу прийнятих судових рішень не на його користь, своєчасної комунікації зі своїм представником щодо підтвердження відповідного звернення останнім до суду будь-якого рівня шляхом надання йому відповідної довіреності на право представлення інтересів.
Вирішуючи питання поновлення строку на касаційне оскарження, Суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої та третьої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Верховний Суд зауважує, що у зв'язку з необхідністю встановлення дати отримання представником рішення суду апеляційної інстанції, матеріали справи, що розглядається, були витребувані суддею - доповідачем у електронному вигляді з використанням функціоналу комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» - «Витребування справ з ЦБД» (центральної бази даних).
З матеріалів справи колегія суддів встановила, що постанову від 01.02.2022 в електронному вигляді було надіслано представнику позивача - Дзюбенку С.П. в його електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету 01.02.2024 о 19:37, що підтверджує довідка про доставку електронного листа.
При цьому в заяві про поновлення строку касаційного оскарження представник скаржника наголошує, що з оскаржуваною постановою був ознайомлений з ЄДРСР лише 20.02.2024, а тому з цієї дати має відраховувати тридцятиденний строк, передбачений частиною другою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
У розрізі вказаних мотивів слід звернути увагу на постанову Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі № 480/8341/22, в якій об'єднана палата зазначила:
«Надіслання [електронної] копії рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі № 480/8341/22 представнику Дзюбенку Сергію Петровичу - адвокату Абрамовичу О. В. на його офіційну електронну адресу в ЄСІТС є, у розумінні частин п'ятої, сьомої статті 18 КАС України (тут - у редакції, викладеній згідно із Законом № 1416-ІХ), належним способом вручення судового рішення представнику позивача, що на підставі частини сьомої статті 251 КАС України вважається врученням цієї копії судового рішення також і особі, яку цей представник (адвокат) представляє, тобто позивачу.
Щодо обов'язкового надсилання судового рішення в паперовій формі, до чого апелює, поміж іншого, колегія судів з покликанням на частину одинадцяту статті 251 КАС України і підпункт 15.15 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, то ухвалений 27 квітня 2021 року Закон № 1416-ІХ (набрав чинність 26 травня 2021 року) якраз змінив існуючий доти концепт повідомлення учасників справи і вручення їм процесуальних документів суду головно на паперових носіях (засобами поштового зв'язку), змістивши акцент (перевагу) на електронну комунікацію за допомогою функціоналу ЄСІТС, впровадження якої має здійснюватися поетапно.
Ні, це не означає, що з набранням чинності Закону № 1416-ІХ і з початком функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС суди взагалі припинили видавати судові рішення у паперовій формі. Проте початок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, як-то передбачає Закон №1416-ІХ, зобов'язує суди направляти судові рішення на офіційні електронні адреси (тут збережена термінологія КАС України у редакції, викладеній відповідно до Закону № 1416-ІХ) учасників справи і тільки якщо такої адреси учасник справи не має, то тоді можуть використовуватися засоби поштового зв'язку.
З уваги на вже висловлені мотиви, об'єднана палата, відповідаючи на два інші запитання колегії суддів, зазначає, що в ситуації, коли позивач (як фізична особа) не має офіційної електронної адреси, але її має адвокат, який представляв в суді його [позивача] інтереси, суд, відповідно до приписів частини п'ятої статті 18 КАС України, надсилає [електронну] копію судового рішення адвокату як представнику позивача на офіційну електронну адресу, що, в розумінні приписів частини сьомої статі 251 КАС України, є належним і достатнім способом вручення судового рішення учаснику справи, з датою якого [вручення] можна пов'язувати строк на його апеляційне оскарження позивачем як «учасником справи».»
Отже, направлення постанови від 01.02.2022 в електронному вигляді представнику позивача - ОСОБА_2 до його електронного кабінету є належним і достатнім способом вручення судового рішення позивачу, з датою якого можна пов'язувати строк на його касаційне оскарження.
Касаційна скарга подана 19.03.2024, яка до Верховного Суду надійшла 26.03.2024, тобто поза межами тридцятиденного строку, передбаченого частиною другою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, що свідчить про відсутність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі.
Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, оскільки її не можна вважати такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними.
Керуючись ст. 333 КАС України, Суд,-
1. Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє Дзюбенко Сергій Петрович на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року у справі №240/17929/23.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб