24 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/5359/24
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Шевчук О.А.,
суддів - Бойка А.В., Федусика А.Г.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділа примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) , третя особа: ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 позовну заяву задоволено.
На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
До апеляційної скарги апелянтом додано заяву про поновлення процесуального строку, в якій просить поновити строк на звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. В обґрунтування заяви апелянт зазначає, що у день винесення рішення звернувся із заявою в порядку ст. 383 КАС України у справі №420/19851/23, з проханням зобов'язати відповідача виконати рішення суду, яке він належним чином не виконав. Як зазначає апелянт, рішення за цією заявою є ключовим для вирішення питання скасування постанови про накладення штрафу в межах справи №420/5359/24. Саме з цього, заявник своєчасно апеляційну скаргу не подав, тому як чекав рішення суду за заявою в порядку статті 383 КАС України. 27 березня 2024 року судом постановлено окрему ухвалу у справі №420/19851/23, про яку апелянту стало відомо 27.03.2024 року та від якої відраховано апелянтом десятиденний строк на апеляційне оскарження у зв'язку з чим, апелянт вважає, що є всі підстави на поновлення пропущеного строку.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року зазначена апеляційна скарга залишена без руху у зв'язку з тим, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме, для надання: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням в ній поважних підстав його пропуску. Витребувано у Одеського окружного адміністративного суду справу №420/5359/24.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 15.04.2024 року о 13:59.
18 квітня 2024 року до суду надійшла справа №420/5359/24.
18 квітня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій апелянт просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В зазначеній заяві на підтвердження поважності пропуску строку апелянт погоджується з висновком апеляційного суду, а саме з тим, що подання заяви в порядку статті 383 по справі №420/19851/23 та очікування результату із заявленим питанням, не є перешкодою оскарження рішення по справі №420/5359/24 вчасно і не є поважною причиною
пропуску строку, однак зазначає, що на момент подання апеляційної скарги окрема ухвала від 27.03.2024 року не набула чинності та процесуальні факти було неможливо застосувати в світлі ч. 4 ст. 78 КАС.
Також, апелянт зазначає, що 11 квітня 2024 р. окрема ухвала суду від 27.03.2024 р. у справі 420/19851/23 набула чинності, тобто, обставини справи, встановлені цією ухвалою, доказу не підлягають, а є такими, що вже встановлені, а саме: цією ухвалою законодавчо встановлено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 року по справі № 420/19851/23, яке набрало законної сили, відповідачем в повному обсязі не виконано, нарахування та виплата пенсії у відповідності до судового рішення не проведено, а тому апелянт вважає, що постанова Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 05.02.2024 р. ВП № 73813149 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області винесена обґрунтовано і не підлягає скасуванню.
Отже, апелянт вважає, що зазначені факти набули чинності після 11 квітня 2024 року та саме з цієї дати обставини пропуску строку на подання апеляційної скарги можливо вважати поважними.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідно до ч. 6 ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Згідно з ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення Одеського окружного адміністративного суду ухвалено в порядку письмового провадження 13 березня 2024 року (а.с. 43-46).
Відповідно до довідки про доставки електронного листа, яка міститься в матеріалах справи, рішення суду від 13.03.2024 року доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 14.03.2024 року о 03:44 (а.с. 48 оборот).
Апеляційну скаргу разом з додатками було подано до П'ятого апеляційного адміністративного суду через систему «Електронний суд» 04.04.2024 р., тобто з пропуском встановленого статтею 287 КАС України десятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а саме з дня складення повного судового рішення.
Суд вважає необґрунтованими підстави пропуску строку наведені апелянтом в заяві та приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі “Устименко проти України” зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлепних статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як зазначено вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, таким чином останнім днем усунення недоліків є 25.04.2024 року.
Враховуючи, що апелянтом до суду апеляційної інстанції не надано поважних підстав чи належних доказів підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, у зв'язку з чим наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
У задоволенні заяв ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.А. Шевчук
Судді А.В. Бойко А.Г. Федусик